Справа № 752/6867/26
Провадження №2-з/752/54/26
іменем України
24.03.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Веселовської А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про стягнення з ОСОБА_2 2 350 000 грн. заборгованості за договором про надання правової допомоги №23/202-20ВМ від 02.02.2020 року.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва ві 24 березня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
Одночасно ОСОБА_1 звернувся у суд з заявою про забезпечення позову. Просить накласти арешт на нерухоме та рухоме майно, що на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2 в межах ціни позову, що становить 2 350 000 грн., зокрема
- 26/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,
- 1/4 частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:003:0027,
- транспортний засіб марки Jaguar модель XJL, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,
- грошові кошти, що належать ОСОБА_2 та знаходяться на всіх його банківських рахунках у банківських та інших кредитно-фінансових установах України, у межах суми позовних вимог у розмірі 2 350 000 грн.
В обгрунтування заяви зазначає, що не вжиття заходів забезпечення в майбутньому може утруднити чи зробити не можливим виконання судового рішення.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У частині першій статті 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пунктах 1,2 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборону вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як убачається із матеріалів справи, між сторонами існує спір, предметом якого є вимога про стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги №23/202-20ВМ від 02.02.2020 року.
На думку суду обраний заявником вид забезпечення пред'явленого позову у вигляді накладення арешту на нерухоме та рухоме майно відповідача не відповідає предмету заявлених позовних вимог, оскільки суд не вбачає наявності чи відсутності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача не відповідають змісту позовних вимог та не пов'язані з суб'єктивними правами позивача на предмет спору.
Зокрема заявником не надано доказів, які б підтверджували існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або того, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.
При цьому суд враховує відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем вчиняються дії щодо відчуження належного йому майна після направлення йому вимоги щодо стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги, що був укладений між стронами 02.02.2020 року, тобто шість років тому.
За таких підстав, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: