Справа №533/161/26
Провадження №2/533/234/26
(за правилами спрощеного позовного провадження)
24 березня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
за участі: секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
24 лютого 2026 року позивач ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» через систему «Електронний суд» звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, 22.01.2022 між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ОСОБА_1 укладено договір №S-00016495 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (Кредитний договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор зобов'язується надати відповідачу кредит у сумі 3000,00 грн. строком на 25 днів зі сплатою 2,5 % на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.
ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» взяті на себе зобов'язання виконало, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору.
07 травня 2024 року між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу №1, згідно з яким останній набув право вимоги до боржників, зокрема, й до ОСОБА_1 за кредитним договором №S-00016495 від 22.01.2022.
Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 11625,00 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 5000,00 грн.
Згідно ухвали суду від 25.02.2026 справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с.6 на звороті).
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву позивача до суду не направив.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 22.01.2022 між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ОСОБА_1 укладено договір №S-00016495 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с.10-19).
Відповідно до п.1.1 укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС кредитодавця, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході в особистий кабінет в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого кредитодавцем на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС кредитодавця.
Кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 3000,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах , визначених цим договором.
Кредит надається на будь-які власні цілі та потреби, що не заборонені чинним законодавством України (п.1.2)
Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 15.02.2022 від дати надання кредиту (п.2.1).
Кредит надається позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної позичальником НОМЕР_1 (п.2.2).
Стандартна процентна ставка становить 2,50% на добу (п.2.6).
Крім того банком та позичальником було підписано одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, де зазначено всі істотні умови договору та додаток №1 до договору Графік платежів, який містить інформацію щодо основних умов кредитування, орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту(а.с. 19 на звороті-21, 18 на звороті-19).
Далі судом встановлено, що ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 3000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», де зазначено, що ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», як технологічним оператором платіжних послуг була проведена успішно транзакція №34283-57260-40613; № замовлення 10494:1642835726; на суму 3000,00 грн; 2022-01.22 09:15:29; номер картки НОМЕР_1 ; емітент платіжної картки PRIVAT BANK; код авторизації 463319; опис: Виплата кредиту за договором №S-00016495 ОСОБА_1 3416809733 (а.с. 26).
Крім цього, АТ КБ «ПриватБанк» надано відповідь на ухвалу суду, з якої вбачається що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 , на яку здійснено переказ коштів на суму 3000,00 грн 22.01.2022, а також надано виписку про рух коштів по карті № НОМЕР_3 за період з 22.01.2022-24.01.2022 (а.с.59-60).
Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
07 травня 2024 року між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та позивачем ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ТОВ ««ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право вимоги, зокрема, за кредитним договором №S-00016495 від 22.01.2022, боржником за яким є ОСОБА_1 (а.с.27-35).
Згідно з Реєстром прав вимоги від 07.05.2024, заборгованість відповідача перед позивачем становить 5475,00 грн, з яких: з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2475,00 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України підставою заміни кредитора є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, з укладенням договору у позичальника виник обов'язок повернути ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.
ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов'язання перед ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом. У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість.
ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» є новим кредитором за кредитним №S-00016495 від 22.01.2022 на підставі укладеного між ним та ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» договору факторингу. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.
З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.
За змістом ст.ст.3, 6, 627 ЦК України діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором №S-00016495 від 22.01.2022 перейшло до ТОВ ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» на підставі договору факторингу.
Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов'язання за кредитним договором №S-00016495 від 22.01.2022, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованостей за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за кредитним договором, суд зазначає наступне.
За ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Судом встановлено, що за кредитним договором №S-00016495 від 22.01.2022 позивач просить стягнути з відповідача 8625,00 грн суму заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 22.01.2022 по 17.05.2022.
Проте, як встановлено судом, згідно умов договору ОСОБА_1 отримав за вказаним договором кредит в розмірі 3000,00 грн строком кредитування 25 днів, за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 2,50 % на добу.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано до суд належних та допустимих доказів, які підтверджують, що відповідач відповідно до п.4.1 договору вчинив дії, які свідчать про пролонгацію кредитного договору.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 1875,00 грн (3000,00 х 2,50% х 25 днів = 1875,00 грн).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що за кредитним договором №S-00016495 від 22.01.2022 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за відсотками в розмірі встановленому кредитним договором, а саме в сумі 1875,00 грн, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподіл судових витрат.
Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 11625,00 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 4875,00 грн (3000,00 грн + 1875,00 грн), що становить 41,94 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1116,62 грн.
Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: договір №12/0126 про надання правничої допомоги від 12.01.2026, укладеного між Адвокатським об'єднанням «ДЕНАЛІ» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС»; Додаткова угода №3 до Договору про надання правничої допомоги №12/01/26 від 12.01.2026; Акт №70 прийому-передачі наданих - розмір винагороди становить 5000,00 грн; платіжна інструкція №AOD1078 від 10.02.2026; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія КВ №000117 виданого на Юхименко Юрія Юрійовича(а.с.39 - 44, 47).
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15.
Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 259, 263-265, 268,280, 353-354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: вулиця Авіатора Ігоря Сікорського, буд.8, місто Київ, 04112) заборгованість за кредитним договором №S-00016495 від 22.01.2022 у загальному розмірі 4875,00 грн (чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок), з яких: 3000,00 грн -заборгованість за тілом кредиту; 1875,00 грн - заборгованість за відсотками.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1116,61 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз'яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.М. Оксенюк