СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
про залишення позовної заяви без руху
пр. № 2/759/7968/26
ун. № 759/6316/26
24 березня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У провадженні Святошинського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
До позовної заяви, відповідно до вимог п. 8 ч. 2 ст. 175 ЦПК України, має бути додано, зокрема, документ, що підтверджує факт укладення шлюбу (свідоцтво про шлюб).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позовна заява про розірвання шлюбу повинна відповідати встановленим вимогам, включаючи додавання документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивачем до позовної заяви додано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про актовий запис про шлюб, отриманий через електронний сервіс "Дія".
Водночас поданий витяг не містить повних відомостей, передбачених законодавством для підтвердження факту шлюбу в судовому провадженні та не супроводжується поясненнями щодо неможливості подання оригіналу свідоцтва про шлюб.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, оскільки є учасником бойових дій.
Відповідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами позовної заяви, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та неодноразово застосована Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 11 листопада 2019 року в справі № 760/17314/17, від 21 листопада 2019 року в справі № 461/7915/16-ц, від 12 грудня 2019 року в справі № 522/12770/17, від 19 грудня 2019 року в справі № 760/17314/17 та інших.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся з позовними вимогами про розірвання шлюбу, що у свою чергу ніяким чином не стосується соціальних прав і гарантій позивача як учасника бойових дій.
Враховуючи наведене, підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відсутні, а тому останньому необхідно сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.
Тобто позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу немайнового характру у розмірі 1331,20 грн. Сума судового збору підлягає сплаті за реквізитами для сплати судового збору, які розміщені на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/.
Враховуючи викладене, позивачу слід усунути вказані недоліки.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, у разі якщо позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим законом, суд залишає її без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу відповідно до ст. 185 ЦПК
України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ключник А.С.