Справа № 755/12760/25
"24" березня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Лазоришин А.В.,
представника позивача - Шевченко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та утримання малолітніх дітей, -
08.07.2025 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, у якому просить: позбавити відповідачів батьківських прав стосовно їх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з відповідачів аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки від доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь особи, на утриманні якої перебуватимуть діти, починаючи з дня подачі позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття; передати дітей до Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Киві державної адміністрації для соціального захисту малолітніх дітей.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 18.09.2024 року до Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшло повідомлення від залучених спеціалістів Служби у справах дітей та сім'ї КМДА про перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьками без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у складних життєвих обставинах, оскільки батьки вживають наркотичні засоби, діти не відвідують дитячі заклади, мати дітей перебуває на останньому місяці вагітності. 20.09.2024 року спеціалісти Служби у справах дітей та сім'ї відвідали квартиру та склали акт обстеження, відповідно до якого потрапити до квартири не вдалося, оскільки двері не відчинили, хоча діти з батьками були вдома. Сусіди зазначили, що батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків, діти не влаштовані до навчальних закладів. Відповідно до листа Шевченківського районного у місті Києві центру соціальних служб від 04.10.2024 року, ОСОБА_2 народила третю дитину, повернулась з пологового будинку додому. Встановлено, що у квартирі брудні підлога, посуд, постільна білизна та одяг, готових страв не було в наявності. Оригінали свідоцтв про народження дітей, а також паспорти у батьків відсутні. Родині надано рекомендації та запропоновано послуги центру соціальних служб щодо поновлення документів. У висновку оцінки потреб сім'ї від 10.10.2024 року зазначено, що родина перебуває у складних життєвих обставинах, основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини є: безробіття батьків, ухилення від виконання батьківських обов'язків, психічні та поведінкові розлади, у тому числі пов'язані з вживанням батьками дітей психоактивних речовин. Стосовно народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складені актові записи про народження, актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявлено. Малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були взяті на облік як такі, які перебувають у складних життєвих обставинах, оскільки батьки дітей ухиляються від виконання своїх обов'язків з їх виховання. Також родина перебуває під соціальним супроводом Шевченківського районного в місті Києві центру соціальних служб, складено план соціального супроводу. З метою соціального захисту дітей, відповідно до наказу Служби у справах дітей та сім'ї від 28.11.2024 року було створено міждисциплінарну команду для організації соціального захисту двох старших дітей. Родина проживає за адресою: АДРЕСА_1 у квартирі покійної матері батька дітей (зі слів), спадщина не оформлена. За місцем реєстрації батька дітей проживають орендарі і родини ОСОБА_6 не знають. Мати дітей не має зареєстрованого місця проживання. Батьки порушують чинне законодавство, оскільки малолітні діти не мають зареєстрованого місця проживання. Неодноразово батькам наголошувалось на необхідності зареєструвати місце проживання дітей. Батьки дітей, як отримувачі будь-яких державних соціальних допомог чи компенсацій на обліку не перебувають. Відповідно до акту обстеження від 03.10.2024 року, квартира має три кімнати, але фактично вся родина проживає в одній кімнаті, оскільки інші захаращені речами, квартира потребує ремонту, по квартирі розкидані речі, іграшки, одяг, меблі не впорядковані. Відповідно до акту обстеження умов проживання дітей від 14.11.2024 року, батьки спеціалістів в квартиру не пустили, зазначили що через хворобу їх та дітей, з коридора було видно, що квартира захаращена речами, на зауваження фахівця із соціальної роботи батько почав кричати в квартирі, під'їзді, стукати дверима, агресивно поводив себе по відношенню до оточуючих. Спеціалістом Служби у справах дітей та сім'ї проведено бесіду з матір'ю дітей щодо поновлення свідоцтв про народження та її втраченого паспорту і остання пообіцяла ввечері поїхати до своєї матері та звернутись в ЦНАП для оформлення паспорту. По телефону сімейний лікар зазначила, що батьки з дітьми до неї не звертались щодо обстеження чи лікування дітей. На засіданні міждисциплінарної команди 03.12.2024 року батькам було рекомендовано зарахувати ОСОБА_3 до 1 класу школи №102 м. Києва, звернутись до органів реєстрації актів цивільного стану щодо отримання дублікатів свідоцтв про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , звернутись до ЦМУ ДМС для відновлення втраченого паспорту матері, зареєструвати народження третьої дитини, оформити державні соціальні виплати, навести лад в квартирі, пройти лікування від наркозалежності. Також батьки попереджені про відповідальність за невиконання батьківських обов'язків, вчинення фізичного насильства над дітьми. Також з батьками проводилась робота щодо зарахування ОСОБА_3 до 1 класу школи №102 м. Києва. Відповідно до листа школи від 09.12.2024 року, мати ОСОБА_7 16.10.2024 року зверталась до закладу освіти щодо переліку необхідних документів для зарахування хлопчика до першого класу і на наступний день повинна була принести необхідні документи для зарахування дитини до школи, але документи не були надані та повторно матір хлопчика до закладу освіти не зверталась. Відповідно до листа Шевченківського районного в місті Києві центру соціальних служб від 28.05.2025 року з батьком дітей було узгодженого та підписано план соціального супроводу, а саме: оформлення паспорту матері, свідоцтва про народження третьої дитини, отримання дублікатів свідоцтв про народження старших дітей. Спільно з фахівцем Центру у квітні 2025 року оформлено паспорт матері дітей. Фахівцем із соціальної роботи проведено багаторазово мотиваційні консультації, однак батьки до 28.05.2025 року не оформили свідоцтво про народження ОСОБА_9 , та не отримали дублікати свідоцтв про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Також через відсутність документів не подано батьками заяв для отримання державної допомоги при народженні дитини, для отримання свідоцтва багатодітної родини, державної соціальної допомоги багатодітній родині, субсідії. Батьки не виконують план соціального супроводу, не дослуховуються до рекомендацій фахівця із соціальної роботи, порушують встановлені терміни. На жодний тренінг з набуття батьківських навичок батьки не з'явилися, незважаючи на те, що батьку дітей було вручено інформаційний лист з вказаним графіком відвідування Школи відповідального батьківства. Фахівець із соціальної роботи постійно проводив соціально-педагогічні бесіди з батьками щодо вікових особливостей дітей, щодо попередження домашнього насильства та щодо недопущення порушення прав дітей з метою формування навичок відповідального батьківства. Батьки не дотримувались рекомендацій щодо забезпечення базових потреб дітей, зокрема інтеграції дітей в дитячі колективи, організації змістовного дозвілля (родину запрошували на низку соціокультурних заходів, проте батьки не приводили дітей на заплановані заходи). Батькам неодноразово було наголошено на необхідності влаштування дитини ОСОБА_7 до 1 класу школи, але станом на 11.06.2025 року хлопчик не зарахований в жодному навчальному закладі у зв'язку з відсутністю документів. 23.05.2025 року здійснено відвідування родини, складено акт оцінки потреб. Батьки вживають наркотичні засобі і з їх слів, перебувають на метадоновій терапії. У сім'ї не дотримуються санітарно-гігієнічних норм: на момент відвідування в помешканні була брудна підлога, кухня заставлена немитим посудом, в кімнатах розкидані речі, дитячий одяг не охайний, волосся у дітей не розчесане. Батько дітей пообіцяв фахівцям відновити документи дітей, прибрати в квартирі та в той же день зателефонувати, проте своєї обіцянки не виконав. 30.05.2025 року під час відвідування родини було попереджено батьків про підготовку позову про позбавлення їх батьківських прав та запрошено до Служби у справах дітей та сім'ї на засідання міждисциплінарної команди і засідання комісії з питань захисту прав дитини, оскільки ситуація в родині не змінилась: речі брудні та розкидані, посуд брудний, діти не доглянуті. Малолітній ОСОБА_7 під час спілкування зазначив, що хоче відвідувати школу. Разом з батьками був здійснений візит до відділу реєстрації актів цивільного стану для отримання повторних свідоцтв про народження старших дітей. Відповідно до повторного Акту потреб родини від 23.05.2025 року родина перебуває у складних життєвих обставинах, основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини є: ухилення обох батьків від виконання батьківських обов'язків, психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин, безробіття обох батьків. На неодноразові пропозиції пройти реабілітацію від наркотичної залежності батьки повідомляли, що лише мають намір. На засідання міждисциплінарної команди 11.06.2025 року батьки не з'явились, телефони вимкнули, фахівець із соціальної роботи повідомив, що ситуація у родині за пів року не змінилась. Під час здійснення соціального супроводу було лише оформлено втрачений паспорт матері дітей. За таких обставин прийнято рішення про звернення до суду із позовом про позбавлення батьківських прав. Мати дітей притягувалась до адміністративної відповідності 23.04.2008 року за ст. 51 КУпАП, також притягувалась до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України. Батько дітей 17.12.2024 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, 02.02.2006 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44 КУпАП, 04.08.2005 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, 09.07.2005 року та 12.07.2005 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУПАП. Крім того, 19.07.2023 року та 22.05.2025 року батько дітей притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України. Все вищезазначене свідчить про свідоме ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків стосовно власних малолітніх дітей, оскільки вони не виховують дітей належним чином, не забезпечують їх належним збалансованим харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не надають дітям доступу до здобуття освіти, культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Виховання дитини має спрямовуватись на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовки дитини до свідомого життя у суспільстві у дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства. Вище перелічені дії є підставою для позбавлення батьків їх батьківських прав стосовно малолітніх дітей. Також у своєму позові позивач посилається на норми чинного законодавства, які передбачають стягнення аліментів на утримання дітей.
Ухвалою суду від 15.07.2025 року відкрите провадження у справі і призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 20.10.2025 року закрите підготовче провадження у справі і призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 22.01.2026 року задоволене клопотання представника позивача про витребування доказів.
Відповідачі неодноразово викликались до суду, однак в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, відзивів на позовну заяву не подали.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В судовому засіданні представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_10 суду показала, що вона працює на посаді соціального менеджера Шевченківського районного в місті Києві центру соціальних служб і їй знайомі відповідачі та їх діти, оскільки діти були поставлені на облік, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах. Родина була поставлена під соціальний супровід приблизно з 13.01.2025 року, а на теперішній час знаходиться в стандарті консультування. Протягом усього цього часу батьки рекомендації соціальних служб не виконували, документи на дітей не робили. Саме працівники соціальних служб відновили дитячі документи, а батьки завжди посилались на відсутність грошей та часу. Свідок особисто зверталась до школи куди зарахували ОСОБА_3 і в характеристиці було вказано, що дитина відстає у розвитку, не має ні нормального шкільного приладдя, ні одежі. В квартирі брудно, готових страв немає, посуд не митий, кругом безладдя, батьки лишають малих дітей самих, вживають наркотики і наче у лікарні №5 проходили терапію. Батьки не спроможні виконувати батьківські обов'язки, не працюють, місце проживання дітей не зареєстрували, в садочок дітей не влаштували, соціальні виплати не оформили.