Житомирський апеляційний суд
Справа №295/17762/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/207/26
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
23 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 26 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність посадових осіб, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
В провадженні Житомирського апеляційного суду перебувало судове провадження №295/17762/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - без змін.
Разом з цим, ОСОБА_6 10 березня 2026 року повторно подав апеляційну скаргу на вище зазначену ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 26 січня 2026 року.
Дослідивши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження в межах оскарження ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 26 січня 2026, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.8 ч.2 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно із ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
В свою чергу, згідно норм ч.4 ст.424 КПК України, ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
У відповідності ж до ч.4 ст.532 КПК України, судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення.
При цьому, в судовому (апеляційному) провадженні №295/17762/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 січня 2026 року, 09.02.2026 р. апеляційним судом за результатами розгляду цього провадження було постановлено остаточне судове рішення - ухвала Житомирського апеляційного суду від 09.02.2026 р., яка набрала законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
За таких умов, фактично повторне оскарження ОСОБА_6 тієї ж самої ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 26 січня 2026 року, котра вже була предметом апеляційної перевірки з постановленням апеляційним судом відповідного судового рішення за результатами апеляційного розгляду по суті, об'єктивно виходить за процесуальний механізм оскарження судового рішення, в даному випадку, ухвали слідчого судді, таке оскарження є неможливим.
Зважаючи на викладене, коли апеляційна скарга подана ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді, яка вже була предметом апеляційного розгляду у апеляційного суду відсутні правові підстави для перевірки законності ухваленого слідчим суддею рішення, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 підлягає закриттю.
Керуючись ст.422 КПК України,
Закрити провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 26 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність посадових осіб, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції
Судді: