Справа № 591/11110/25
Провадження № 2/591/2722/25
24 березня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді КЛИМЕНКО А. Я.
за участю секретаря судового засідання - Устименко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і просить суд стягнути з відповідачкизаборгованість у розмірі 27268,79 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн.. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 24.06.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_2 укладена Заява-Договір № TDB.2021.0402.17925 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі-Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com (далі-Договір), та індивідуальної частини, якою є вказана Заява-Договір. Банк свої зобов'язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок Клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Відповідачка не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором № TDB.2021.0402.17925 від 24.06.2021 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 27268,79 грн., що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 9903,40 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 17 365,39 грн.. У свою чергу, на підставі укладених договорів відступлення прав вимог, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість на свою користь.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, від її представника адвоката Луніка Т. Я. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали частково, а саме визнали заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9903,40 грн., не визнали заборгованість по відсоткам у розмірі 17365,39 грн.. Вважають, що вимога про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу не підлягає до задоволення. Повідомили суд, що ОСОБА_2 20.07.2023 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 і змінила прізвище на « ОСОБА_4 »(а.с.81).
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановлені фактичні обставини, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню часткововиходячи з наступного:
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У спорі, пов'язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором, підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань. Судом встановлено, що 24.06.2021 року між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" та ОСОБА_2 укладено Договір № TDB.2021.0402.17925 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. Згідно з умовами договору позичальниця зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором.
Відповідачка ОСОБА_2 20.07.2023 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 і змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с.81).
Згідно з п. 1. Заяви-Договору підписанням цієї Заяви-Договору Клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank ( надалі -Договір), що розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет; згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього; укладання з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої Клієнт приєднується до Договору в цілому.
Відповідно до п. 2. Договору, Банк відкриває Клієнту: поточний рахунок (у гривні), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards. Картка є власністю Банку. Згідно з п. 4. Заяви-Договору Банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операції та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії. А саме: сума максимального ліміту становить 200000 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту 273293 грн.; строк кредиту 12 місяців, базова процентна ставка 56%; пільговий період 62 дні, у пільговий період процентна ставка становить 0,0001%, тип кредиту-кредитна лінія; мета кредиту-споживчі цілі; орієнтовна реальна річна процентна ставка 87,30%. Таким чином, АТ «МЕГАБАНК» виконав свої зобов'язання за Договором, відкривши відповідачці поточні рахунки, видавши платіжну картку, що підтверджується її підписом про отримання картки, та здійснив перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідачки в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується банківським виписками. Позивач зазначає, що у відношенні АТ «МЕГАБАНК» розпочато процедуру ліквідації та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відповідно до Рішення виконавчої дирекції від 21.07.2022 року № 506. До 02.12.2022 року облік заборгованості здійснювався у програмному комплексі Акціонерного товариства «МЕГАБАНК», а з 03.12.2022 року у програмному комплексі Національного банку України (Єдина інформаційно-облікова система НБУ) . Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, проведених ТОВ "Українська універсальна біржа", ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ ФІНАНС» стала переможцем аукціону по продажу активів АТ «МЕГАБАНК», а саме: права вимоги за кредитними договорами. Переможець зобов'язався здійснити повну оплату коштів за лот, які повинні надійти на рахунок банку не пізніше кінця 18 робочого дня, з дати оформлення ЦБД протоколу електронного аукціону, підписати договір купівлі-продажу/відступлення активу(майна) протягом 20 робочих днів, з дня наступного за днем оформлення електронного протоколу аукціону. Обумовлена сума в подальшому була сплачена, згідно наданої копії платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 31.07.2024 року. 03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" було укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, згідно п. 1 Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває право вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників, зазначених у Додатку №1 до цього Договору. 27.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» приймає належні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах Боржників. Відповідно до Витягу до Додатку №1 вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги, в тому числі і за Кредитним договором № TDB.2021.0402.17925 від 24.06.2021 року до відповідачки в розмірі 27268,79 грн.. Таким чином, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № TDB.2021.0402.17925 від 24.06.2021 року. Позивачем зазначено, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало. З довідки-розрахунку заборгованість відповідачки за вказаним договором станом на 03.09.2024 року складає 27268,79 гривень, з яких: 9903,40 грн. - заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена); 17365,39 грн. - заборгованість по сплаті відсотків (в т.ч. прострочена). Суд зазначає, що в силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Оскільки відповідачка взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконала, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9903,40 грн.. Водночас, суд відмовляє у задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками, з огляду на таке: Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Так, позивач на підтвердження розміру нарахованих процентів надав виписки по особовому рахунку відповідачки з 24/06/2021 по 02/12/2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024, в яких відображено рух наданих кредитних коштів та нараховані проценти за користування ними та довідку-розрахунок заборгованості станом на 03.09.2024 року, що складається з: заборгованості за основним боргом - 9903,40 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 17 365,39 грн.. Водночас у довідці-розрахунку не конкретизовано порядок та розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами (відображена лише загальна сума без конкретизації строку, відсоткової ставки нарахування тощо), а з виписки по рахунку також не вбачається розмір відсоткової ставки за якою нараховувались проценти за користування коштами. У договорі зазначено строк кредитування 12 місяців, однак проценти нараховувались кредитором і після зазначеного строку Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15). Належним чином дослідити розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з випискою з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов'язок суду (постанови Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17, від 05.12.2018 у справі № 346/5603/17, від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц, від 14.09.2022 у справі № 369/7147/15-ц). Однак, позивач не надав детального розрахунку заборгованості по процентах за користування кредитними коштами. Крім того, позивач не визнав за доцільне приймати участь в судових засіданнях під час розгляду справи, чим позбавив себе можливості навести додаткові аргументи на підтвердження правильності заявленої до стягнення суми заборгованості за відсотками. Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд зазначає наступне: Позивач заявив до стягнення сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 422,40 грн. і 11200 грн. відповідно. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачена сума судового збору в розмірі 879,76 грн.. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до частини 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Постанова ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 визначає, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення». У постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та адвокатським об'єднанням «АЛЬЯНС ДЛС», акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12110287 від 14.08.2025 року на суму 11200 грн., ордер на надання правничої допомоги від 11.08.2025, АО «АЛЬЯНС ДЛС». Пунктом 3.4.4. Договору № 1/07 від 01.07.2025 року сторонами погоджено, що винагорода виплачується у національній грошовій одиниці України шляхом безготівкового перерахування Клієнтом на поточний рахунок Об'єднання, вказаний в Договорі, протягом 60 календарних днів від дати підписання сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг та на підставі наданого Об'єднанням рахунку. У той же час, стороною позивача не надано суду документального підтвердження, що витрати на правову допомогу в розмірі 11 200,00 грн. було реально сплачено на рахунок Адвокатського об'єднання «АЛЬЯНС ДЛС», а тому вимога позивача про стягнення з відповідачки таких судових витрат, до задоволення не підлягає, оскільки понесення позивачем таких витрат не підтверджено документально.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 551, 598, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за договором № TDB.2021.0402.17925 від 24.06.2021 року у розмірі 9903,40 грн.. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 879 грн. 76 коп. в рахунок відшкодування судового збору.
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст судового рішення виготовлено 24 березня 2026 року.
СУДДЯ А. Я. КЛИМЕНКО