Справа № 11-кп/824/872/2026
№ 356/439/22
Категорія КК: ч. 2 ст. 121 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
10 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березань Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Вироком Березанського міського суду Київської області від 25 січня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що 07.08.2022, близько 22 години 30 хвилин (під час досудового розслідування точний час не встановлено) між ним та ОСОБА_8 , які перебували за адресою: Київська область, Броварський район, м. Березань, поруч з вул. Шевченків шлях, а саме біля місцевого озера «Центральне», виник словесний конфлікт на ґрунті раптових неприязних відносин. В ході даного конфлікту ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, з мотивів лайки, умисно наніс один удар кулаком правої руки по обличчю ОСОБА_8 , внаслідок чого остання втратила рівновагу та впала на землю. В цей час ОСОБА_6 наніс обома ногами не менше 10-ти ударів в область тулуба та голови ОСОБА_8 , спричинивши їй тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під м'яку мозкову оболонку та шлуночки мозку, закритої травми грудної клітки з двосторонніми переломами ребер з ушкодженням пристінної плеври з гемопневмотораксом, що ускладнилася двобічною пневмонією (перелом 2-6-го ребер справа та 2-9-го зліва), крововиливу в м'які тканини голови, численних синців та саден в області голови, синців в області грудної клітки. Після цього ОСОБА_6 пішов з місця вчинення кримінального правопорушення, а ОСОБА_8 залишилась на місці події. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 померла у відділенні КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування».
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вказаний вирок скасувати, закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги захисник вважає, що даний вирок суду є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять жодного належного, допустимого й достовірного доказу, який би вказував на винуватість його підзахисного у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, захисник вважає неконкретним, оскільки воно не містить обставин щодо конфлікту та нанесення тілесних ушкоджень, а саме коли та за яких обставин розпочалась сварка між обвинуваченим та ОСОБА_8 , де та в якому положенні перебувала ОСОБА_8 в момент нанесення їй тілесних ушкоджень, на яке саме покриття та як саме падала ОСОБА_8 під час нанесення їй тілесних ушкоджень. Захисник вважає, що неконкретність пред'явленого обвинувачення позбавило обвинуваченого права на належний захист, на що не звернув належну увагу суд першої інстанції.
Захисник вказує, що мотиви заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ОСОБА_6 не доведені, та спростовані показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Останні пояснили, що вони не бачили конфлікту між обвинуваченим та ОСОБА_8 .
На думку захисника, дані протоколу проведення слідчого експерименту від 08.08.2022 та відеозапису до нього за участю ОСОБА_6 є недопустимими доказами, оскільки фактично є допитом. ОСОБА_6 жодним чином не відтворив обстановки та обставин події.
Дані висновків експерта № 294 від 21.09.2022, № 89д/294 від 18.10.2022, № 90д/294 від 21.10.2022, безпідставно були взяті до уваги судом та визнані допустимими. Поза увагою суду залишилось те, що при проведенні цих експертиз судово-медичний експерт ОСОБА_12 не дотримався норм КПК України, Інструкцій та Правил з проведення судово-медичних експертиз.
Під час проведення огляду лікарем приймального відділення та постановлення діагнозу ОСОБА_8 08.08.2022, при внутрішньому дослідженні (розтині) ОСОБА_8 21.09.2022 та при дослідженні органів грудної, черевної порожнини та малого тазу за допомогою комп'ютерної томографії від 11.08.2022 були зафіксовані переломи неоднакових ребер, у зв'язку з чим захисник вважає, що існують сумніви щодо того, що деякі з цих переломів були отримані під час перебування в медичному закладі з 08.08.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_2, а не заподіяні ОСОБА_6 .
При цьому захисник вказує, що ні медична карта стаціонарної хворої ОСОБА_8 , ні об'єкти, з яких виконані судово-гістологічні дослідження, речовими доказами по даному кримінальному провадженню не визнавалися, що є підставою для визнання доказів, наданих стороною обвинувачення, недопустимими. Натомість суд, прийнявши позицію сторони обвинувачення, відхилив всі доводи сторони захисту, не оглянув речові докази під час судового засідання та лише на підставі показань свідків та письмових доказів помилково дійшов висновку про винуватість ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти скасування вироку, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у спричиненні ОСОБА_8 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені наявними доказами у їх сукупності, які перевірялися судом першої інстанції в ході судового розгляду. Пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення є конкретним, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення. Підстав вважати, що мало місце порушення права обвиуначеного на захист через неконкретність пред'явленого обвинувачення, про що зазначає в апеляційній скарзі захисник, колегія суддів не вбачає. Апеляційна скарга захисника містить доводи щодо відсутності доказів, які б вказували на мотив і мету вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину за ч. 2 ст. 121 КК України. Викладені захисником доводи під час судового розгляду в суді першої інстанції, і в апеляційній скарзі, на думку колегії суддів, свідчать про розумінння сторною захисту суті інкримінованого кримінального правопорушення.
