Житомирський апеляційний суд
Справа №279/7944/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/374/26
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
16 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі матеріали судового провадження № 279/7944/25 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 січня 2026 року, якою задоволено клопотання начальника ДУ «Коростенська ВК (№71)» про приведення вироку суду до вимог кримінального законодавства відносно засудженого ОСОБА_7 ,
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати та задовольнити його скаргу. Вважає ухвалу незаконною. Зазначає, що суд безпідставно не декриміналізував епізод крадіжки за вироком Подільського районного суду м. Києва від 20.10.2022 року на суму 1119,20 грн.
В ухвалі суду зазначено, що начальник ДУ "Коростенська ВК (№71)" звернувся до суду з клопотанням про приведення вироку суду до вимог кримінального законодавства відносно засудженого ОСОБА_7 .
Клопотання мотивовано тим, що вироком Святошинського районного суду м.Києва від 05.06.2019 р. ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України з застосуванням ч.1 чт.71 КК України до 4 р. 1 міс. позбавлення волі. За даним вироком ОСОБА_7 08.04.2019 намагався вчинити таємне викрадення чужого майна на суму 1118,40 гривень.
За вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 16.08.2019 р. ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 р. 2 міс. позбавлення волі. За даним вироком ОСОБА_7 26.11.2018 намагався вчинити таємне викрадення чужого майна на суму 679,20 гривень.
За вироком Подільського районного суду м.Києва від 13.12.2022 р. ОСОБА_7 засуджений за ч.4 ст.185 КК України до 5 р. позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 16.08.2019 р., остаточно до відбуття призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 р. 3 міс. За даним вироком ОСОБА_7 20.10.2022 вчинив таємне викрадення чужого майна, завдавши ТОВ ''ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН'' матеріальної шкоди на суму 4555 гривень та 20.10.2022 вчинив таємне викрадення чужого майна, завдавши матеріальної шкоди ДП ''ЛПП Україна'' АТ ''ЛПП'' на суму 1119,20 гривень.
За вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 20.12.2023 р. ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 1 р. позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань призначених цим вироком та вироком Подільського районного суду м.Києва від 13.12.2022, остаточно до відбуття призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці. Строк покарання вирішено рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши на підставі ч.5 ст.72 КК України в строк покарання попереднє ув'язнення з 20.10.2022 року з розрахунку день за день. За даним вироком ОСОБА_7 17.01.2019 намагався вчинити таємне викрадення чужого майна ТОВ ''ЕКО''на суму 1372,33 гривень без ПДВ та 1646,79 гривень з урахуванням ПДВ.
Вирок набрав законної сили 19.01.2024 р..
Початок строку покарання 19.01.2024 року. Кінець строку покарання 20.02.2028 року.
Враховуючи зміни в кримінальному законі, оскільки засуджений ОСОБА_7 підпадає під дію Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" начальник ДУ «Коростенська ВК (№71)» просив привести вироки судів у відповідність до чинного законодавства.
Задовольняючи клопотання начальника ДУ «Коростенська ВК (№71)» суд першої інстанції зазначив, що сума викраденого майна за епізодом крадіжки 20.10.2022 за вироком Подільського районного суду м.Києва від 13.12.2022 складає 4555,00 гривень, тобто її розмір перевищує два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, а відтак, вчинене ОСОБА_7 діяння за вказаним епізодом є кримінально караним. Однак, оскільки, засуджений ОСОБА_7 підлягає звільненню від покарання призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 16.08.2019 року, у зв'язку з усуненням караності діяння, то підстави застосування ч.1 ст.71 КК України відпали.
Водночас, ОСОБА_7 підлягає відбуттю покарання за вироком Подільського районного суду м.Києва від 13.12.2022 р. за ч.4 ст.185 КК України за епізодом крадіжки 20.10.2022 на суму 4 555 грн. у виді позбавлення волі строком 5 років.
Враховуючи, що на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення, то суд першої інстанції дійшов висновку про декриміналізацію інших епізодів крадіжок за вказаними вироками.
Заслухавши доповідача, доводи засудженого ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з ухвали, суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання начальника ДУ "Коростенська ВК (№71)".
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 20.12.2023 р., відповідно до якого його визнано винуватим за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року позбавлення волі за епізодом замаху на крадіжку майна 17.01.2019 на суму 1372,33 грн. На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань призначеного цим вироком та вироком Подільського районного суду м.Києва від 13.12.2022 (епізоди крадіжок 20.10.2022 на суму 1119, 20 грн. та 4555 грн.), остаточно до відбуття призначено останньому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці.
Крім того, за вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 16.08.2019 р. ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці. За даним вироком ОСОБА_7 26.11.2018 вчинив замах на таємне викрадення чужого майна на суму 679,20 гривень.
За вироком Святошинського районного суду м.Києва від 05.06.2019 р. ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України з застосуванням ч.1 чт.71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. За даним вироком ОСОБА_7 08.04.2019 вчинив замах на крадіжку чужого майна на суму 1118,40 гривень.
За вироком Подільського районного суду м.Києва від 13.12.2022 р. ОСОБА_7 засуджений за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 16.08.2019 р., остаточно до відбуття призначено останньому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. За даним вироком ОСОБА_7 20.10.2022 вчинив таємне викрадення чужого майна, завдавши ТОВ ''ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН'' матеріальної шкоди на суму 4555 гривень та цього ж дня 20.10.2022 вчинив таємне викрадення чужого майна, завдавши матеріальної шкоди ДП ''ЛПП Україна'' АТ ''ЛПП'' на суму 1119,20 гривень.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна) та передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1. п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що за вироком Святошинського районного суду м.Києва від 05.06.2019 р. , за вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 20.12.2023 р., за вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 16.08.2019 р. та за вироком Подільського районного суду м.Києва від 13.12.2022 за епізодом вчинення крадіжки 20.10.2022 на суму 1119, 20 гривень, засуджений ОСОБА_7 підлягає звільненню від покарання у зв'язку із усуненням караності діяння, оскільки вартість викраденого майна станом на день вчинення злочину відповідно не перевищує два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, за вироком Подільського районного суду м.Києва від 13.12.2022 р. ОСОБА_7 засуджений за ч.4 ст.185 КК України ще за епізодом крадіжки майна 20.10.2022 на суму 4555 гривень, тобто на суму, яка перевищує два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 2022 рік, а тому вчинене ним діяння за вказаним епізодом є кримінально караним.
Оскільки за вироком Подільського районного суду м.Києва від 13.12.2022 р. ОСОБА_7 засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, санкція ч.4 т.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що останнього слід вважати засудженим за даним вироком до 5 років позбавлення волі.
Доводи апелянта про те, що оскільки за вироком Подільського районного суду м.Києва від 13.12.2022 він фактично засуджений за один епізод крадіжки майна, а тому можна було зменшити призначене покарання з урахуванням визнання вини та щирого каяття, колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи, що вказане покарання призначене вироком Подільського районного суду м.Києва від 13.12.2022, який набрав законної сили в межах, передбачених ч.4 ст.185 КК України в мінімальному розмірі. Крім того, даний вирок перебуває на виконанні і на цій стадії перегляд вироку в частині призначеного покарання, яке відповідає вимогам закону не передбачено.
За наведених обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, яка є законною та обгрунтованою.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 січня 2026 року, якою задоволено клопотання начальника ДУ «Коростенська ВК (№71)» про приведення вироку суду до вимог кримінального законодавства відносно засудженого ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: