Справа № 491/1177/25
Провадження № 2/493/426/26
23 березня 2026 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторінв залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
27.01.2026 року до Балтського районного суду Одеської області надійшли матеріали цивільної справи № 491/1177/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, направлені за підсудністю Ананьївським міськрайонним судом Одеської області відповідно до ухвали суду від 26.12.2025 року.
Ухвалою судді від 27.01.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.
Свою вимогу позивач мотивує тим, що 09.02.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3448793 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. на умовах строковості, платності, зворотності, а останній зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки (терміни), що визначенні договором.
На підставі погоджених умов, викладених в п. п. 1.2., 1.3., 1.4., 2.1. договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало кредит на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору, в сумі 7000 грн. строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього договору.
Відповідно до умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 7000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему PayTech, на підставі укладеного договору про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК».
За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», 09.02.2023 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 7000,00 грн. на платіжну карту № НОМЕР_1 , кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідач у свою чергу не виконав умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір відступлення права вимоги № 26102023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК ПРОФІТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ПРОФІТ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 3448793.
09.09.2025 року між ТОВ «ФК ПРОФІТ» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір факторингу № ДО-20250909/001. Відповідно до умов цього договору відбулося відступлення права вимоги і за договором № 3448793 від 09.02.2023 року, що укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем.
Таким чином, ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Сума заборгованості відповідача станом на дату звернення до суду становить 35559,93 грн., відповідно до розрахунку заборгованості, з них: тіло кредиту - 6999,99 грн., нараховані відсотки 28559,94 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 35559,93 грн. та понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн.
Представник позивача ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання, яке було призначено на 13.02.2026 року не з'явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошта відправлення повертається відправнику з причин відсутності одержувача за вказаною адресою. Конверт з копією ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду повернувся на адресу суду 16.02.2026 року з довідкою «Укрпошти» з відміткою «адресат відсутній».
В судове засідання, яке було призначено на 04.03.2026 року відповідач не з'явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошта відправлення прибуло до відділення с. Крижовлин. Конверт з судовою повісткою про його виклик до суду повернувся на адресу суду 20.03.2026 року з довідкою «Укрпошти» з відміткою «адресат відсутній».
Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 12.03.2026 року та на 23.03.2026 року шляхом оголошення на офіційному сайті Судової влади України.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 09.02.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено договір № 3448793про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.1. договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. на умовах, встановлених договором, Товариство надає клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності,а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 7000 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.
З п. 1.4. договору вбачається, що стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної карти клієнта, реквізити якої надані клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
П. 2.2. договору передбачено, що сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення договору. Дата надання кредиту: 09.02.2023 року або 10.02.2023 року.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 7000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
За інформацією в довідці ТОВ «ПЕЙТЕК» 09.02.2023 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 7000,00 грн. на платіжну карту № НОМЕР_1 . Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему PayTech, на підставі укладеного договору про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК».
За даними розрахунку заборгованості за договором № 3448793від 09.02.2023 року у період з 09.02.2023 року по 26.10.2023 року включно ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 28559,94 грн.
26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір відступлення права вимоги № 26102023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК ПРОФІТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ПРОФІТ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 3448793.
09.09.2025 року між ТОВ «ФК ПРОФІТ» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір факторингу № ДО-20250909/001. Відповідно до умов цього договору відбулося відступлення права вимоги і за договором № 3448793 від 09.02.2023 року, що укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 35559,93 грн.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем. Крім того, факт перерахування коштів первісним кредитором підтверджено копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК».
Зазначені обставини підтверджуються: договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3448793 від 09.02.2023 року; паспортом споживчого кредиту; довідкою про ідентифікацію; довідкою платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК» про зарахування коштів; розрахунком заборгованості до договором № 3448793 від 09.02.2023 року; договором про відступлення права вимоги № 26102023 від 26.10.2023 року, договором факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року; актом приймання-передачі реєстру боржників від 09.09.2025 року до договору факторингу № ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року; витягом з реєстру боржників.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).
Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Оскільки відповідач умови договору про надання коштів на умовах споживчого кредитусвоєчасно і в повному обсязі не виконав, кредит не сплатив в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 35559,93 грн., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.
Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).
Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 641 від 26.11.2025 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, стороною позивача подано до суду копії: договору про надання правової допомоги № 25 від 17.10.2025 року, укладеного з адвокатом Бацюк О.М., додатку № 1 до договору про надання правової допомоги, заявки про надання правової допомоги № 540 від 10.11.2025 року, витягу з акту про надання правової допомоги № 540 від 11.11.2025 року.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» підлягають задоволенню, отже з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» суд -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: 02154, м. Київ, просп. Соборності, 30-А, офіс 321), заборгованість за договором № 3448793 від 09.02.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредитув сумі 35559 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 93 коп, в т.ч. 6999,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28559,94 грн. - заборгованість за процентами, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн., а всього:46982 (сорок шість тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 33 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складено 23.03.2026 року.