Справа № 569/3619/26
20 березня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ГУ ДПС у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого начальником АЗС за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, 42, за ч. 1ст. 155-1 КУпАП, -
16 січня 2026 року, під час проведення фактичної перевірки автозаправного комплексу з магазином за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено порушення встановленого законодавством порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме, не проведення розрахункових операцій через РРО, не забезпечено використання режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКП ЗЕД для підакцизних товарів, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, чим порушено вимоги п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, подав письмові пояснення, згідно яких заперечив факт вчинення ним ікримінованого правопорушення, так як посадовими особами контролюючого органу не зазначено обставин вчинення ним правопорушення, суті правопорушення (дії чи бездіяльності). Зазначив, що повноваження щодо здійснення касових операцій належить до посадових обов'язків оператора АЗК, а не до його посадових обов'язків. Вказує, що твердження контролюючого органу, що містяться в акті перевірки, не можуть бути підставою для висновку про наявність в його діях вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку і відповідно, бути підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього є передчасним. Крім того, вважає, що у даному випадку строки накладення адміністративного стягнення минули. Просить закрити провадження, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення та за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Одночасно в своїх поясненнях просить розгляд справи проводити без його участі.
Стаття 268 КУпАП не вимагає обов'язкової участі у розгляді справи особи, яка притягується до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Відтак, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ч. 1 статті 155-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Об'єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 коментованої статті можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Зі змісту сформульованої у ст. 155-1 КУпАП диспозиції слідує, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, тоді як для повного визначення ознак складу цього правопорушення необхідно звернутися до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері, який регулюється зокрема Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до п. п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але невиключно,з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); 12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення № 239/ж12/17-00-07-05-24 серії № 001247 від 16.01.2026, актом фактичної перевірки № 617/ж5/17-00-07-05-17/ 42547705 від 16.01.2026.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Суд визнає неспроможними доводи ОСОБА_1 про те, що він не є суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки до його посадових обов'язків не належить здійснення розрахункових операцій, виходячи з наступного.
Як було вже зазначено вище, ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Тобто ч. 1 ст. 155-1 КУпАП визначає дві категорії осіб, на яких може бути накладено адміністративне стягнення, а саме: особи, які здійснюють розрахункові операції та посадові особи, а також визначає різні розміри штрафів для кожної категорії осіб.
Таким чином, до відповідальності можуть бути притягнуті особи, які здійснюють розрахункові операції та посадові особи, тому ОСОБА_1 як начальник АЗС належить до суб'єктів адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-КУпАП.
Суд не погоджується із доводами ОСОБА_1 , викладеними в поясненнях щодо спливу строку накладання адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
До категорії адміністративних правопорушень, що мають разовий характер, належать адміністративні правопорушення за статтями 155-1*; 163-1*, 163-3; 163-4*; 164-1; 166-6 КУпАП, до категорії триваючих правопорушень належать адміністративні правопорушення за статтями 51-2; 155-1*; 163-1*; 163-4*; 164; 164-1; 164-5; 177-2 КУпАП. * - При вирішенні питання про віднесення адміністративного правопорушення за статтями 155-1, 163-1, 163-4 КУпАП до категорії триваючого правопорушення або правопорушення, що носять разовий характер, необхідно враховувати суть порушення.
Згідно з актом фактичної перевірки № 617/ж5/17-00-07-05-17/ 42547705 від 16.01.2026: «Встановлено факт проведення розрахункові операцій з порушенням використанням режиму попереднього програмування найменування десятизначного значення кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме: через РРО ф.н. НОМЕР_2 реалізовано:
01.01.2026 р. 2-і пл. пива "Різдвяне" ППБ 0,5 л. по ціні 39,99 грн. на суму 79,98 грн. без зазначення десятизначного коду УКТ ЗЕД у фіскальному чеку - (чек № 460951 від 01.01.2026 р.);
23.12.2025 р. 2-і пл. пива "Різдвяне" ППБ 0,5л. по ціні 39,99 грн. на суму 79,98 грн. без зазначення десятизначного коду УКТ ЗЕД у фіскальному чеку (чек № 453922 від 01.01.2026 р.).
Проведення розрахункових операцій через РРО ф.н. 3001149495 при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку, без відображення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марок згідно акцизного загальну на податку суму 8 872,40 грн., згідно додатка до акта перевірки».
Тобто у даному випадку інкриміновані порушення не мають ознак триваючих, оскільки кожна розрахункова операція є окремою завершальною дією, тому в силу ст. 38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як встановлено у судовому засіданні, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.155-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 складено 16.01.2026, адміністративне правопорушення вчинено 23.12.2025 та 01.01.2026.
За наведених обставин, оскільки скоєне правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, мало місце: 23.12.2025 та 01.01.2026, не є триваючим - тримісячний строк для притягнення останнього до адміністративної відповідальності не сплив.
Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 у його письмових поясненнях про те, що акт фактичної перевірки тільки фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлення можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій, при цьому проаналізувавши зміст акту судом встановлено, що зазначені в ньому обставини узгоджуються зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та є доказами, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Щодо посилання ОСОБА_1 в письмових поясненнях на те, що ТОВ «Євро Смарт Пауер» не згідне з обставинами, визначеними в акті фактичної перевірки та має намір оскаржити останній, суд зазначає, що до матеріалів справи на надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту оскарження акту фактичної перевірки від 16.01.2026, а намір оскарження, не свідчить про сам факт такого оскарження.
Суд розцінює доводи письмових пояснень про невинуватість ОСОБА_1 , як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
Матеріали справи не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників контролюючого органу під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження скаржником цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини справи, особу правопорушника, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, передбачене санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
У відповідності до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»підлягають стягненню з порушника в прибуток держави 665,60 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Рівн. обл/Рівненська м. т г/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; номер рахунку UA108999980313000106000017527; код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101; код отримувача 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA458999980313191206000017527; код класифікації доходівбюджету 22030101).
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області Святослав РОГОЗІН