Справа № 539/6356/25
Провадження № 2/539/404/2026
(заочне)
23 березня 2026 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Пилипчука М. М.,
за участі секретаря судового засідання Левенко В. В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 03 лютого 2023 року ОСОБА_1 і Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан», первісний кредитор) уклали договір про споживчий кредит № 9207251, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 500 грн зі сплатою процентів за користування коштами, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Кредитний договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 7.1 кредитного договору від 03 лютого 2023 року № 9207251).
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ Мілоан та відповідачем не був би укладений. Укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому, в свою чергу, були перераховані кошти, шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Мілоан». Підтвердженням добровільного укладення кредитного договору є анкета-заява на кредит від 03 лютого 2023 року № 9207251, що заповнена відповідачем.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит. Відповідач не виконала умов кредитного договору.
Між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 26 червня 2023 року укладено договір відступлення прав вимоги № 99-МЛ. Відповідно до умов цього договору позивачу відступлено права вимоги за кредитним договором від 03 лютого 2023 року № 9207251, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 26 червня 2023 року № 99-МЛ сума заборгованості відповідача за кредитним договором від 03 лютого 2023 року № 9207251 становить 13 146 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 2 800 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 9 681 грн, прострочена заборгованість за комісією - 665 грн.
Позивачем надіслано відповідачу письмову претензію про погашення заборгованості за кредитним договором від 04 листопада 2025 року № 22832995. Проте позичальник не виконав свого обов'язку, кредитні кошти у визначений строк не повернув.
На підставі викладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2023 року № 9207251 у розмірі 13 146 грн, судовий збір - 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу - 8 000 грн.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Рух справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2025 року справу № 539/6356/25 передано судді Пилипчуку М. М.
Суд на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
У відповіді, яка 16 грудня 2025 року надійшла до суду з Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
23 січня 2026 року позивач звернувся до суду із заяво про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 23 лютого 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.
Учасники процесу у судове засідання 23 лютого 2026 року не з'явилися, тому розгляд справи відкладено на 23 березня 2026 року.
Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач на виконання вимог статті 131 ЦПК України повідомляв суд про зміну адреси місцезнаходження. Суд вважає, що відповідач не з'явився в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 23 березня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд встановив, що 03 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» з анкетою-заявою № 9207251 на отримання кредиту у розмірі 3 500 грн, строк кредиту - 105 днів до 19 травня 2023 року, сума до повернення - 14 665 грн, комісія за надання кредиту - 665 грн (нараховується одноразово за ставкою 19 % від суми кредиту), проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 1 050 грн, які нараховуються за ставкою 2 % від фактичного залишку кредиту; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 9450 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту.
У вказаній анкеті-заяві вказано прізвище, ім'я та по батькові позичальника, його РНОКПП, серію та номер паспорта, дата народження, стать, вік, номер мобільного телефону, адресу місця реєстрації та проживання, розмір щомісячного доходу.
Відповідач підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування у паспорті споживчого кредиту № 9207251, а саме: найменування кредитора - ТОВ «Мілоан», його місцезнаходження, серію та номер ліцензії останнього, контактну інформацію, тип кредиту, суму/ліміт кредиту, строк кредитування, мету отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту безготівково на рахунок з використанням картки, процентну ставку, тип процентної ставки, розмір комісії, загальні витрати за кредитом, орієнтовану загальну вартість кредиту, реальну процентну ставку тощо.
ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 03 лютого 2023 року уклали договір про споживчий кредит № 9207251, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором (F94075).
Відповідно до умов договору про споживчий кредит: сума кредиту становить 3 500 грн (пункт 1.2 договору про споживчий кредит); кредит надається на 105 днів з 03 лютого 2023 року (пункт 1.3 договору про споживчий кредит); термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 19 травня 2023 року (пункт 1.3.2 договору про споживчий кредит).
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 050 грн, які нараховуються за ставкою 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (пункт 1.5.2 договору про споживчий кредит).
Проценти за користування кредитом: 9 450 грн, які нараховуються за ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.3 договору про споживчий кредит).
Пунктом 1.6 договору про споживчий кредит визначено, що тип процентної ставки за цим договором - фіксована.
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок НОМЕР_1 (пункт 2.1 договору про споживчий кредит).
У пункті 2.3 договору про споживчий кредит викладено умови пролонгації строку кредитування.