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній, просить позов задовольнити і додатково пояснила суду, що 2 тижні тому, перед судовим засіданням, спеціалістами знов було відвідано родину і резюмовано, що нічого в кращу сторону не змінилось. Батьки вживають наркотики, за дітьми не доглядають, в садочок дітей не влаштували. В ситуації, яка склалась, позбавлення батьків батьківських прав буде відповідати інтересам дітей. Соціальні служби вже тривалий час знають родину, намагались їм допомогти, притягали до відповідальності, але нічого не змінилось, батьки лише розносять закладки наркотиків по місту. ОСОБА_3 за допомогою соціальних служб вдалося влаштувати у школу, тобто він один рік пропустив і пішов до школи вже пізніше. При цьому, і в школу ОСОБА_7 ходить не регулярно, один раз на десять днів і це батьки роблять для того аби їх не притягли до відповідальності за невідвідування дитиною школи. Квартира родини захаращена, у ній часто перебувають сторонні люди, батьки лишають своїх дітей без нагляду. Діти так жити не можуть, ніхто ними не займається, вони живуть в прямому сенсі у мотлоху. Спеціалістам соцслужби батьки обіцяли, що поїдуть на реабілітацію від наркотиків, але не поїхали, ніде не працюють, нерухомого майна у власності не мають, навіть не оформили виплату соціальної допомоги, мають купу боргів. Бабуся дітей каже, що не має можливості допомагати родині. Інші родичі спочатку підтримували родину, а потім перестали. В родині навіть немає робочого холодильника, все брудно, і з часом нічого не змінюється. Діти постійно в брудному одязі. Родина перебуває на обліку з літа 2024 року і з цього часу нічого не змінюється, тож у цьому випадку винесення судового рішення про попередження батьків є недоцільним і не відповідатиме інтересам дітей. Соціальний супровід тривав рік і це нічого не дало, своєї поведінки батьки не змінили. Лише постійно говорять соціальним працівникам неправду. Тільки працівники соціальних служб наполягли на влаштуванні ОСОБА_3 до школи і вже у сім років він таки був зарахований, хоча школу відвідує не стабільно, то ходить, то не ходить. Батькам їх діти не потрібні, адже вони не виправляються, не змінюють своєї поведінки. Про судові засідання батькам відомо, але до суду вони не приходять.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та покази свідка, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх взаємозв'язку і сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
За змістом наявних в матеріалах справи копій свідоцтв про народження, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_5 . Батьками вказаних дітей є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 20-21).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 20.09.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , спеціалісти соціальних служб до квартири не потрапили, дитина через двері спочатку покликала батька, а потім сказала, що вдома батьків немає. Сусідка з 3-го поверху зазначила, що батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків, діти не влаштовані до навчальних закладів, просила допомогти. Зазначила, що 19.09.2024 бачила матір дітей, вона вагітна. По телефону відбулась розмова з матір'ю ОСОБА_11 , через яку було поінформовано про необхідність з'явитися до служби для надання дітям соціально-правового захисту (а.с. 18).
Згідно Акту обстеження умов проживання дитини від 27.09.2024 року, з метою соціального захисту дітей проведене обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Відвідування було за попередньою домовленістю з батьками дітей, але на час відвідування (зі слів сусідки), батько на таксі разом з дітьми поїхав в пологовий на Оболоні забрати дружину ОСОБА_11 з новонародженою третьою дитиною. Залишено запрошення до ССД. По телефону також запрошено. Зі слів сусідки родину підтримує лише мати ОСОБА_11 , живуть за рахунок надання майна в оренду (а.с. 20).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 03.10.2024 року, з метою недопущення порушення прав дітей проведене обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира 3-х кімнатна, але фактично проживають в одній кімнаті, оскільки дві інші кімнати захаращені речами та потребують ремонту. По всій квартирі розкидані дитячі речі, іграшки, одяг, меблі не впорядковані. Мати зазначила, що 27.09.2024 року вона виписалась з пологового, але до сих пір не оформили свідоцтво про народження дитини, оскільки документи батьків відсутні (лише в «Дії»), та ще не визначилася з ім'ям дитини (дівчинка). У дитини (наймолодшої) є окреме ліжко. Надано рекомендації щодо влаштування дитини старшої до школи, звернення до ЦНАП та РАЦС щодо поновлення документів. Повідомлено про контрольний візит до родини 11.10.2024 року (а.с. 22).
За змістом листа Шевченківського районного в місті Києві центру соціальних служб від 04.10.2024, 03.10.2024 було здійснено відвідування родини, складено акт оцінки потреб сім'ї. З'ясовано, що матір нещодавно повернулась з пологового будинку, в помешканні брудна підлога, постільна білизна та одяг, не помитий посуд, готових страв в наявності не було, документів на дітей та свій паспорт мати не надала (паспорт та свідоцтва на двох старших дітей втрачено, свідоцтво про народження найменшої дитини ще не зробила, бо не має своїх документів). Зі слів матері укладено декларацію з педіатром Гребенник К.С . Матері було надано випробувальний термін два тижні для того, щоб привести квартиру до належного стану, зробити документи, звернутись до навчального закладу. 10.10.2024 фахівцями відповідних служб було здійснене повторне відвідування для з'ясування обставин та перевірити належність квартири для проживання дітей, нічого не було зроблено з поставлених задач. Було взято письмову розписку та запрошено до Центру для того щоб допомогти родині поновити документи (а.с. 23).
Відповідно до Акту оцінки потреб сім'ї №625/24 проведеної у період 03.10.2024 - 10.10.2024, готові страви відсутні, постільна білизна брудна, дитина ОСОБА_7 ДНЗ не відвідує, до школи не зареєстрований, гаджети та книжки відсутні. Дитина ОСОБА_8 не відвідує гуртки та садочок, до ДНЗ не зареєстрована, у дитини відсутні документи (немає свідоцтва про народження). ОСОБА_8 потребує підтримки в прибиранні своїх речей та іграшок. Дитина ОСОБА_9 приймає терапію, медичної картки поки не має, також не має свідоцтва про народження. Мати дітей приймає терапію (ВІЛ), перебуває на замісній терапії, не працює, доглядає дитину до 3-х років. Матір часто лишає старшого сина самого, без нагляду дорослих. Діти не відвідують навчальних закладів, не мають документів. В квартирі брудно, речі розкидані, плита брудна, посуд не митий, підлога не мита. В дітей немає окремих ліжок (а.с. 24-28).
Згідно висновку оцінки потреб сім'ї (соціальна карта №158/21), батьки дітей не працюють, основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини, є: безробіття батьків; ухилення батьків від виконання своїх обов'язків із виховання; психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин. У квартирі немає готової їжі, брудна постільна білизна, відсутні документи. Мати потребує підтримки фахівців, вживає наркотичні речовини понад 1 рік. Направлено матір до ЦНАП для відновлення документів (а.с. 29-30).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 11.10.2024 року, з метою контролю виконання рекомендацій проведене обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . З 03.10.2024 року нічого не змінилось, речі не прибрані, батьки не звернулись до школи щодо влаштування дитини ОСОБА_7 . Документи (паспорт та свідоцтва про народження дітей) відсутні. Третя дитина не зареєстрована, назвали батьки ОСОБА_9 . Для виховання та розвитку дітей не створено умови, відсутні окремі спальні місця та місце для ігор. Батько на момент обстеження був відсутній, матір не знає де він. Надано рекомендації щодо поновлення документів та влаштування дітей. Повідомлено про повторний візит до родини 18.10.2024 року, попереджено про відповідальність (а.с. 31).
11.01.2024 року матір дітей підписала зобов'язання про те, що вона зобов'язується до 18.10.2024 року звернутись до школи щодо зарахування дитини ОСОБА_7 до 1 класу, зробити документи на дітей через є- Малятко , звернутись до ЦНАПу щодо оформлення паспорту, зареєструвати молодших дітей до шкільного порталу на електронну чергу, прибрати в квартирі та зробити дітям окрему кімнату (а.с. 32).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 18.10.2024 року, з метою недопущення порушення прав дітей проведене обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Три кімнати повністю захаращені речами (стало ще гірше), зі слів батьків у п'ятницю чи суботу дітей забере бабуся і вони наведуть лад. Батькам роз'яснено порядок отримання повторного свідоцтва про народження дітей. Мати зазначила, що написала заяву про влаштування ОСОБА_7 до школи, здала документи на свій паспорт. Для виховання та розвитку дітей умови не створено. Третя дитина ще не зареєстрована через відсутність у матері паспорту. Попереджено про контрольний візит у родину через 10 днів (а.с. 33).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 14.11.2024 року, з метою недопущення порушення прав дітей проведене обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Три кімнати захаращені речами, пройти в квартиру не пустили, зазначивши, що батьки хворіють. На зауваження фахівця про те, що батьки не займаються вихованням, батько дітей почав кричати в квартирі, під'їзді, стукати дверями (агресивна поведінка по відношенню до оточуючих). Для виховання та розвитку дітей умови не створено. Проведено бесіду з матір'ю щодо поновлення свідоцтв про народження, паспорту. Вона пообіцяла 14.11.2024 поїхати до матері (лівий берег) та звернутися до ЦНАПу за паспортом та до РАЦСу за свідоцтвами. Реєстрації народження молодшої дитини не проведено. Батько дітей погрожував працівникам соцслужб, бігав по квартирі, під'їзду, вулиці (а.с. 34).
За змістом листа Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києва державної адміністрації від 12.11.2024 року, 12.11.2024 року спеціалістом служби здійснено спробу обстежити житлово-побутові умови за адресою реєстрації батька дітей: АДРЕСА_2 . На час обстеження вхідні двері відчинив ОСОБА_14 , який повідомив, що він разом з ОСОБА_15 орендують зазначене житло у знайомих, з березня 2024 року, родину ОСОБА_6 не знають (а.с. 35).
За змістом листа Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської РДА від 20.11.2024 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як отримувачі будь-яких державних соціальних допомог чи компенсацій, станом на 25.11.2024, на обліку в Управління не перебувають (а.с. 36).
За змістом листа Оболонського ВДРАЦС у місті Києві від 20.11.2024, виявлено актові записи про народження дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Актового запису про народження дитини ОСОБА_9 не виявлено (а.с. 37).
Згідно витягу з наказу Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської РДА №299-од від 28.11.2024 року, взято малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на облік, як таких, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 38).
Згідно витягу з наказу Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської РДА №300-од від 28.11.2024 року, утворено міждисциплінарну команду для організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 39).
Згідно протоколу №1 засідання міждисциплінарної команди Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської РДА від 03.12.2024 року, діти поставлені на облік служби лише у листопаді 2024, оскільки у батьків та дітей були відсутні документи та їх копії. З жовтня 2024, після отримання повідомлення про дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, почала проводитись робота щодо їх соціального захисту, а саме: роз'яснення матері щодо оформлення втраченого паспорту, влаштування ОСОБА_7 до 1 класу, реєстрація народження третьої дитини, наведення ладу в квартирі, лікування від наркозалежності. Родина проживає за рахунок підтримки родичів, надання майна в оренду, не перебуває під соціальним супроводом через відсутність документів у батьків та дітей, але родина отримує консультування, з метою мінімізації/подолання складних життєвих обставини. Родина не отримує державні соціальні виплати. В квартирі не створено умови, батьки не йдуть на співпрацю. На засіданні було ухвалено: доручити батькам зарахувати ОСОБА_7 до 1 класу, отримати дублікати свідоцтв про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відновити втрачений паспорт матері, зареєструвати народження третьої дитини, оформити державні соціальні виплати, навести лад в квартирі, пройти лікування від наркозалежності; попередити батьків про відповідальність за насилля в родині, невиконання батьківських обов'язків; Службі у справах дітей здійснювати контроль за умовами виховання та утримання малолітніх дітей в рідній сім'ї; винести на розгляд комісії клопотання про взяття під соціальний супровід родини; батькам дітей виконувати заходи індивідуальних планів соціального захисту дітей та співпрацювати із соціальними службами з питань забезпечення прав та інтересів малолітніх дітей; доручено Службі у справах дітей підготувати індивідуальні плани соціального захисту малолітніх дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 40).
18.12.2024 року мати дітей підписала зобов'язання про те, що вона до 20.12.2024 року зобов'язується отримати повторні свідоцтва про народження дітей, подати документи на паспорт, до кінця року звернутись до школи та зарахувати ОСОБА_3 до 1 класу. ОСОБА_2 зазначила, що вона попереджена про можливість подання позову про позбавлення батьківських прав (а.с. 41).
