Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2215/26
Номер провадження 2/711/1771/26
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
13 березня 2026 року суддя Придніпровського районного суду м.Черкаи Демчик Р.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна до ТОВ «Дебт Форс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна ,-
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зачепіло З.Я. звернувся до суду з позовом ТОВ «Дебт Форс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова А.А. приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л..
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства..
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Так, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно з ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що належним чином засвідчені копії документів ті, що засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.
Вивчивши подану заяву та додані до неї документи, вбачається, що зазначені положення закону не виконані.
Відповідно до ч.1 п.1.1. ДСТУ 4163:2020 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого Наказом ДП “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 р. № 144, на заміну ДСТУ 4163-2003, стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі - документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - юридична особа) незалежно від їхнього функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.
Стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів. (п.1.2 Наказу)
Відповідно до розділу 7 Організаційно-розпорядчі документи виготовляють за допомогою автоматизованих та/або друкувальних засобів.
Окремі внутрішні документи (заяви, пояснювальні та доповідні записки тощо), авторами яких є посадові та інші фізичні особи, допустимо оформлювати рукописним способом. (п.7.1)
Для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12 - 14 друкарських пунктів. Допустимо використовувати шрифт розміром 8 - 12 друкарських пунктів для друкування реквізитів “Довідкові дані про юридичну особу», “Код юридичної особи», “Відомості про виконавця документа», виносок, пояснювальних написів до окремих елементів тексту документа тощо. (п.7.2)
Текст документів на аркушах паперу формату А4 рекомендовано друкувати через 1 - 1,5 міжрядкових інтервали, а формату А5 - через 1 міжрядковий інтервал. Під час оформлення документів, за потреби, можна застосовувати інші міжрядкові інтервали. Реквізити документа (крім тексту), що складаються з кількох рядків (“Довідкові дані про юридичну особу», “Заголовок до тексту документа», “Відмітка про наявність додатків»), друкують через 1 міжрядковий інтервал. (п.7.3.)
Під час оформлення документів на двох і більше сторінках друга та наступні сторінки мають бути пронумеровані. Номери сторінок ставлять посередині верхнього поля аркуша арабськими цифрами без зазначення слова “сторінка» та розділових знаків. Першу сторінку не нумерують. Сторінки документа і кожного з додатків мають окрему нумерацію. (7.10.)
Відповідно до Порядку засвідчення копій документів, визначеного пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01 липня 2020 року № 144), відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Зазначеним вище способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа. Разом з тим, якщо копія документа охоплює декілька сторінок, позивач має право прошити та пронумерувати його копію та засвідчити належним чином лише останню його сторінку, зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/5894/17.
Отже, позивач повинен документ розпечатати таким шрифтом та форматом, щоб можливо було вільно його читати (виготовити його копію доступним для читання шрифтом, завіривши його належним чином).
Норми ДСТУ 4163-2020 року є національним стандартом України, який носить характер закону, та зобов'язує всі організації діяти в межах цих стандартів.
Таким чином, додані до позовної заяви копії, подані без дотримання вимог, зазначених вище.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18.
З урахуванням означеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, про що повідомити позивача та надати йому п'ятиденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі невиконання позивачем вимог суду у встановлений строк заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі ч.1 ст. 4, пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись статтями 175, 177, частин 1, 3, 7 ст. 185 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна до ТОВ «Дебт Форс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання позивачем вимог вказаних в ухвалі суду у встановлений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. В. Демчик