Справа № 752/5869/26
Провадження №: 3/752/2633/26
23 березня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., а участю прокурора Шкурпела Р.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від УСР в м. Києві ДСР НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу № 340 від 03.03.2026, ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Сертифікаційний випробувальний центр опалювального обладнання» (далі - Підприємство), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом декларування та суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу першого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 18.06.2025 припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 21.10.2025 о 16:23 несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнала свою та щиро розкаялась.
Прокурор підтримав протокол та просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 грн.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши позицію ОСОБА_1 , думку прокурора, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Так, відповідно до наказу Підприємства від 05.05.2008 № 60 «Про призначення на посаду» ОСОБА_1 призначено на посаду головного бухгалтера з 06.05.2008.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичних осіб публічного права є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.
Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права (ст. 81 ЦК України). Отже, основним нормативним критерієм поділу юридичних осіб є саме порядок їх створення. Держава, територіальні громади можуть створювати юридичні особи як публічного, так і приватного права (ст.ст. 167, 169 ЦК України). Згідно з положеннями ч. 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 169 ЦК України державні та комунальні підприємства, а також навчальні заклади, спільні комунальні підприємства належать саме до юридичних осіб публічного права, безвідносно до мети їхньої діяльності.
Відповідно до статуту Підприємства, підприємство є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України (п. 1.1.). Підприємство створене відповідно до законодавства України та у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Фонду державного майна України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (п. 1.2.). Підприємство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов'язків державного госпрозрахункового підприємства-Сертифікаційний випробувальний центр опалювального обладнання (п. 1.3.).
Статтею першою Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою Підприємства, яке є юридичною особою публічного права, є суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом декларування та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Згідно наказу Підприємства від 03.06.2025 № 134 «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , 18.06.2025 звільнено з посади головного бухгалтера Підприємства за власним бажання.
Абзацом першим частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.
Відповідно до розділу II вказаного порядку суб'єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб'єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).
Пунктом 2 частини 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб'єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності.
Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.
Відповідно до Роз'яснення Національного агентства щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.
Отже, ОСОБА_1 , 18.06.2025 припинивши діяльність пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування була зобов'язана подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі, не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного Кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Він може визначатися рокам, місяцями, тижнями, днями або годинами. Його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто упродовж періоду часу з 00:00 годин 19.06.2025 по 23:59 годин 18.07.2025 ОСОБА_1 була зобов'язана подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.
Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) (ідентифікатор документа c9b80e47-5d92-4f1a-90a8-9f586faa954b), лише 21.10.2025 о 16:23, а отже не своєчасно.
За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру, які вчиняла ОСОБА_1 у період з 31.12.2024 по 23.10.2025, встановлено, що вона розпочала роботу із заповнення та/або перегляду розділів документа з ідентифікатором c9b80e47-5d92-4f1a-90a8-9f586faa954b лише 21.10.2025, тобто після спливу встановленого законодавством строку для подання зазначеного типу декларації, після чого подала зазначену декларацію.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомила, що до 18.06.2025 обіймала посаду головного бухгалтера ДП «Сертифікаційний випробувальний центр опалювального обладнання» та звільнилася за власним бажанням.
ОСОБА_1 зазначила, що про вимоги Закону України «Про запобігання корупції» щодо обов'язку подання декларації їй нібито відомо не було, з такими вимогами її не ознайомлювали, а про необхідність подання декларації після звільнення вона дізналася лише під час працевлаштування на нове місце роботи.
За її поясненнями, декларацію при звільненні за період з 01.01.2025 по 18.06.2025 вона подала 21.10.2025, тобто з порушенням установленого законом строку. Листа від Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання декларації вона не отримувала. У період з 17.06.2025 по 20.10.2025 спроб входу до Єдиного державного реєстру декларацій не здійснювала, на лікарняному не перебувала.
ОСОБА_1 вказала, що причиною несвоєчасного подання декларації стала її необізнаність із вимогами законодавства та незнання обов'язку подання декларації після звільнення. При цьому умислу на приховування відомостей вона не мала та визнала факт порушення строку подання декларації.
Разом з тим встановлено, що 30.10.2023 ОСОБА_1 під особистий підпис за місцем роботи була ознайомлена з вимогами законодавства щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інформацією, що зазначаються в декларації та додатковими заходами здійснення фінансового контролю. Крім того, як головний бухгалтер вона систематично подавала декларації до Єдиного державного реєстру декларацій, починаючи з 2017 року, що свідчить про її обізнаність із порядком та строками подання декларацій, у тому числі декларації при звільненні.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 щодо необізнаності з вимогами законодавства спростовуються матеріалами, що підтверджують її письмове ознайомлення з відповідними вимогами та багаторічну практику подання декларацій. Відповідно до вимог законодавства незнання норм закону не звільняє особу від обов'язку їх виконання та не є поважною причиною несвоєчасного подання декларації.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 також підтвердила відсутність об'єктивних обставин, які б унеможливлювали своєчасне подання декларації (стан здоров'я, технічні збої, інші непереборні обставини).
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є формальним та вважається закінченим з моменту несвоєчасного подання декларації без поважних причин.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне подання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Отже, поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не встановлено.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, 18.06.2025 припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 21.10.2025 о 16:23 несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.
Обов'язком суб'єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону №1700-VІІ, у тому числі вимог його статті 45 розділу VII «Фінансовий контроль» та п. 27 розділу XIII «Прикінцеві положення».
Суд зауважує, що першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі.
Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
На підставі викладеного та враховуючи особу ОСОБА_1 , її ставлення до вчиненого, а також те, що остання раніше не притягалась до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне визнати її винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією даної статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 172-6, статтями 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Вдовиченко