Також 18.12.2024 року ОСОБА_2 підписала Пам'ятку для батьків про відповідальність щодо утримання, виховання та навчання неповнолітніх дітей (а.с. 42).
Згідно відповіді Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №102 м. Києва від 09.12.2024 року, мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 16.10.2024 року зверталась до закладу освіти щодо переліку необхідних документів для зарахування сина до 1 класу. На наступний день мати повинна була принести необхідні документи для зарахування сина, але документи не були надані та повторно звернення від ОСОБА_2 до закладу освіти не надходило (а.с. 43).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 12.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , помешкання захаращене, у квартирі не прибрано. ОСОБА_2 запрошено до служби на 18.12.2024 року о 10 год. 00 хв. (а.с. 44).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 17.01.2025 року, з метою недопущення порушення прав дітей проведене обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . На момент обстеження діти спали (для ОСОБА_7 та ОСОБА_8 облаштовано частково 1 кімнату), в іншій кімнаті також частково наведено лад (за слів батьків кімната ігрова). В наявності продукти харчування, дитячий одяг, квартира захаращена речами, але частково наведено лад. Кошти у родині на момент відвідування відсутні, батько показав ноутбук, зазначив що придбали. На 20.01.2025 року представники соцслужб домовились зустрітись з матерію дітей біля ЦНАПу для подання документів на оформлення паспорту. 21.01.2025 року батько пообіцяв звернутись до відділу реєстрації актів цивільного стану для отримання дублікатів свідоцтв про народження. З батьками проведено бесіду щодо реабілітації від наркозалежності - згодились після того, як отримають всі документи (свідоцтва, паспорт, виплати, багатодітності). Батькам наголошено на необхідності співпраці щодо подолання складних життєвих обставин та попереджено про можливість подання позову про позбавлення батьківських прав (а.с. 45).
Згідно Акту обстеження умов проживання дитини від 22.04.2025 року, з метою недопущення порушення прав дітей проведене обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Під час відвідування батьки вдома були відсутні, в квартирі біли діти. Через двері ОСОБА_7 сказав, що мати з ОСОБА_9 нещодавно вийшла та повинна повернутися. Сказав, що не голодний та висловив небажання говорити зі спеціалістами. Телефон батька знаходився у ОСОБА_7 , телефон матері вимкнений. По телефону матір ОСОБА_2 повідомила, що говорила з донькою 21.04.2025, вона не може отримати виготовлений паспорт через неможливість сканування її відбитків пальців. Матері ОСОБА_2 було повідомлено про необхідність реєстрації народження дитини після отримання паспорту, оформлення виплат, проходження реабілітації. Сусіди у дворі підтвердили, що матір з ОСОБА_9 вийшли з дому в одному напрямку. Батько вийшов раніше в іншому напрямку. Повідомили, що батьки залишають дітей у квартирі, а самі ходять по своїм «справам» (а.с. 46).
Згідно Акту обстеження умов проживання дитини від 30.04.2025 року, з метою недопущення порушення прав дітей проведене обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . У квартирі три кімнати, одна повністю захаращена речами так, що не можна зайти, в другій кімнаті знаходився сторонній чоловік, який зазначив, що кум та прийшов у гості. Посуд на кухні брудний, речі розкидані по квартирі, на підлозі у коридорі розлита їжа. Продукти харчування в наявності. Мати дітей повідомила, що 30.04.2025 року о 16 год. їй потрібно бути в міграційній службі та забрати паспорт. З батьками доповнились, що 01.05.2025 року вони прийдуть до ЦНАПу для оформлення свідоцтва про народження ОСОБА_9 . Батьки не працюють, ухиляються від виконання батьківських обов'язків. Батькам наголошено на необхідності отримання повторних свідоцтв про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , реєстрації до школи та до ДНЗ. Батьки попереджені про відповідальність та про подання до суду позову про позбавлення батьківських прав (а.с. 47).
За змістом листа Шевченківського районного в місті Києві Центру соціальних служб від 28.05.2025 року, родина ОСОБА_1 є отримувачем соціальної послуги за державним стандартом «Соціальний супровід сім'ї/особи, яка перебуває у складних життєвих обставинах» відповідно до рішення УСВП №2 від 13.01.2025 та рішення комісії з питань захисту прав дітей ССДС ШРДА. З батьком було узгоджено та підписано план соціального супроводу: оформлення документів (паспорт матері, свідоцтво про народження третьої дитини, отримати дублікати свідоцтв про народження старших дітей). Спільно з фахівцем центру оформлено паспорт матері дітей. Фахівцем із соціальної роботи проведено багаторазові мотиваційні консультації, проте батьки не оформили свідоцтва про народження ОСОБА_9 , не отримали дублікати свідоцтв про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; подання пакету документів для отримання державної допомоги при народженні дитини, допомоги багатодітній родині, субсидій, але батьки не виконують план соціального супроводу, не дослухаються до рекомендацій фахівця із соціальної роботи, порушують встановлені терміни; проходження тренінгів з набуття батьківських навичок (батьку було вручено інформаційний лист з графіком відвідування Школи відповідального батьківства), але на жодне заняття батьки не з'явились; формування навичок відповідального батьківства (з батьками постійно проводяться соціально-педагогічні бесіди щодо вікових особливостей дітей, щодо попередження домашнього насильства та щодо недопущення порушення прав дітей), але рекомендації щодо забезпечення базових потреб дітей не дотримуються; інтеграція дитини в дитячий колектив - батькам неодноразового наголошено на необхідності влаштування дитини до школи у 1 клас, але на даний час ОСОБА_7 не зареєстрований в жодному навчальному закладі у зв'язку з відсутністю документів; організація змістовного дозвілля - родину було запрошено на низку соціокультурних заходів, проте батьки не приводять дітей на заплановані заходи. 23.05.2025 здійснено відвідування родини та складений акт оцінки потреб. Батьки є вживачами наркотичних речовин, з їх слів, перебувають на методоновій терапії. В сім'ї не дотримуються санітарно-гігієнічних нор: на момент відвідування в помешканні була брудна підлога, кухня заставлена немитим посудом, в кімнатах розкидані речі, дитячий одяг неохайний, волосся у дітей не розчесане. Батько пообіцяв фахівцям відновити документи на дітей та прибрати в квартирі і в то же день зателефонувати, проте не виконав обіцянки. Станом на 28.05.2025 ситуація в родині не змінилась: не забезпечуються базові потреби дітей в повній мірі, батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків, не виконують рекомендацій спеціалістів спрямованих на подолання складних життєвих обставин (а.с. 48).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 30.05.2025 року, з метою недопущення порушення прав дітей проведене обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 3 жилі кімнати (захаращені речами, іграшками, взуттям), кухня (брудний посуд, залишки їжі, у холодильнику незначний запас їжі), ванна (захаращена речами, брудний посуд у ванній, брудна білизна, недопалки, пральна машина не працює). У квартирі не прибрано, діти не навчаються, народження ОСОБА_9 не зареєстроване. Мати пообіцяла зареєструвати дитину до 02.06.2025. Під час відвідування залучені спеціалісти відвезли батька до РАЦСу для отримання дублікатів свідоцтв про народження. Батьки не подали документи до школи для влаштування ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не зареєстрували в чергу до ДНЗ, ОСОБА_9 у лікаря була приблизно 4 місяці тому. Батьків запрошено до ССД на 02.06.2025 року та на комісію з питань захисту прав дітей на 11.06.2025 (а.с. 49).
