Справа № 591/1149/26 Провадження № 3/591/392/26
24 березня 2026 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Ковтун О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Водій ОСОБА_1 04.02.2026 о 13-57 год у м. Суми по вул. Харківська, 120, керував т/з Audi Q5, д.н.з НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №54398706 від 04.12.2023. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Своїми діями порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №582845 від 04.02.2026.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Від нього не надходило ані до канцелярії суду, ані на електронну адресу суду письмових пояснень по суті складеного протоколу, а також жодних заяв про відкладення розгляду справи.
Статтею ст.268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі у розгляді адміністративного матеріалу особи, стосовно якої складено протокол за ст.130 КУпАП. У той же час, відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно судової практики ЄСПЛ право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р (далі - Конвенція), «…не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання; Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції і повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець…» (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany); «…заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання…» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S. A. v. Spain); «…обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції…» (рішення від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України»); «…саме на національні суди покладено обов'язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні…» (рішення від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України», від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України»).
За таких обставин, з метою недопущення закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності було прийнято рішення розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП.
Провина ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами справи дослідженими у суді, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1), копією постанови ст. державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лебідь О.В. ВП №54398706 від 04.12.2023 (а.с. 4), копією постанови Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП (а.с. 5-6), відеозаписом (а.с. 9).
Згідно довідки старшого інспектора відділу АП УПП в Сумській області Лєонової Д. від 05.02.2026 відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування т/з серії НОМЕР_3 від 20.06.2018, а т/з, яким він керував, належить ОСОБА_2 (а.с. 3).
Отже, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.
Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665,60 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя О.М. Ковтун