Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №514/1823/25
Провадження по справі № 2/514/401/26
16 лютого 2026 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області
у складі головуючого судді - Кирилюк І.М.,
за участю секретаря судового засідання - Царан К.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав,
В грудні 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Кисса В.І. (діє на підставі ордера серія ВН №1588277 від 04.12.2025) подав до суду вказаний позов.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не здійснюють жодних дій, спрямованих на гармонійний розвиток та виховання дітей. Не цікавляться їх долею, навчанням, станом здоров'я, не створюють елементарних побутових умов, не забезпечують належного харчування дітей, ведуть аморальний спосіб життя, зловживають спиртними напоями, не працюють, неодноразово притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності. Наразі батько ОСОБА_2 засуджений та перебуває під вартою. Внаслідок такої бездіяльності з боку відповідачів, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка є рідною тіткою ОСОБА_2 по батьківській лінії спорідненості, забрала дітей за їх бажанням жити до себе. Протягом останніх трьох років діти відповідачів постійно проживають у позивача, яка здійснює піклування про них, матеріально утримує, займається вихованням, навчає життєвим навичкам піклування про себе, діти пішли навчатися в середній загальноосвітній навчальний заклад за місцем проживання позивача.
Оскільки фактичне піклування про дітей здійснює позивач: вони доглянуті, їм добре в сім'ї, хлопчикам створено середовище для гармонійно розвитку, вони мають власні кімнати, позивач в інтересах дітей вирішила звернутися до суду з вимогою про позбавлення батьківських прав відповідачів.
Ухвалою суду від 19 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кисса В.І. у підготовче судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду повідомлені. Від представника позивача адвоката Кисса В.І. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, на позовних вимогах наполягають. Крім цього, просили долучити до матеріалів справи висновок служби у справах дітей, затверджений 13.01.2026 року Буджацькою селищною радою Болградського району Одеської області щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, до суду подали клопотання про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог не заперечують.
Представник третьої особи - Іванова А.А. (діє на підставі довіреності від 01.01.2026 року №1) подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно зі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на стадії підготовчого провадження звернулись до суду із заявами про визнання позовних вимог. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв'язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом досліджені письмові докази та встановлені наступні обставини.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08 липня 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с. 11). У шлюбі у них народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 12); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 (а.с. 13).
Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим ОСОБА_2 , останній 11 жовтня 1994 року народження є уродженцем с. Іванчанка Тарутинського району Одеської області, зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Відповідно довідки-характеристики від 04.12.2025 №17/1/109-15 ОСОБА_2 мешкав в с-щі Соборне Болградського району Одеської області без певного місця проживання, зареєстрованим в с-щі Соборне не значиться, за час проживання в селищі зарекомендував себе з негативної сторони, схильний до вживання алкоголю та ін (а.с. 19). Така ж характеристика мітиться у матеріалах справи за 2021 рік (а.с. 18).
Крім цього, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 тривалий час перебував під вартою і знаходився в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» (а.с. 20-22). Вироком Тарутинського районного суду Одеської області від 15 січня 2026 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України строком на 10 (десять) років, запобіжний захід продовжений (а.с. 51-59).
Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого на ім'я ОСОБА_3 , остання ІНФОРМАЦІЯ_4 є уродженкою с. Весела Долина Тарутинського району Одеської області, зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_2 (а.с. 10).
Відповідно до характеризуючих матеріалів стосовно ОСОБА_3 (а.с. 14,15,16,17) остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проте фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , до складу її сім'ї входять діти - ОСОБА_5 , 2016 р.н. та ОСОБА_6 , 2017 року, які разом з нею не проживають. За місцем проживання зарекомендувала себе з негативної сторони, після вживання спиртних напоїв себе не контролює, стає агресивною, висловлюється нецензурною лайкою та неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності. Така ж характеристика мітиться у матеріалах справи за 2021 рік.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Іванчанка Тарутинського району Одеської області, яка доводиться відповідачу ОСОБА_2 рідною тіткою по батьківській лінії спорідненості, що не заперечується відповідачем ОСОБА_2 .
Фактична та зареєстрована адреса проживання позивача: АДРЕСА_4 . За місцем проживання зарекомендувала себе з позитивної сторони.
Вказані обставини підтверджуються копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_6 виданого (позивачці) ОСОБА_1 (а.с. 5-6, витягом з реєстру територіальної громади та довідкою-характеристикою Соборненського старостинського округу Болградського району Одеської області (а.с.7, 27).