Факт перебування ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 07.08.2022, приблизно о 22 год. 30 хв. поруч з вул. Шевченків шлях, а саме біля місцевого озера «Центральне» в м. Березань Броварського району Київської області стороною захисту не заперечується, а також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Факт заподіяння ОСОБА_6 удару рукою в область обличчя ОСОБА_8 , а також наявність між ними конфлікту та здійснення образ обвинуваченим в бік потерпілої підтверджується показаннями свідка ОСОБА_11 , який здійснював патрулювання поблизу озера «Центральне» в м. Березань, 07.08.2022 та бачив, як ОСОБА_6 ударив ОСОБА_8 . Однак у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 повідомила, що немає претензій до обвинуваченого, свідок залишив місце пригоди. Показання свідка ОСОБА_11 узгоджуються з даними протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками від 24.10.2022, згідно яких ОСОБА_11 упізнав ОСОБА_6 , як особу, яку він бачив 07.08.2022, близько 22 години біля озера «Центральне» в м. Березань разом з ОСОБА_8 .
Крім того, свідок ОСОБА_13 , будучи допитаним під час судового розгляду в суді першої інстанції, надав показання, якими підтвердив той факт, що перебуваючи у складі патрульної групи біля озера вранці побачили в хащах ОСОБА_8 , яка мала сліди побиття. ОСОБА_8 повідомила, що тілесні ушкодження наніс її чоловік, з яким вони гуляли біля озера. Після цього було викликано поліцію та карету швидкої медичної допомоги.
Показання вказаного свідка узгоджуються з даними протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 08.08.2022, згідно даних якої ОСОБА_8 цього ж дня повідомила, що 07.08.2022, близько 22 години її співмешканець ОСОБА_6 наніс їй тілесні ушкодження під час відпочинку на озері «Центральному» у м. Березань, а також просила вжити необхідні заходи.
Згідно даних медичної карти стаціонарного хворого № 5595/820/385 та супровідного листка № 141/727, ОСОБА_8 доставлена 08.08.2022, о 08 год. 00 хв. до Бориспільської ЦРЛ за викликом № 141, прийнятим 08.08.2022, о 07 год. 01 хв. з попереднім діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, численні перелом ребер з обох сторін, пневмоторакс під питанням. ОСОБА_8 померла в медичному закладі ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16 год. 20 хв.
Даними додаткової судово-медичної експертизи № 90д/294/ від 21.10.2022 підтверджується факт настання смерті ОСОБА_8 внаслідок поєднаної травми голови (важка закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під м'яку мозкову оболонку та шлуночки мозку, грудної клітки (закрита травма грудної клітки з двосторонніми переломами ребер з ушкодженням пристінної плеври з гемопневмотораксом, що ускладнилася двобічною пневмонією). Закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під м'яку мозкову оболонку та шлуночки мозку, закрита травма грудної клітки з двосторонніми переломами ребер з ушкодженням пристінної плеври з гемопневмотораксом, що ускладнилася двобічною пневмонією (перелом 2-6-го ребер справа та 2-9-го зліва), крововилив в м'які тканини голови, численні синці та садна в області голови, синці в області грудної клітки, численні синці та садна в області верхніх та нижніх кінцівок. Зазначені тілесні ушкодження виникли внаслідок контакту з тупими предметами. Двосторонні переломи ребер могли утворитися внаслідок стискання грудної клітки спереду назад. Тілесні ушкодження, які в сукупності становили тупу поєднану травму (ушкодження в області голови (синці, садна, крововилив в м'які тканини голови та закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під м'яку мозкову оболонку та шлуночки мозку) та грудної клітки (двосторонні переломи ребер з гемопневмотораксом, що ускладнилося двобічною пневмонією та синці в області грудної клітки) взаємно загострювали та обтяжували одне одного, оцінюються в сукупності і згідно «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. На тілі виявлено не менше 30 точок прикладення сили. Голова не менше 11 точок прикладення сили: лобна ділянка; тім'яна ділянка; ліва вискова; права вискова; потилична ділянка; ліве око; праве око; праве вухо; спинка носу; верхня губа; нижня губа. Кінцівки не менше 17 точок прикладення сили: 9 точок прикладення сили ліве плече (синці); 1 точка прикладення сили задня поверхня лівого ліктя; 2 точки прикладення сили передня поверхня лівого колінного суглобу (садна); 3 точки прикладення сили передня поверхня правого колінного суглобу (садна); 1 точка прикладення сили внутрішня поверхня лівого стегна (синець); 1 точка прикладення сили внутрішня поверхня правого стегна (синець). Грудна клітка не менше 3 точок прикладення сили: 1 точка прикладення сили бокова поверхня грудної клітки справа та живіт (синець); 1 точка прикладення сили бокова поверхня грудної клітки зліва (синець); 1 точка прикладення сили в області грудної клітки (двосторонні переломи ребер). Численність і особливості розташування ушкоджень на голові та грудній клітці, синців на внутрішній поверхні стегон, виключають їх одночасне утворення при падінні на площину і могли утворитися від дії тупих предметів в дані ділянки. Садна на задній поверхні лівого ліктя, садна на передній поверхні правого колінного суглобу, синці на зовнішній поверхні лівого плеча, синець на боковій поверхні грудної клітки і живота справа, синець на боковій поверхні грудної клітки зліва (тобто ушкодження на виступаючих ділянках тіла) могли утворитися як від неодноразового падіння на площину, так і від дії тупих предметів в дані ділянки. Всі тілесні ушкодження мають прикмети прижиттєвих ушкоджень, що підтверджується наявністю крововиливів під мозкові оболонки та м'які тканини в області ушкоджень. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в час та за обставин, указаних в постанові. Описані вище тілесні ушкодження могли утворитися в час та за обставин, вказаних у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_6 , та при обставинах, вказаних ОСОБА_6 під час проведення з ним слідчого експерименту.
