Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9542/25
Номер провадження 2/711/247/26
23 березня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого-судді Демчик Р.В., секретаря судового засідання Кобилки Є.О., за участі представника позивача Кучер Ю.В., представника відповідача Семенюк О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кучер Юлія Вікторівна до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, -
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кучер Ю.В. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
Просить суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з січня 2008 року по 26.12.2023 року; визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; в порядку поділу спільного майна стягнути з ОСОБА_2 на її користь 954 363 грн., як грошову компенсацію вартості частки квартири
В підготовчому провадженні представник відповідача заявила клопотання про витребування доказів в якому просила витребувати з Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області інформацію про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2012 року та витребувати з ГУПФ України у Черкаській області довідку форми ОК-5 стосовно ОСОБА_1 .
Клопотання обгрунтовує тим, що у позовній заяві позивач посилається на те, що спірна квартира була придбана за спільні кошти сторін. Однак, позивачка не надала жодних підтверджень походження власних коштів, які вона, за її твердженням, нібито вклала у придбання зазначеної квартири. У матеріалах справи відсутні будь-які документи, що б підтверджували факт її працевлаштування у цей період, отримання заробітної плати, інших доходів, наявність заощаджень чи депозитів.
Отримані відомості мають істотне значення для вирішення питання про джерело походження коштів, за які було придбане спірне майно, а відтак - для правильного вирішення справи по суті. Однак, самостійно отримати вказану інформацію ОСОБА_2 та його представник не можуть, оскільки інформація про майновий стан особи є конфіденційною і не може бути розголошена третім особам крім випадків, встановлених законом.
В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об'єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.
В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., ReportsofJudgment sand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero st Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Судом встановлено, що предметом спору у вказаній цивільній справі є встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з січня 2008 року по 26.12.2023 року та визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
На думку позивача вказана квартира була придбана 14.06.2012 за їх спільні кошти за період проживання однією сім'єю без укладення шлюбу
Самостійно отримати вказану інформацію ОСОБА_2 та його представник не можуть, оскільки інформація про майновий стан особи є конфіденційною і не може бути розголошена третім особам крім випадків, встановлених законом. .
Суд вважає, що всі учасники цивільного процесу рівні в своїх процесуальних правах на представлення доказів, якими вони обгрунтовують свої вимоги або заперечення, перед безстороннім та незалежним судом, оцінку яким суд дає виключно під час ухвалення судового рішення.
Враховуючи те, що для з'ясування обставин справи є необхідність у витребуванні доказів, суд приходить до висновку витребувати з Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області інформацію про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2012 року.
Що стосується вимоги про витребування з ГУПФ України у Черкаській області довідку форми ОК-5 стосовно ОСОБА_1 , то клопотання в цій частині не підлягає до задоволення, оскільки інформація, яка міститься у довідці форми ОК-5 не має доказового значення при вирішенні спору.
Керуючись ст. 84 ЦПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Відкласти розгляд справи до 13:45 год. 06.04.2026 року.
Витребувати з Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси) інформацію про доходи ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2007 року по 31.12.2012 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Р. В. Демчик