Унікальний номер справи № 756/4009/25 Головуючий у суді першої інстанції - Тиха О.О.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/6168/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
20 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 31 березня 2025 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року провадження у справі зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі військової частини НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з'єднання - 2 корпусу Національної гвардії України «ХАРТІЯ» або інших утворених відповідно до закону військових формувань, але не пізніше ніж до закінчення воєнного стану в Україні.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що підстава зупинення провадження пов'язана з фактом перебування учасника процесу у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, а не з введенням воєнного стану як такого.
Апелянт зазначає, що відповідач не надав до суду належних документів виконання бойових завдань у зоні бойових дій.
Вважає, що суд не установив жодних об'єктивних перешкод для участі відповідача у розгляді справи та не урахував наявність у ОСОБА_2 представника. Вказане, на думку апелянта, свідчить про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження (п.14 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Підстави, за яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, встановлені у статті 251 ЦПК України.
Так, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини 1 статті 251 ЦПК України).
Згідно з пунктами 2, 3 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до довідки № 5557 від 02 вересня 2025 року ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з'єднання - 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 12 серпня 2025 року.
Згідно з копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з'єднання - 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 18 серпня 2025 року № 178 мтд, солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу частини (а.с. 106.).
Згідно з копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Оперативно-тактичного з'єднання - 2 корпусу Національної гвардії України «ХАРТІЯ» (по стройовій частині) від 24 вересня 2025 року №209 мтд, механік 7-го екіпажу наземних безпілотних систем взводу безпілотних наземних роботизованих комплексів батальйону забезпечення солдат ОСОБА_2 вибув для виконання бойових (спеціальних) завдань на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 10 травня 2024 року №6984, бойового розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 30 липня 2025 року №БР-ОТУХ/3/2592/дск, розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 31 липня 2025 року №Р-ОТУХ/7/3385/дск, бойового розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 02 серпня 2025 року №БР-ОТУХ/7/2639/дск, розпорядження К 2-го корпусу НГУ «Хартія» в/ч від 11 серпня 2025 року №25/3/1/2-303ЖСК-К (а.с. 106, зв.)
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Зупиняючи провадження у справі з підстав, визначених пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд першої інстанції правильно врахував імперативність вказаної норми закону та наявність наданих представником відповідача доказів.
Подібні висновки висловленні у постанові Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 149/9/23 (провадження № 61-10894св23).
Доводи апеляційної скарги про відсутність достовірних доказів на підтвердження перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, є безпідставними та спростовуються вищенаведеними письмовими доказами, достовірність яких не викликає сумніву.
Посилання апелянта на наявність у відповідача представника та відсутність об'єктивних підстав неможливості продовження розгляду справи на правильність висновків суду не впливають, оскільки пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачено імперативний обов'язок, а не право, суду зупинити провадження у справі, встановивши відповідні обставини.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини 1 статі 251 ЦПК України, тому твердження скаржника про порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказана ухвала є законною та обґрунтованою, ухваленою на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: В.А. Нежура
Судді: С.М. Верланов
Т.О. Невідома