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов позивачки ОСОБА_1 , проведеного 30.09.2025 року старостою с-ще Соборне у складі комісії за зареєстрованою адресою проживання позивача встановлено, що в будинку проживають діти її племінника - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Діти навчаються у Соборненському ліцеї. Житловий будинок, у якому проживають позивач з дітьми гарний, санітарний стан задовільний, є комунальні зручності. Для проживання дітей є умови: окремі кімнати, окремі ліжка, столи, шафи, шкільні приладдя, речі, взуття, тобто створені усі умови для відпочинку та навчання дітей. Батьки дітей у с-щі Соборне не мешкають (а.с. 23-24).
Із наданих керівником Соборненського ліцею характеристик, в якому навчаються діти, убачається що вони проживають з їх рідною тіткою ОСОБА_1 . Остання приділяє належну увагу вихованню дітей, цікавиться їх навчанням, допомагає їм досягти успіху, діти забезпечені всім необхідним, вона відвідує батьківськи збори та підтримує тісний зв'язок з класними керівниками ліцею (а.с. 25, 26).
Рішенням виконавчого комітету Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області від 13.01.2026року №667 затверджений висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно їх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 43).
Як убачається зі змісту висновку, комісія встановила, що діти проживають чотири роки поспіль з тіткою ОСОБА_1 , яка фактично і займається ними. Батьки дітей не цікавляться їх долею, не підтримують дітей фінансово, ведуть асоціальний образ життя. Батько ОСОБА_2 знаходиться у місцях позбавлення волі. Зі слів спеціаліста служби у справах дітей, повідомив, що хоче, щоб діти жили та виховувались тіткою і дає згоду на це. Мати дітей ОСОБА_3 не цікавиться життям дітей, зловживає спиртними напоями, якщо і дзвонить ОСОБА_7 , то у нетверезому стані. Оцінивши такі обставини орган опіки та піклування в особі Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області розцінили таку поведінку батьків як ухилення від виконання від батьківських обов'язків (а.с. 42).
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для її розгляду, позицію відповідачів щодо позовних вимог, які позов визнали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
За змістом. 164 СК України позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому вирішуючи це питання суд перш за все оцінював настання позитивного результату для дитини у разі прийняття такого рішення.
Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.
Ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов'язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ч.1ст.18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, на батьків або у відповідних випадках опікунів покладається основна відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 150 СК України встановлений обов'язок батьків виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Внаслідок неналежного догляду за дітьми, життєвими обставинами, які склались у житті відповідачів, фактичну відмову від виконання батьківських обов'язків, дітей забрала до себе жити їх рідна тітка по батьківській лінії - ОСОБА_1 .
Досліджені судом характеристики із навчального освітнього закладу Соборненського ліцею, актом обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача, дають суду підстави для висновку, що зміна місця проживання дітей та їх переїзд до тітки позитивно вплинув на їх емоційний стан. Діти доглянуті, забезпеченні всім необхідним для навчання, охайно вдягнуті, добре навчаються та відповідальні, займаються спортом. Діти чотири роки проживають з позивачем, яка створює всі умови для їх розвитку та отримання освіти.
Факт ухилення відповідачів від виконання батьківських обов'язків підтверджується висновком комісії служби у справах дітей, затвердженим рішенням Буджацької селищної ради, який суд оцінює як обґрунтований.
Позиція відповідачів у цій справі, які з власної волі відмовились від виконання покладених на них законом батьківських обов'язків, фактично переклавши їх на ОСОБА_8 , є підтвердженням цього.
Наведені фактичні обставини підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, які безпосередньо досліджені судом, вказують на те, що відповідачі, маючи об'єктивну можливість для виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, свідомо ухиляються від їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Підсумовуючи наведене суд дійшов висновку про те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання обов'язків по вихованню своїх дітей, не проявляють батьківської турботи, не піклуються про їх фізичний і духовний розвиток, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, повсякденного догляду, не спілкуються з дітьми. Фактично відповідачі передали обов'язки по вихованню дітей позивачці.
Виходячи із оцінки доказів у справі, таке ухилення відповідачів від виконання батьківських обов'язків суд розцінює як свідоме, тому застосування до батьків такої міри відповідальності як позбавлення їх батьківських прав є обґрунтованим, доцільним та таким, яке відповідатиме інтересам дітей.
У позовній заяві позивач не порушувала питання про розподіл понесених нею судових витрат у виді сплаченого судового збору, тому, керуючись принципом диспозитивності суд не вирішує у передбаченому ст. 141 ЦПК України порядку питання про розподіл судових витрат здійснених позивачем у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця с. Іванчанка Тарутинського району Одеської області, громадянина України у відношенні його неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Іванчанка Тарутинського району Одеської області та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Іванчанка Тарутинського району Одеської області.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку с. Весела Долина Тарутинського району Одеської області, громадянки України у відношенні її неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Іванчанка Тарутинського району Одеської області та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Іванчанка Тарутинського району Одеської області.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, у разі якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Кирилюк