За змістом відповіді КНП «ЦПМСД №1 Шевченківського району м. Києва» від 05.06.2025 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають декларації про вибір лікаря. Щеплення згідно Календаря профщеплень в Україні проведені частково. Дитина ОСОБА_9 була оглянута лікарем 04.10.2024, декларація про вибір лікаря не укладена. Законні представники дітей виконують рекомендації лікарів не в повному обсязі (а.с. 50).
Згідно протоколу №2 засідання міждисциплінарної команди Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської РДА від 11.06.2025 року, станом на вказану дату, не створено умов для проживання та виховання дітей (речі брудні та розкидані, посуд брудний, діти недоглянуті), не зараховано ОСОБА_7 до школи, а ОСОБА_8 до ДНЗ, не отримано повторні свідоцтва про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не зареєстроване народження ОСОБА_9 , батьки не оформили державні соціальні виплати та не пройшли лікування від наркозалежності. Батьки не виконують заходи, передбачені індивідуальними планами соціального захисту дітей та планом соціального супроводу. Батько не звернувся в центр зайнятості щодо працевлаштування (а.с. 51).
За змістом відповіді Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, ОСОБА_2 притягалась до відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП та за ч. 1 ст. 309 КК України. ОСОБА_1 притягався до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (17.12.2024 р.), за ч. 1 ст. 44 КУпАП (02.02.2006 р.), за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (04.08.2005 р.), за ст. 173 КУпАП (12.07.2005 та 09.07.2005 р.р.), за ч. 1 ст. 309 КК України (22.05.2025 та 19.07.2023 р.р.) (а.с. 52).
Також із матеріалів справи убачається, що 18.06.2025 року матір дітей зобов'язалась протягом тижня оформити виплати на найменшу дитину, зробити посвідчення багатодітної родини, зареєструвати місце проживання дітей, оформити допомогу по багатодітності (а.с. 54).
За змістом листа Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №102 м. Києва, ОСОБА_7 на уроках не уважний, не виявляє інтересу до нового матеріалу, не старається виконувати завдання без помилок. Є проблеми з концентрацією уваги, неактивний на уроках, потребує постійного контролю. Пізнавальний інтерес розвинений недостатньо. ОСОБА_3 важко організовувати своє робоче місце. Підготуватися до уроку може лише за допомогою вчителя. Відвідування занять хлопчиком має несистематичний характер. У першій чверті навчального року дитина відвідувала заклад освіти епізодично, у другій чверті - участь в освітньому процесі була мінімальною. З 12.11.2025 року ОСОБА_7 перестав відвідувати заняття, мати пояснила це тим, що збирається переводити сина до іншої школи у зв'язку з переїздом. Мати дитини усно висловлювала готовність до опрацювання пропущеного начального матеріалу, але навчання в домашніх умовах не здійснювалось. Батьки дитини не завжди виходять на зв'язок, відповіді на телефонні дзвінки та повідомлення надають вибірково або із тривалими перервами (а.с. 110).
Згідно відповіді КНП «Київська міська клінічна лікарня №5» від 10.03.2026 року, ОСОБА_1 знаходився в програмі замісної підтримуючої терапії з 05.07.2022 по 09.05.2023. 09.05.2023 знятий з програми через тривалу відсутність. ОСОБА_2 на обліку в лікаря нарколога не перебуває (а.с. 111).
Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Водночас, ураховуючи, що станом на час розгляду справи діти мають занадто малолітній вік (7, 5 та 1 рік), суд не вбачав підстав для заслуховування їх думки в судовому засіданні, адже у такому віці свідоме формування та висловлення думки не є можливим і опитування в суді маленьких дітей може призвести лише до нанесення шкоди психіці дитини та завдання стресу.
