Справа № 947/46080/25
Провадження № 1-кс/947/4209/26
24.03.2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12025160000001308 від 24.12.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Дмитрівка, Татарбунарського району, Одеської області, громадянин України, з професійно-технічною освітою, який офіційно не працює, одружений, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
І. Суть клопотання
23 березня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими відділу СУ ГУНП в Одеській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000001308 від 24.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 частково заперечував проти задоволення клопотання з врахуванням можливості застосування нецілодобового домашнього арешту, у зв'язку з компенсацією шкоди, міцних соціальних зв'язків.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
23.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.286 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що 23 грудня 2025 року приблизно о 19 годині 35 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем MERCEDES BENZ 220, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у темний час доби, при міському електричному освітленні, здійснював рух по асфальтованому, сухому, дорожньому покриттю проїзної частини вулиці Отамана Головатого, в Пересипському районі міста Одеса, з боку провулку Солонцюватий у напрямку до вулиці Сергія Параджанова, на якій організовано односторонній трьохрядний рух, смуги руху позначені переривчатою лінією дорожньої розмітки 1.5 ПДР, а напрямки руху розподілені широкою суцільною смугою 1.2 ПДР.
Наближаючись до розташованого ліворуч за ходом руху будинку № 88 вказаної вулиці, де розміщена територія АЗС ПП «АМІК», технічно справний автомобіль MERCEDES BENZ 220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , рухався в середній смузі свого напрямку руху, зі швидкістю руху 25.5 км/год. Маючи об'єктивну і реальну можливість бачити мотоцикл YAMAHA DRAG STAR 400 реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_8 , 1970 р.н., який здійснював рух позаду у третій (крайній лівій) смузі попутного напрямку руку, зі швидкістю руху 72.5 км/год, ОСОБА_4 був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не стежив, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, чим порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - «Правила»),
У подальшому, ОСОБА_4 у порушення вимог п.п. 10.1., 10.4., «Правил», не врахував дорожню обстановку, маючи об'єктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної пригоди, розпочав маневр зміни напрямку свого руху ліворуч на територію АЗС ПП «АМІК» та під час заїзду на територію АЗС ПП «АМІК», не переконався в безпечності вказаного маневру, а саме: не переконався у відсутності транспортних засобів на достатній, для виконання даного маневру, відстані, тобто відстані якої буде достатньо для безперешкодного, для інших учасників руху (попутних транспортних засобів), виконання даного маневру, не надав перевагу в русі мотоциклу YAMAHA DRAG STAR 400 реєстраційний номер НОМЕР_3 , який здійснював рух прямолінійно в межах третьої (крайньої лівої) смуги руху, позаду в попутному напрямку з більшою швидкістю, що зобов'язувало водія відмовитись від виконання вказаного маневру, чим створив небезпеку для руху водію вказаного мотоцикла, позбавивши можливості водія мотоциклу уникнути аварійної ситуації.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, легковажно розраховував на їх відвернення, не відмовився від виконання вказаного маневру, а навпаки продовжив рух, виконуючи маневр, здійснив виїзд у ліву смугу для руху, де відбулось зіткнення передньою лівою боковою частиною автомобіля MERCEDES BENZ 220, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з передньою правою боковою частиною мотоциклу YAMAHA DRAG STAR 400 реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_8 , 1970 р.н.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу YAMAHA DRAG STAR 400 реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_8 , 1970 р.н., виїхав за межі проїзної частини та здійснив наїзд на стелу АЗС ПП «АМІК», отримавши наступні тілесні ушкодження від яких загинув на місці ДТП:
а) закрита травма грудної клітки і живота: повний поперечний перелом тіла грудини у проекції 5-го міжребер'я з крововиливом у навколишні м'які тканини, повні поперечні переломи хрящових частин 5-7 лівих ребер по кологрудинній лінії, крововиливи під пристінкову плевру в проекції вищевказаних переломів ребер та анатомічних ліній, забої легенів, розриви навколосерцевої сумки, практично повний відрив серця від судинного пучука, розміщення правої частки печінки, крововилив у плевральні порожнини (у правій плевральній порожнині виявлено приблизно 150 мл., у лівій - 800 мл. Рідкої крові);
б) травма кінцівок: садна лівого передпліччя, забійна рана по задній поверхні в ділянці лівого ліктьового суглоба, садно лівого стегна, рвана рана передньозовнішньої поверхні правого стегна в середній третині, садна лівої гомілки, забійна рана задньої поверхні правої п'яти, рвана рана підошовної поверхні правої стопи, закриті осколкові переломи обох кісток лівого передпліччя в нижній третині з крововиливом у навколишні м'які тканини, відкритий осколковий перелом правої стегнової кістки в середній третині з крововиливом у навколишні м'які тканини, відкритий осколковий перелом 5-ї плюснової кістки правої стопи в дистальній третині з крововиливом у навколишні м'які тканини.
Смерть ОСОБА_8 перебуває у прямому причинному зв'язку з отриманою закритою травмою грудної клітки і живота у вигляді перелому тіла грудини, лівобічних переломів ребер, розривів легенів, навколосерцевої сумки, практично повного відриву серці від судинного пучка, розміжчення печінки, крововиливів у плевральні порожнини. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 з'явилась гостра крововтрата.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.5, 2.3 п/п «б», 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, стало умовою та причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті вказаної дорожньо-транспортної події, при цьому останній мав технічну можливість запобігти вказаній дорожньо-транспортній події.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
- протоколом огляду місця ДТП від 23.12.2025, схемою до нього;
- показаннями потерпілої ОСОБА_9 ;
- протоколами огляду вилучених відеозаписів;
- показаннями підозрюваного ОСОБА_4 ;
- залученими до провадження речовими доказами (транспортними засобами);
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 2 ст. 286 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Крім того, підозрюваний необмежений у виїзді за кордон, проживає в прикордонному районі Одеської області.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, стороною захисту не надано документів щодо офіційного працевлаштування підозрюваного.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний має родину, певні хвороби та позитивно характеризується, водночас зазначені обставини суттєво не знижують встановлених ризиків з врахуванням специфіки інкримінованого злочину.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який відповідає межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.8. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з с. Дельжилер, Татарбунарського району, Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з потерпілим у цьому кримінальному провадженні, поза межами проведення досудового розслідування, або не під час судового засідання, тобто за відсутності слідчого, прокурора, слідчого судді;
- здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. При визначенні першого з наведених обов'язків слідчий суддя враховує місце проживання та місце роботи підозрюваного. Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12025160000001308 від 24.12.2025 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 20 травня 2026 року включно.
У зв'язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу заборонити підозрюваному ОСОБА_4 цілодобово залишати місце свого проживання: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
У зв'язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 20 травня 2026 року включно на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з с. Дельжилер, Татарбунарського району, Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з потерпілим у цьому кримінальному провадженні, поза межами проведення досудового розслідування, або не під час судового засідання, тобто за відсутності слідчого, прокурора, слідчого судді;
- здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею (судом) може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1