24.03.2026
Справа №522/16960/22
Провадження №1-кп/522/2239/26
Іменем України
24 березня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеним до ЄРДР за №12022162510001185 від 24.10.2022 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно но працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.4, КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси на розгляді перебуває об'єднане кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.4 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п.п. 1, 3, 5 КПК України, а саме обвинувачений не має законних джерел та доходів для існування, що свідчить про наявність, того що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник заперечив проти продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши наведені прокурором ризики необґрунтованими, зазначив що його підзахисний має постійне місце реєстрації, утриманців та просив замінити на інший, не пов'язаний із триманням під вартою. Також, просив зменшити розмір застави, так як визначений розмір застави є непомірно високим для його підзахисного.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 9 серпня 2024 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси стосовно ОСОБА_3 встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 ч.1 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними показань; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 5 жовтня 2024 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» без визначенням розміру застави.
Також, ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 28 січня 2026 року було продовжено строк тримання під вартою, строком до 28 березня 2026 року із визначенням розміру застави у розмірі 150 (сто п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 499 200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень.
Відповідно до статті 331 ч.3 КПК України за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити, що ризики щодо обвинуваченого, які були встановлені минулими ухвалами суду, продовжують надалі існувати.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.4 КК України, за яке передбачено відповідальність від дев'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, тож розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, ОСОБА_3 може переховуватись від суду.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У Рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», суд зазначив, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень.
Суд вважає слушними посилання прокурора на те, що стосовно обвинуваченого продовжує існувати ризик, передбачений ст.177 ч.1 п.5 КПК України, а саме, щоОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину передбаченого статтею 187 ч.4 КК України та у разі доведення його винуватості йому загрожує позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна. Розуміючи тяжкість загрожуючого йому покарання, ОСОБА_3 може вдатися до спроби переховуватись від суду, що може свідчити про наявність ризику передбаченого статтею 177 ч.1 п.1 КПК України.
Крім того, суд звертає увагу та те, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд вважає переконливими доводи сторони обвинувачення про те, що стосовно ОСОБА_3 продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 статті 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду чи вчинити інший злочин.
Суд не вважає слушними посилання сторони захисту на можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який з огляду на те, що ОСОБА_3 не має законного джерела існування, що продовження раніше обраного запобіжного заходу відносно обвинуваченого є необхідним та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження.
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: спробам переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставин, передбачених статтею 178 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 судом не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Також, слід зазначити, що з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та існуючого обвинувачення, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 є необхідним та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження, а зміна запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який, з великою вірогідністю, не зможе запобігти встановленим ризикам, зокрема ризику можливого переховування від суду, що унеможливить завершення судового розгляду кримінального провадження та не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України.
При цьому суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розмір застави залишити без змін, та встановити на рівні 150 (сто п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 499 200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень залишити, що суд вважає достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.4 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23 травня 2026 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 150 (сто п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 499 200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого справа № 522/16960/22, провадження по справі №1-кп/522/2239/26.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з м. Одеси, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі Апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Суддя Приморського
районного суду міста Одеси ОСОБА_1