Відповідно до положень ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
За змістом висновку органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.07.2025 щодо доцільності позбавлення батьківських прав: Комісією з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації на засіданні 18.06.2025 та 02.07.2025 розглянуто позовну заяву про позбавлення батьківських прав. Батьки дітей на засідання комісії були запрошені належним чином. 18.06.2025 батьки не з'явились на засідання комісії, оскільки отримували свідоцтва про народження дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також реєстрували народження молодшої дитини ОСОБА_5, хоча спеціалісти служби у справах дітей ще 30.05.2025 року відвозили батька дітей до відділу реєстрації актів цивільного стану для отримання повторних свідоцтв. 18.06.2025 року представниками соціальних служб було відвідано родину і мати написала зобов'язання до 25.07.2025 зареєструвати місце проживання/народження дітей і звернутись до ЦНАП щодо оформлення виплат по народженню дитини, подати документи на отримання посвідчення багатодітної родини. Станом на 02.07.2025 батьки нічого не зробили, також не подана заява про зарахування ОСОБА_7 до 1 класу. 02.07.2025 року батьки дітей повторно не з'явились на засідання Комісії та не надали письмових пояснень, що свідчить про їх байдужість до долі дітей, оскільки при відвідуваннях родини неодноразово наголошувалось на можливості підготовки позову до суду про позбавлення їх батьківських прав. Малолітні діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають на обліку Служби у справах дітей та сім'ї як такі, які перебувають у складних життєвих обставинах, оскільки батьки дітей ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків з їх виховання (наказ №299-од від 28.11.2024 року) та проживають з батьками без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина ОСОБА_9 була поставлена на облік Служби у справах дітей та сім'ї, як така, яка перебуває у складних життєвих обставинах, після реєстрації народження (наказ №100-од від 23.06.2025 року). У позовній заяві викладено всі обставини та додано документи, які підтверджують ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дітей та/або забезпечення здобуття ними повної загальної середньої освіти. Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї у разі здійснення такого супроводу. З вересня 2024 року через відсутність у батьків та дітей документів, родина отримувала послуги консультування Шевченківського районного в місті Києві центру соціальних служб, а з грудня 2024 родина перебуває під соціальним супроводом Шевченківського районного в місті Києві центру соціальних служб. Станом на 02.07.2025 батьки не виконують план соціального супроводу, не відвідували жодного заняття з підвищення виховного батьківського потенціалу «Школа відповідального батьківства», не відвідували заплановані соціокультурні заходи, не пройшли лікування віл наркозалежності, не створили належних умов для проживання та виховання дітей, не влаштували дітей до закладів освіти, не оформили державну допомогу при народженні дитини, не отримала посвідчення багатодітної родини, не оформили державну соціальну допомогу багатодітній родині. 02.07.2025 на засіданні комісії було прийняте рішення про доцільність позбавлення батьків батьківських прав, оскільки вжиті заходи не дали бажаного результату через винну поведінку батьків та свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків. Враховуючи зазначені факти, надані та зібрані документи, керуючись інтересами дітей, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав стосовно їх трьох малолітніх дітей (а.с. 12-14).
У даній справі суд погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав стосовно їх малолітніх дітей, ураховуючи всі встановлені судом обставини справи.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частина перша статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").
Частиною першою статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до пункту 1 статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина друга статті 150 СК України).
Пунктами 1, 3 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), в тому числі, й на рівне виховання батьками.
У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року N 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Olsson v. Sweden" (N 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року, § 78).
Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і при наявності вини у діях батьків.
У даному випадку суд дійшов висновку про наявність свідомого ухилення та винної поведінки батьків у невиконанні свої батьківських обов'язків, незабезпеченні дітей нормальними умовами проживання та розвитку. Непереборні обставини, які не дозволяють батькам реалізовувати свій батьківський обов'язок, відсутні. Батьки порушують права своїх дітей також у тому, що не зареєстрували їх місце проживання, не реєстрували народження ОСОБА_9 та не отримували повторні свідоцтва про народження дітей ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .
Суд ураховує також, що при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав батьки до суду не з'явились, що вказує на їх байдужість до життя і долі дітей. Крім того, суд ураховує дані про вживання батьками заборонених речовин, ураховує неодноразові притягнення батьків до юридичної відповідальності, відсутність зміни поведінки батьків не дивлячись на тривалий соціальний супровід родини.
У рішенні від 30 червня 2020 року в справі "Ілля Ляпін проти Росії" (заява N 70879/11) ЄСПЛ зауважив про те, що в інтересах дитини також забезпечити її розвиток у здоровому навколишньому середовищі, і батько/мати не може мати права відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вживати таких заходів, які б могли завдати шкоди здоров'ю та розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини можуть, в залежності від їх характеру і серйозності, превалювати над інтересами батьків.
Приймаючи рішення у цій конкретній справі, суд виходить з того, що на перше місце мають ставитись "якнайкращі інтереси дитини", оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.
Із матеріалів справи чітко вбачається, що відповідачі протягом тривалого часу ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, не забезпечують належні умови для проживання і розвитку дітей, не переймаються здобуттям ними освіти, своєї поведінки не змінюють, і не намагаються змінити.
Врахувавши поведінку відповідачів та всі інші встановлені у цій справі обставини, відсутність будь-яких фактичних даних про те, що відповідачі дієво намагаються змінити свою поведінку, забезпечити дітей належними умовами проживання, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідачів крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення їх батьківських прав, оскільки маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення дій, які становлять зміст батьківського обов'язку, вони свідомо ухиляються від їх виконання, чим ставлять у небезпеку життя та здоров'я власних дітей. У зв'язку з цим, на переконання суду, позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей позитивно вплине на долю дітей, забезпечить захист їх прав та інтересів.
З урахуванням всіх встановлених обставин справи суд вважає за необхідне застосувати до відповідачів крайній захід - позбавлення їх батьківських прав, оскільки відсутні будь-які факти та обставини, які б давали суду можливість прийти до висновку про те, що відповідачі можуть змінити свою поведінку по відношенню до дітей та належним чином виконувати свої батьківські обов'язки, адже тривалий соціальний супровід родини не призвів до позитивних зрушень, діти й надалі перебувають в умовах, у яких діти не мають проживати.
