СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4378/26 пр. № 3/759/1738/26
24 березня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Дячук С.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора - Мороза М.Ю., розглянувши справу про адмінпорушення, матеріали якої надійшли від Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань НП України, стосовно
ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Березівське, Попаснянського району, Луганської області, українка, гр-ка України, ІПН: НОМЕР_1 , освіта вища, не працює, проживає: АДРЕСА_1 , не судима,
звинуваченої у вчиненні адмінпорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1, обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до п/п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), примітки до ст. 172-6 КУпАП, тобто являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 2 2 ч. 2 ст. 45 Закону, 06.03.2024 припинивши діяльність пов'язану з виконанням функцій держави, 18.06.2025 о 15 год. 33 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік (після звільнення) (далі - Декларація) шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті.
Протокол про адмінправопорушення надійшов до суду 23 лютого 2026 року.
Прокурор, протокол про адмінправопорушення складений відносно ОСОБА_1 підтримав і просив притягнути останню до відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала та підтвердила, що дійсно, являючись суб'єктом декларування, несвоєчасно подала Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за минулий 2024 рік звільнення, але при тому зазначила що 24 березня 2024, тобто у встановлений законодавством строк нею було подано до РеєструДекларацію при звільненні, таким чином вона вважала, що у повному обсязі виконала всі вимоги Закону, допоки не отримала у червні 2025 року від НАЗК нагадування про необхідність подання декларації у зв'язку з припиненням виконання функцій держави, а саме - щорічної декларації за 2024 рік. Причиною несвоєчасного подання декларації стало недостатнє розуміння вимог законодавства у сфері фінансового контролю, зумовлене неналежним її інформуванням як працівника норм Закону, які регламентують порядок та строки подання декларацій.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі всебічно, повно та об'єктивно, як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно з правилами абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність зазначену у п/п. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня наступного року після припинення діяльності подати у встановленому ч. 1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК. Згідно з наказом НАЗК від 08.11.2023 № 252/23, зареєстрованого в Мінюсті України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб'єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону (щороку), абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 29.11.2021 № 925-к ОСОБА_1 з 29.11.2021 призначено на посаду головного спеціаліста відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області, зазначена посада належить до категорії «В» посад державної служби. Відповідно до наказу від 01.06.2022 № 250-к ОСОБА_1 присвоєно 8 ранг державного службовця. Присягу державного службовця ОСОБА_1 прийняла 12.10.2004. Наказом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київської області від 06.03.2024 №79-к ОСОБА_1 звільнено з вказаної посади з 06.03.2024 за угодою сторін.
Отже, ОСОБА_1, будучи державним службовцем є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, та суб'єктом декларування.
За відомостями Реєстру декларацій ОСОБА_1 лише 18 червня 2025 року, тобто несвоєчасно - у строк пізніше 01 квітня 2025 року, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Під час судового провадження причини, які можна було б оцінити поважними несвоєчасного подання вказаної декларації не встановлені, не посилалась на такі і сама ОСОБА_1 .
Всі наведені обставини знайшли своє підтвердження і в поясненнях ОСОБА_1 та нею не оспорювалися.
Таким чином, ОСОБА_1, являючись суб'єктом декларування, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, п. 2-7 Прикінцевих положень Закону, 18 червня 2025 року, тобто несвоєчасно без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, а тому такі її дії суд кваліфікує як вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування.
Згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, враховуючи характер адмінпорушення, дані про особу ОСОБА_1, яка раніше до адімінвідповідальності не притягувалася, пом'якшуючі обставини - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують її відповідальність, вважаю необхідним і достатнім призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу.
На підставі викладеного і, керуючись ст. 33, 221, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за якою накласти на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за ухвалення постанови про накладення адмінстягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, тобто в сумі 665 грн. 60 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
У триденний строк з дня набрання постановою законної сили направити її до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області для усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СУДДЯ С.І. ДЯЧУК