Справа № 591/3017/26
Провадження № 1-кп/591/140/26
24 березня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судум. Суми у кримінальному провадженні за № 12025200480003092 від 05.12.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Суми; громадянство: України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених чч. першою, другою статті 317 Кримінального кодексу України,
клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
та установив:
В провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених чч. 1, 2 ст. 317 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 січня 2026 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого збігає 25.03.2026.
Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому строку дії такого запобіжного заходу, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, і встановлені в ході досудового розслідування ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений не виконає покладенні на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Уважає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід на даний час не є можливим з урахуванням вказаних ризиків.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор клопотання таке підтримав і просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання такого.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до частини третьої статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Жодних об'єктивних даних, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та даних, які свідчать про наявність обставин, що можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м'який, стороною захисту не надано та в ході судового розгляду справи не встановлено.
Таким чином, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже не суперечитиме вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.
Отже, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу обвинуваченому як тримання під вартою, тому клопотання прокурора є підставним до задоволення. Обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на строк до шістдесяти днів. Даних, які б унеможливлювали тримання обвинуваченого під вартою, матеріали кримінального провадження не містять.
При цьому, суд вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд виходить з того, що: - особисте зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; - домашній арешт, з огляду на інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, не є дійовим запобіжним заходом щодо обвинуваченого, оскільки вказаний запобіжний захід не буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог стст. 178, 182 КПК.
Визначення розміру застави є важливою частиною процесу визначення запобіжних заходів у кримінальному провадженні. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 182 КПК розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд доходить висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Крім того, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого, в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені частиною п'ятою статті 194 КПК.
Керуючись ст. 7, 9, 177, 178, 181,193 - 196, 331, 350, 370, 372, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України,
Постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 а, дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Суми; громадянство: України, строком на 60 (шістдесят) днів до 22 травня 2026 року включно
Встановити строк дії ухвали в частині продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22 травня 2026 року включно.
Визначити заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок ) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Сумській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26270240; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA558201720355249001000008869; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 а у справі №591/3017/26 згідно ухвали Зарічного районного суду м. Суми 24 березня 2025 року.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 а наступні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України:
- з'являтися до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками цього кримінального провадження;
- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 травня 2026 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 а з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1