Врахувавши конкретні обставини справи, "якнайкращі інтереси дитини", а також те, що відповідачі не виконують належно своїх батьківських обов'язків і така їх поведінка триває довгий час, не дивлячись на намагання соціальних служб допомогти батькам, вони своєю поведінки не змінюють, суд дійшов висновку про застосування до відповідачів крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення їх батьківських прав, оскільки відповідачі свідомо та винно ухиляються від виконання батьківських обов'язків , що негативно впливає на життя та розвиток дітей.
Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідачі мають якісь об'єктивні перепони для належного виконання ними своїх батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківських прав - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, тому, враховуючи відсутність належного виконання батьківських обов'язків, що об'єктивно ставить дітей у небезпеку, існування реальної можливості виконання батьківських обов'язків, проте їх свідоме невчинення, відсутність зацікавленості у перебуванні дітей в навчальних закладах, дані про вживання батьками заборонених речовин, суд дійшов висновку про задоволення позову про позбавлення батьківських прав.
У цій справі доведене нехтування відповідачами потребами своїх дітей, порушення прав дітей на належне батьківське виховання та не виконання відповідачами своїх батьківських обов'язків щодо виховання, утримання дітей, забезпечення належних та нешкідливих умов проживання дітей, недотримання батьками прав дітей на освіту, культурний і соціальний розвиток, порушення батьками свого обов'язку зареєструвати місце проживання дітей та зареєструвати факт народження дитини (щодо молодшої дитини). Відповідачі не довели зміну своєї поведінки щодо дітей, реальне прагнення здійснювати належне піклування за ними, не спростували свідомого нехтування обов'язками батьків щодо власних дітей.
Приймаючи рішення у справі, суд ураховує всі перелічені вище встановлені судом обставини справи та вбачає що відповідачі свідомо самоусунулись від виконання батьківських обов'язків, своєї поведінки не змінюють протягом тривалого часу, хоча мали можливість та час для виправлення свого ставлення до дітей, їх виховання та забезпечення, однак фактично таких заходів не вжили, що підтверджує їх неспроможність забезпечити необхідні умови для повноцінного розвитку дітей, тому позбавлення відповідачів батьківських прав є доцільним та спрямоване, перш за все, на захист прав та інтересів дітей.
У матеріалах справи відсутні докази, що відповідачі вживають заходів щодо виправлення власного ставлення до виховання дітей, забезпечують належні умови їх проживання та розвитку, займаються освітою дітей. Навпаки, встановлені судом обставини справи свідчать про свідоме та винне ухилення відповідачів протягом тривалого терміну від виконання своїх батьківських обов'язків, тому наявні підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав і саме таке рішення відповідатиме вимогам Закону України "Про охорону дитинства", Конвенції про права дитини, нормам СК України та інтересам малолітніх дітей.
Позбавлення відповідачів батьківських прав здійснене згідно із законом і спрямоване на захист прав та інтересів дітей, отже, має законну мету і втручання в права відповідачів є пропорційним меті позбавлення їх батьківських прав.
Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Тобто, відповідачі не позбавлена можливості все ж таки змінити своє ставлення до дітей та їх виховання і у подальшому поставити питання про поновлення у батьківських правах (стаття 169 СК України), а також не позбавлені можливості звернутись до суду із заявою про надання їм права на побачення з дітьми (ст. 168 СК України).
Вирішуючи відповідний спір в частині позбавлення батьківських прав суд з урахуванням конкретних обставин цієї справи керувався правовими позиціями Верховного Суду викладеними у його постановах, зокрема у справі №202/7712/18 від 21.07.2021 року, №331/8310/15 від 02.08.2021 року, №203/3505/19 від 26.01.2022 року, №398/4299/17 від 27.01.2021 року та №202/7712/18 від 21.07.2021 року.
Згідно ч. 5 ст. 167 Сімейного кодексу України, якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу України).
Як передбачено у статі 245 Сімейного кодексу України, якщо дитина постійно проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров'я, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію закладу.
В свою чергу, Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування (ст. 246 Сімейного кодексу України).
Порядок стягнення аліментів та інших коштів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, регулюється положеннями ст. 193 Сімейного кодексу України.
Виходячи з положень ч. 2 та ч. 3 ст. 193 Сімейного кодексу України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Відповідно до положень ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації в частині стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей є обґрунтованими, враховуючи ту обставину, що судом прийнято рішення про позбавлення відповідачів батьківських прав, а заявлений до стягнення їх розмір відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи.
З урахуванням відсутності в матеріалах справи даних про відкриті рахунки на ім'я малолітніх дітей, суд вважає за необхідне зобов'язати Орган опіки та піклування відкрити особовий рахунок на ім'я малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з подальшим зараховуванням аліментів на особистий рахунок малолітніх дітей.
Тобто, в частині вимог про стягнення аліментів на користь особи або установи в якій будуть перебувати діти суд відмовляє у задоволенні позову, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості стягнення аліментів на невизначену/неконкретизовану особу.
Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Враховуючи, що позов подано до суду 08.07.2025 року, саме з цієї дати мають стягуватись аліменти на утримання дітей.
Крім того, роз'яснюю відповідачам, що згідно ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати щодо судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 51 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280, 281, 268, 273, 353, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 7, 14, 19, 141, 142, 150, 153, 155, 157, 164, 166, 167, 180, 181, 182, 183, 191, 1982, 193, 245, 246, СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, суд, -
Позов Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та утримання малолітніх дітей - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Передати Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації, як органу опіки та піклування, малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для соціального захисту малолітніх дітей та їх подальшого влаштування.
Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.07.2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.07.2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Зобов'язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію, як орган опіки та піклування, протягом п'яти днів з дня набрання рішенням суду законної сили відкрити малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особисті рахунки у відділенні Державного Ощадного Банку України для зарахування та обліку аліментних платежів.
Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в загальній сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в загальній сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складений 24.03.2026 року.
Учасники справи:
Позивач - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 37405111);
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; остання адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Харківське шосе, 4а, код ЄДРПОУ 37397237).
Суддя -