Березівський районний суд Одеської області
24.03.2026
Справа № 494/2436/25
Провадження № 2-п/494/6/26
24.03.2026 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Антонишиної І.С.,
представника ОСОБА_1 - Максимів В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Березівка Одеської області заяву адвоката Тальчук Поліни Іллівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення по цивільній справі №494/2436/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
13.03.2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла заява адвоката Тальчук Поліни Іллівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення по цивільній справі №494/2436/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2026 року справа надійшла до провадження судді Римар І.А.
Також, суд вважає зазначити, що у зв'язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Ширяївського, Іванівського, Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів, тривалими повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості призначити розгляд справи в розумні строки визначені ЦПК України.
Заява мотивована тим, що 15.12.2025 року Березівським районним судом Одеської області винесено заочне рішення за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорому розмірі 108422.00 грн., судовий збір у розмірі 2422.40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1000.00 грн. Представник заявника вказала, що зі змістом вищевказаного рішення відповідач не згодна, вважає його таким, що підлягає скасуванню. На момент відкриття провадження по справі та на момент ухвалення заочного рішення ОСОБА_1 не мала можливості дізнатись про факт подання до суду позовної заяви позивачем, оскільки жодних документів засобами поштового зв'язку не отримувала, тому причина неявки відповідача до суду є поважною. ОСОБА_1 не мала змоги вчасно подати відзив на позовну заяву та надати заперечення проти позовних вимог. Відповідач лише на стадії виконавчого провадження дізналась про заочне рішення суду від 15.12.2025 року. Позовні вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» ОСОБА_1 вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, матеріали справ не містять підтвердження, що правила надання коштів, додані до позову, зрозуміла відповідач та погодилась з ними, підписуючи кредитний договір, тому не повинні враховуватись судом при розгляді справи. Позивачем не надано доказів ідентифікації особи позичальника, підписання кредитного договору. Нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі більше ніж 50% тіла кредиту відповідач вважає незаконним, сума відсотків є непомірним тягарем та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Нарахування заборгованості за процентами має бути здійснено в межах чітко обумовленого та визначеного в кредитному договорі строку кредитування. Відповідач не вчинила жодних дій, які б свідчили про її намір пролонгувати договір. Позивачем безпідставно змінено в односторонньому порядку строк кредитування та нараховано відсотки, виходячи за межі визначеного кредитним договором строку кредитування в 30 календарних днів. Позивачем не доведено факт видачі кредитних коштів, не зазначено доказів наявності переліку додаткових та супутніх банківських послуг, які пов'язані з отриманням та обслуговуванням кредиту, за які встановлено комісію. У матеріалах справи відсутнє підтвердження відправки належного повідомлення про відступлення права вимоги на ім'я відповідача. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» є неналежним позивачем по справі, оскільки товариство не набуло право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. Представник відповідача вважає, що викладені в заяві про перегляд заочного рішення обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому заочне рішення підлягає скасуванню.
Представник заявника у судовому засідання 24.03.2026 року заяву про перегляд заочного рішення підтримав, просив скасувати заочне рішення від 15.12.2025 року, призначити справу до судового розгляду.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» у судове засідання 24.03.2026 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, врахувавши неявку до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», перевіривши матеріали справи та представлені докази, вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 284 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального або спрощеного позовного провадження.
Згідно зі ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Крім того, в контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч. 1 статті 288 ЦПК України, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
У відповідності до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на які надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 51 рішеннявід 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Крім того, слід зазначити про те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
Суд вважає, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи. У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, щодо отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 35000 грн, однак не погоджується з позовною заявою.
Таким чином, суд не приймає доводи, наведені відповідачем, як підстави для перегляду заочного рішення, оскільки вони не мають істотного значення для вирішення справи, а лише зводяться до незгоди з ухваленим рішенням і містять доводи, які можуть бути викладені в апеляційній скарзі.
Крім того, як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку шляхом направлення конверту з повісткою на адресу, яку зазначену як в позові, так і в заяві про перегляд заочного рішення, а саме: АДРЕСА_1 , однак конверт повернувся з відповідною відміткою (а.с.97),однак у судове засідання не з'явилась.
Отже, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 260, 287, 284, 288 ЦПК України, суд, -
Заяву адвоката Тальчук Поліни Іллівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення по цивільній справі №494/2436/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ч. 4 ст. 287 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя І.А. Римар