Згідно з підпунктом 2.3.1 договору про споживчий кредит продовження вказаного в пункті 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:
- 2.3.1.1 пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - правила), що розміщені на веб-сайті товариства tengo.com.ua (далі - сайт товариства) за посиланням https://tengo.com.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче: строк продовження, днів - 3, максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту - 3; строк продовження, днів - 7, максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту - 5; строк продовження, днів - 15, максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту - 10. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 договору.
- 2.3.1.2 пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в пункті 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Відповідно до підпункту 2.3.2 договору про споживчий кредит розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної (их) обставин (и) щодо якої (их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до статті 212 ЦК України, і яка (і) полягає (ють) у: а) здійснені платежу (ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно пункту 2.3.1.1 договору та розділу 6 правил; б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно пунктів 1.3, пункту 2.3.1.1, пункту 2.3.1.2 договору. Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно пункту 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений пунктом 1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку № 1, і розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1, 2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені оновленим графіком.
Пунктом 3.1 договору про споживчий кредит визначено, що кредитодавець зобов'язаний: на умовах, передбачених пунктом 2.1 цього договору, в сумі, що передбачена пунктом 1.2 цього договору, надати позичальнику кредит в порядку, визначеному в цьому договорі (пункт 3.1.1 договору про споживчий кредит).
Згідно з пунктом 3.3 договору про споживчий кредит позичальник зобов'язаний: повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені пунктами 1.1-1.6 та пунктом 2.4 цього договору (пункт 3.3.2 договору про споживчий кредит).
У платіжному дорученні від 03 лютого 2023 року № 92800495 платником зазначено ТОВ «Мілоан», отримувачем ОСОБА_1 , сума платежу 3 500 грн, призначення: кошти згідно з договором № 9207251.
Відповідно до договору відступлення права вимоги від 26 червня 2023 року № 99-МЛ ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 26 червня 2023 року підписали акт приймання-передачі реєстру боржників до договору відступлення права вимоги від 26 червня 2023 року № 99-МЛ.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги від 26 червня 2023 року № 99-МЛ ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за договором про споживчий кредит від 03 лютого 2023 року № 9207251. У витязі також зазначено суму виданого кредиту - 3 500 грн, залишок за тілом кредиту - 2 800 грн, залишок за відсотками - 9 681 грн, залишок за комісією - 665 грн, загальна сума заборгованості - 13 146 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про споживчий кредит, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладено сторонами цього правочину в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, до укладення договору про споживчий кредит позивач підписав анкету-заяву на кредит № 9207251 та паспорт споживчого кредиту № 9207251.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять.
Верховний Суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 погодився з тим, що «без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору».
Зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог закону. Встановлено, що договір про споживчий кредит, графік платежів та паспорт споживного кредиту, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, суму кредиту, загальний строк кредитування, розмір пільгового та поточного періоду, комісію за надання кредиту, процентні ставки.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору кредиту, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених нею умовах та невиконання останнім свого обов'язку по своєчасному поверненню отриманих кредитних коштів.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Разом з тим презумпцію правомірності укладеного кредитного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором (частина перша статті 1077 ЦК України).
Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов'язання. У такому разі відбувається зміна суб'єктного складу на стороні кредитора у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
На підтвердження обставин переходу права вимоги за спірним кредитним договором позивач подав до суду договір факторингу від 26 червня 2023 року № 99-МЛ з додатками.
Судом встановлено, що позивач у встановленому законом порядку набув право грошової вимоги за договорами.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач уклав кредитний договір, фактично отримані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернув, тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення договору та розміру заборгованості за ним.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги від 26 червня 2023 року № 99-МЛ та наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним зобов'язанням становить 13 146 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 800 грн, заборгованість за відсотками - 9 681 грн, заборгованість за комісією - 665 грн.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що свої зобов'язання за кредитним договором відповідач виконав неналежним чином та має непогашену заборгованість у розмірі 13 146 грн.
Висновки за результатами розгляду позовних вимог
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Щодо розподілу судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Згідно частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.
До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року № 0107, акт наданих послуг від 12 листопада 2025 року, детальний опис наданих послуг від 12 листопада 2025 року.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 717/1699/22).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, врахував характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 3 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2023 року № 9207251 у розмірі 13 146 (тринадцять тисяч сто сорок шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус № 28; ЄДРПОУ - 35234236).
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Суддя М. М. Пилипчук