Дані висновків експерта № 294 від 21.09.2022 (експертиза розпочата 22.08.2022), № 89 д/294/ від 18.10.2022 узгоджуються з даними вказаної додаткової експертизи.
При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість даних вказаних експертиз з огляду на те, що медична документація стаціонарного хворого ОСОБА_8 , яка надавалась експерту для проведення відповідних експертиз, не була визнана речовим доказом, тобто не була залучена до кримінального провадження.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо, в тому числі, встановлення причин смерті, встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
У даному кримінальному провадженні експертизи № 294 від 21.09.2022 (експертиза розпочата 22.08.2022), № 89 д/294/ від 18.10.2022, № 90д/294/ від 21.10.2022 проведені експертом на підставі відповідних постанов слідчого Броварського РУП ГУ НП в Київській області від ІНФОРМАЦІЯ_2 та від 12.10.2022, відповідно. Медична документація хворого ОСОБА_8 , яка надавалась експерту для проведення вказаних експертиз, отримана органом досудового розслідування на підставі відповідних ухвал слідчих суддів про надання тимчасового доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю - лікарську таємницю, тобто в передбачений КПК України належний процесуальний спосіб. Твердження захисника про те, що медична документація, покладена в основу висновку експерта без її визнання речовим доказом, є підставою для визнання даних проведених експертиз недопустимим доказом колегія суддів вважає необґрунтованими. Так само колегія суддів не знаходить підстав взяти до уваги доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності рентгенограми місця травми потерпілої в експерта ОСОБА_14 під час проведення ним експертизи з урахуванням проведення додаткових досліджень. Колегія суддів вважає, що проведені експертом експертні дослідження містять зрозумілі та повні висновки, які підтверджують факт отримання ОСОБА_8 комплексу тяжких тілесних ушкоджень, від яких вона померла в лікарні.
Судом першої інстанції також була надана належна правова оцінка доводам захисника щодо допустимості вказаних експертиз в мотивувальній частині вироку, з якою погоджується колегія суддів. Судом першої інстанції проаналізовано дані висновків експерта щодо виявлених переломів ребер ОСОБА_8 . Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, у розділі Дослідна частина - внутрішнє дослідження - висновку судово-медичного експерта № 294 від 21.09.2022 за результатами розтину трупа ОСОБА_8 експертом виявлено, що при дослідженні ребер виявлено перелом 2-го ребра справа по передній акселярній лінії, 3-6-го ребер від середньо-ключичної до передньої акселярної лінії з пошкодженням пристінної плеври в області 6-го ребра. Ліній перелому проходить поперечно з викришуванням губчастої речовини по внутрішній поверхні, зі сторони зовнішньої кісткової пластини лінія перелому добре співставляється. Перелом 2-9-го ребер зліва від середньо-ключичної до передньої акселярної лінії з ушкодженням пристінної плеври в області 7-го ребра. Лінія перелому характеру вище описаного. Тому колегія суддів не вбачає підстав для визнання даних вказаного висновку недопустимим доказом через відсутність в експерта даних рентгенологічного дослідження. Доводи сторони захисту щодо можливого заподіяння ОСОБА_8 перелому частини ребер в медичному закладі колегія суддів вважає припущеннями сторони захисту, яке не знайшло свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Згідно даних протоколу слідчого експерименту від 08.08.2022, проведеного за участю ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_15 у присутності двох понятих підтверджуються обставини, за яких ОСОБА_16 наніс ОСОБА_8 численні тілесні ушкодження в область голови та тулуба. Механізм нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, положення ОСОБА_8 в момент їх нанесення. Отримані фактичні дані, в результаті проведення слідчого експерименту, були враховані експертом під час проведення додаткової судово-медичної експертизи № 90д/294/ від 21.10.2022, та обґрунтовано покладені в основу обвинувального вироку. Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, суд першої інстанції надав належну правову оцінку вказаній слідчій дії та не знайшов підстав для визнання доказу недопустимим. Порушень права ОСОБА_6 на захист під час проведення слідчого експерименту колегією суддів також не встановлено, з огляду на присутність захисника під час її проведення. З даних відеозапису слідчого експерименту убачається, що захисник активно брав участь у проведенні вказаної слідчої дії, тобто захист інтересів ОСОБА_6 з роз'ясненням йому прав був забезпечений належним чином.
