Справа № 515/466/26
Провадження № 1-кс/515/1020/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
23 березня 2026 року м. Татарбунари
Слідчий суддя Татарбунарського районного суду Одеської області - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області клопотання слідчого відділення № 2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вишневе Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12026162240000331 від 19 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
Згідно з поданим клопотанням, досудовим розслідуванням встановлено, що 19 березня 2026 року приблизно о 00 годині 00 хвилин, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з корисливих мотивів, маючи на меті напад з метою заволодіння чужим майном, заздалегідь пристосувавши маски з прорізами для очей з метою запобігання виявлення їх сторонніми особами, через ворота зі сторони присадибної ділянки проникли до подвір'я домоволодіння АДРЕСА_1 та в подальшому шляхом пошкодження ножем вхідних металопластикових дверей проникли всередину будинку.
У подальшому, перебуваючи в зазначеному будинку та виявивши потерпілу ОСОБА_9 в її спальній кімнаті в ліжку, ОСОБА_5 разом з невстановленою особою з застосуванням сили за допомогою пластикових хомутів чорного кольору та мотузки зв'язали руки та ноги потерпілої, таким чином створивши реальну небезпеку для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_9 через відсутність у неї можливості самостійно або за допомогою інших осіб надати собі необхідну допомогу. Після чого ОСОБА_5 та невстановлена особа умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом нанесення ударів кулаками по обличчю потерпілої ОСОБА_9 в кількості не менше чотирьох ударів та здійснюючи удушення за шию останньої, вимагали грошові кошти. В подальшому відшукали та заволоділи банківською карткою № НОМЕР_1 та грошовими коштами в сумі 2000 гривень, які знаходились в гаманці у приміщенні кухні, та грошовими коштами в сумі 14000 гривень і 1450 доларів США (1 долар США = 43 гривні 95 копійок за курсом Національного Банку України станом на 19.03.2026), що в конвертації в валюту гривні становить 63725 гривень 50 копійок, які знаходились на полиці в спальній кімнаті будинку. З викраденим майном ОСОБА_5 разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 79725 гривень 50 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України за ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
22 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
23 березня 2026 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою запобігання спробам з боку підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Наявність вказаних у клопотанні ризиків слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, непрацевлаштований, не має постійного джерела доходів, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, які наразі не допитані по кримінальному провадженню з метою викривлення їх показань, може в подальшому вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки це його безпосереднє джерело доходу, адже раніше неодноразово був судимий за вчинення майнових злочинів, окрім цього на сьогоднішній день в Білгород-Дністровському міськрайонному суді перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України. Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_5 був оголошений в розшук у зв'язку з тим, що переховувався від суду.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, стверджував про наявність зазначених у клопотанні ризиків та недостатність застосування інших запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий у судовому засіданні підтримав позицію прокурора.
Підозрюваний просив у задоволенні клопотання відмовити, обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, вважає його передчасним. Вказав, що крім свідоцтва про народження та довідки Вишнівського ліцею до клопотання не долучено будь-яких інших документів щодо ідентифікації особи ОСОБА_5 . Відсутність справки з міграційної служби не дає повну інформацію про ідентифікацію особи ОСОБА_5 . Ні паспорта, ні закордонного паспорта немає, немає даних про те, що ОСОБА_5 є громадянином України. Необхідно дати органу досудового розслідування ідентифікувати вказану особу та повторно звернутись з клопотанням до суду.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по ним, заслухавши думку сторони обвинувачення та сторони захисту, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Положеннями ч.1 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
У ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.187 КК України, на момент її повідомлення.
Підставами для підозри є: витяг з кримінального провадження №12026162240000331 від 19 березня 2026 року; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_9 та протокол її допиту від 19 березня 2026 року; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 19 березня 2026 року; протокол огляду місця події від 19 березня 2026 року; протоколом огляду предмету від 20 березня 2026 року; протокол обшуку від 21 березня 2026 року; протокол затримання ОСОБА_5 від 21 березня 2026 року; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 22 березня 2026 року.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція ч.4 ст.187 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що він не має постійного місця роботи та стабільного заробітку для утримання та існування, раніше був неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів, окрім цього, на сьогоднішній день в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України. Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_5 був оголошений в розшук у зв'язку з тим, що переховувався від суду.
Зважаючи на характер та тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі засудження, наявним є ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене.
Не перебуваючи під вартою, останній матиме можливість незаконно впливати на потерпілу та свідків, які наразі не допитані по кримінальному провадженню з метою викривлення їх показань, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, та може в подальшому вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Наведені вище докази самі по собі є достатніми для висновку про те, що будь-які інші запобіжні заходи, окрім як тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК Україн та зазначених у клопотанні слідчого. Слідчим суддею не встановлено обставин, які б дали підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Враховуючи наявність вищевикладених ризиків, обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що до підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Доказів, які б підтверджували неможливість на даний час перебування ОСОБА_5 під вартою, слідчому судді не надано.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід обчислювати з моменту його затримання, тобто з 21 березня 2026 року з 16 години 40 хвилин.
Враховуючи вимоги п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Доводи підозрюваного про відсутність підстав для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою необґрунтовані. Крім того, запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків у майбутньому, а тому посилання підозрюваного на недоведеність його дій, зазначених прокурором у підтвердження існування ризиків, необґрунтоване.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, натомість в задоволенні клопотання підозрюваного про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити.
Посилання захисника про відсутність ідентифікації особи ОСОБА_5 спростовуються, зокрема, поясненнями самого підозрюваного, який у судовому засіданні ствердив, що на даний час відносно нього, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають кримінальні провадження у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області та Тарутинського районного суду Одеської області. Крім того, на підтвердження особи ОСОБА_5 надано свідоцтво про його народження, довідку Вишнівського ліцею Дивізійської сільської ради від 27.01.2025 р. №4 з фотокарткою ОСОБА_5 , також особу підозрюваного в судовому засіданні підтвердив прокурор.
На підставі викладеного і керуючись ст. 176-179,183,184,186-187,193-194,196,205,395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого відділення № 2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, який обчислювати з 21 березня 2026 року до 19 травня 2026 року включно без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області після її оголошення.
Строк дії ухвали - до 16 години 40 хвилин 19 травня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, а підозрюваним - в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 24 березня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1