Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2250/26
25 лютого 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 12026100070000206, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про арешт майна, -
Слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100070000206 від 13.02.2026.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
Досудовим розслідуванням установлено, що 13.02.2026 о 18 год. 30 хв., за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 30, працівниками поліції затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зберігав при собі психотропні речовини з метою збуту третім особам.
У подальшому, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України, вилучено мобільний телефон «Xiaomi Redmi 15», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою з номером НОМЕР_3 (спец-пакет № ICR 0121598).
Крім того, 13.02.2026, слідчим проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого вилучено наступне: 4 крафт-пакета з кристалоподібною речовиною світлого кольору (спец-пакет № ICR 0121599), 1 крафт-пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору (спец-пакет № ICR 0121600), 1 крафт-пакет з кристалоподібною речовиною (спец-пакет №ICR 0121601), 8 пластикових порожніх колб чорного кольору та 2 пластикові прозорі порожні колби (спец-пакет № QYH 0035309), порожні поліетиленові крафт-пакети у кількості 421 шт., дві упаковки із рекламними стікерами (спец-пакет № RIC 2050611), 5 крафт-пакетів чорного кольору (спец-пакет № RIC 2050612), електронні ваги (спец-пакет № ICR 0121602), паперові коробки в кількості 19 шт. (спец-пакет № QYH 0055308).
Постановою слідчого у кримінальному провадженні вилучені предмети визнано речовими доказами, оскільки у органу досудового розслідування, є підстави вважати, що зазначені предмети є підшуканими, пристосованими та використаними як засоби та знаряддями вчинення кримінального правопорушення, та може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення. Також на вилучених мобільних телефонах може зберігатись інформація щодо підготовки та реалізації злочинного умислу.
Зважаючи на вказане, з метою збереження речових доказів, у клопотанні порушено питання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: вилученого у ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України: мобільний телефон «Xiaomi Redmi 15», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою з номером НОМЕР_3 ; вилученого у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 : 8 пластикових порожніх колб чорного кольору та 2 пластикові прозорі порожні колби, порожні поліетиленові крафт-пакети у кількості 421 шт., дві упаковки із рекламними стікерами, 5 крафт-пакетів чорного кольору, електронні ваги, паперові коробки в кількості 19 шт.
Слідчий письмово просив розглядати клопотання без його участі; клопотання підтримує та просить задовольнити за вказаних у ньому підстав.
Власник майна або його представник, будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання, в судове засідання не з'явився; причини неявки не повідомив; заяв, клопотань, заперечень не подав.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, якими обґрунтовано доводи, суд дійшов висновку про те, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Про факти, встановлені під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зазначено вище.
Вказані у клопотанні обставини справи відповідають долученим до нього матеріалам. Зокрема, в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12026100070000206 від 13.02.2026 за результатом затримання та особистого обшуку ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України, та обшуку, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено низку речей, щодо яких внесено вказане клопотання.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23.02.2026 (у справі № 758/2248/26) надано дозвіл на проведення обшуку, проведеного 13.02.2026 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановами слідчого СВ Подільского УП ГУНП у м. Києві від 14.02.2026 визнано речовими доказами предмети, щодо яких внесено це клопотання.
Постановою слідчого СВ Подільского УП ГУНП у м. Києві від 14.02.2026 змінено кваліфікацію у цьому кримінальному провадженні з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 3 ст. 307 КК України.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Загальні правила (засади) застосування заходів забезпечення визначені ст. 132 КПК України, за змістом частини 3 якої: застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням; а за змістом частини 5 якої: для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до його відчуження, передачі, приховування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У даному випадку виявлені та вилучені предмети ймовірно були об'єктом, знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зокрема, й можуть зберігати на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матимуть значення для проведення досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Таким чином вилучені речі підпадають під ознаки речових доказів, визначені ст. 98 КПК України.
Метою застосування заходу забезпечення - арешту майна є збереження речових доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу в кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, враховуючи обставини кримінального провадження, та того, що вилучене майно являється речовими доказами, з метою досягнення дієвості кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що було вилучено під час особистого обшуку, обшуку, проведених 13.02.2026.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, приходжу до висновку про наявність достатнього обґрунтування стороною обвинувачення відповідності вилучених речей критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, зокрема, що вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, чи є вони знаряддям кримінально протиправних дій, речами, набутими кримінально протиправним шляхом. Накладення арешту на зазначене вилучене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження. Клопотання подано в строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, наявні підставі для арешту майна, визначені ст. 170 КПК України.??
Зазначене дає підстави для задоволення клопотання.
Окремо звертається увага, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12026100070000206, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 13.02.2025 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: вилученого у ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України: мобільний телефон «Xiaomi Redmi 15», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою з номером НОМЕР_3 ; вилученого у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 : 8 пластикових порожніх колб чорного кольору та 2 пластикові прозорі порожні колби, порожні поліетиленові крафт-пакети у кількості 421 шт., дві упаковки із рекламними стікерами, 5 крафт-пакетів чорного кольору, електронні ваги, паперові коробки в кількості 19 шт.
Копію ухвали вручити слідчому - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1