Так, за приписами ст. 240 КПК України з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Про проведення слідчого експерименту слідчий складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
Метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю обвинуваченого слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь обвинуваченого у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту згідно з ч. 1 ст. 240 КПК України є проведення слідчим відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Отримання від обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням установленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання.
На відміну від слідчого експерименту допит обвинуваченого в розумінні статей 224, 225 КПК України - це слідча дія, що провадиться шляхом опитування особи, для отримання інформації, яка має доказове чи інше значення для кримінального провадження.
З даних дослідженого судом першої інстанції та покладеного в основу обвинувального вироку відеозапису слідчого експерименту, проведеного за участю обвинуваченого, останній на місці події розповів про обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілій і показав місце, де і як це відбулося, місце розташування учасників події. Відеозапис не містить даних, які б свідчили про здійснення тиску на ОСОБА_6 , оскільки останній логічно та послідовно зазначав обставини їх спільного відпочинку з ОСОБА_8 , конфлікт, який виник між ними, оскільки вони напередодні вживали алкогольні напої, їхали на велосипедах. Слідчий експеримент проведено за участю захисника, яка не висловлювала жодних зауважень з приводу дотримання вимог КПК України під час здійснення вказаної слідчої дії, однак ставила уточнюючі запитання з приводу обставин кримінального правопорушення, звертала увагу на необхідність у точній послідовності вказувати про дійсні обставини, показувати положення потерпілої в момент її побиття. До слідчої дії залучено статиста, за допомогою якого ОСОБА_6 відтворював обставини, які вважав за необхідне зазначити. Протокол проведення слідчого експерименту від 08.08.2022 не містить будь-яких зауважень щодо даних, які в ньому викладені.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду, що цю слідчу дію проведено за правилами, передбаченими ст. 240 КПК України, зокрема слідчими дотримано всіх умов проведення слідчого експерименту (відтворення дій, обстановки, обставин події), а тому підстав уважати, що з ОСОБА_16 було проведено таку слідчу дію, як допит, про що наголошує сторона захисту, немає.
Вказані вище докази, а також дані протоколу огляду місця події від 08.08.2022 з відеозаписом його проведення за участю ОСОБА_6 , який вказував на місце нанесення ударів ОСОБА_8 , а також те, що після скоєного залишив її, а сам пішов, спростовують доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів винуватості обвинуваченого.
На думку колегії суддів про наявність умислу на нанесення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_6 . ОСОБА_8 свідчить сукупність обставин вчинення злочину, емоційний стан обвинуваченого, який після вживання алкогольних напоїв був роздратований, оскільки вони постійно падали на велосипедах. Нанесення великої кількості тілесних ушкоджень в область голови та тулуба потерпілої, які є життєво-важливим органом, їх локалізація, характер та послідовність дій, у тому числі поведінка обвинуваченого після скоєного, який не намагався надати потерпілій допомогу, на думку колегії суддів, свідчить про наявність прямого умислу на заподіяння ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень. При цьому позиція сторони захисту про відсутність мотиву і мети на заподіяння тілесних ушкоджень не знайшла свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Мотивувальна частина судового рішення містить детальний опис підстав, з яких суд відхилив доводи сторони захисту.
Колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування вироку суду першої інстанції.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , на думку колегії суддів, призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України.
Враховуючи викладене, вирок Березанського міського суду Київської області від 25 січня 2024 року щодо ОСОБА_6 , як законний та обґрунтований, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга захисника - без задоволення.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Березанського міського суду Київської області від 25 січня 2024 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/872/2026
№ 356/439/22
Категорія КК: ч. 2 ст. 121 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
10 лютого2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березань Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Березанського міського суду Київської області від 25 січня 2024 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали проголосити 16 лютого 2026 року об 11 годині 30 хвилин.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3