Справа № 524/14143/25
Провадження № 1-кп/524/298/26
23 березня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8
законного представника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , ОСОБА_10
законного представника обвинуваченого ОСОБА_8 -
ОСОБА_11
потерпілого ОСОБА_12
представника Служби у справах дітей виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області - ОСОБА_13
представника Сектора ювенальної превенції відділу превенції Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області- ОСОБА_14 , ОСОБА_15
розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170500001261 від 12.07.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого , не навчається, неодруженого , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.28 ч.1, ст.122 ч.1 КК України,-
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого , не навчається, неодруженого , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.28 ч.1, ст.122 ч.1 КК України,-
11.07.2025 року приблизно о 21 годин 00 хвилин, більш точного часу органами досудового розслідування та судом встановити не представилось можливим, неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без попередньої змови із неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилися біля будинку № 63 по проспекту Свободи в м.Кременчуці Полтавської області, де у них, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в результаті конфлікту з потерпілим ОСОБА_12 , виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим вони підійшли до потерпілого ОСОБА_12 та нанесли останньому численні хаотичні удари руками та ногами по різним частинам тіла, а саме по голові, обличчю, тулубу, рукам та ногам, в результаті чого потерпілий ОСОБА_12 впав, а ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 продовжили наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла. В подальшому потерпілий ОСОБА_12 підвівся та побіг до будинку АДРЕСА_3 , де ОСОБА_7 та ОСОБА_8 його наздогнали та поваливши на землю, продовжили наносити численні хаотичні удари руками і ногами по різним частинам тіла, а саме по голові, обличчю, тулубу, рукам та ногам, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у виді : закритої черепно - мозкової травми , струсу головного мозку , перелому нижньої стінки орбіти ліворуч зі зміщенням уламків, забій лівого ока, субкон'юктивального крововиливу , гематоми повік лівого ока, синця нижньої повіки правого ока, синця щоки праворуч , синця верхньої і нижньої губи , рани з розривом верхньої губи , синця шиї ліворуч, синця лівої вушної раковини , синця справа над вухом, які згідно висновку експерта № 1175 від 23.09.2025 року за ступеням тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я, відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 11.07.2025 року приблизно о 21 годині він разом з ОСОБА_7 проводили свій вільний час, він був зі своєю дівчиною на ім'я ОСОБА_16 , а ОСОБА_7 познайомився з дівчатами , яких вони пішли разом проводжати до зупинки громадського транспорту по проспекту Свободи , 63 м. Кременчука . ОСОБА_7 пішов із дівчатами попереду , а він з ОСОБА_16 йшли позаду , потім він почув як хтось його кличе , щоб він біг до них , він побіг в бік ОСОБА_7 , побачив , що потерпілий почав тікати та побіг за ним . Наздогнавши потерпілого він збив його з ніг ,підставивши потерпілому підніжку , від чого останній впав на землю , він лівою ногою наніс удар в область голови потерпілого , а потім в область лівої частини тулубу , потім він встав лівою ногою на грудну клітину потерпілого , до них підбіг ОСОБА_7 , який вдарив ногою в обличчя потерпілого , потім він підняв потерпілого , а ОСОБА_7 наніс 1 раз удар кулаком в обличчя потерпілого , потім вони повели потерпілого у двір будинку АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_7 . ОСОБА_7 викликав швидку медичну допомогу , а працівники швидкої медичної допомоги викликали поліцію.Потерпілого швидка медична допомога забрала до лікарні . Він наніс потерпілому 4 -5 ударів в різні частини тулуба , стільки ж ударів наніс йому і ОСОБА_7 . Він наносив удари потерпілому через злість , так як посварився зі своєю дівчиною . Він на теперішній час не навчається в ПТУ №26, так як хоче влаштуватись на роботу , щоб допомагати матері відшкодовувати шкоду потерпілому ОСОБА_12 . Цивільний позов потерпілим ОСОБА_12 до нього не пред'явлений. У скоєному щиро кається, просить його суворо не карати, він хотів попросити вибачення у потерпілого ОСОБА_12 за скоєне,але потерпілий на зустріч не з'явився через те , що не мав вільного часу.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що дату він точно не пам'ятає , у липні 2025 року приблизно о 21 -22 годині він проводив вільний час із ОСОБА_8 , з яким спочатку вони грали в карти , потім він познайомився з дівчатами , яких з ОСОБА_8 пішов проводжати до зупинки громадського транспорту . Він з дівчатами йшов попереду , а ОСОБА_8 зі своєю дівчиною на ім'я ОСОБА_16 ( він її називав ОСОБА_17 ) йшли позаду них. Дівчата між собою спілкувались нецензурною лайкою . Потерпілий йшов їм назустріч , тримаючи у руці прозорий стакан з пивом та вирішив , що дівчата в його бік висловлюються нецензурною лайкою , у зв'язку з чим виник конфлікт з потерпілим , під час якого останній штовхнув його рукою в плече, а він у відповідь наніс йому удар кулаком в обличчя , від якого потерпілий впав на землю , потім потерпілий встав і почав бігти в бік будинку №38 вул. Київська м. Кременчука . ОСОБА_8 побіг за потерпілим , вдарив останнього ногою , від чого потерпілий впав на землю ,потім ОСОБА_8 підняв останнього ,а він підбіг до них і вдарив потерпілого кулаком в обличчя , від чого потерпілий впав на землю , тоді ОСОБА_8 встав ногою на його грудну клітину , а потім наніс удар ногою по тулубу потерпілого , ОСОБА_8 ще раз підняв потерпілого він ще 1 раз наніс удар кулаком в обличчя потерпілого , потім його поликали дівчата , він відлучився і не знає далі ОСОБА_8 наносив удари потерпілому чи ні. Через декілька хвилин він повернувся до ОСОБА_8 і потерпілого , вони підняли потерпілого і довели до будинку АДРЕСА_4 , він викликав швидку медчину допомогу , яка приїхала і забрала потерпілого до лікарні . Він наніс потерпілому 4-5 ударів . В бійці приймав участь він і ОСОБА_8 . На вулиці нікого під час бійки не було , ніхто їм зауваження припинити їх протиправні дії не робив . Ніякої попередньої змови між ним та ОСОБА_8 відносно нанесення ударів потерпілому не було. Він на теперішній час не навчається , неофіційно працює різноробочим на будівництві , отримує за день роботи заробітню платню у розмірі 1000 грн. Цивільний позов потерпілим ОСОБА_12 до нього не пред'явлений. У скоєному щиро кається, просить його суворо не карати, він хотів попросити вибачення і відшкодувати шкоду потерпілому ОСОБА_12 ,але потерпілий на зустріч не з'явився .
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що про те , що її син разом з ОСОБА_7 побили потерпілого ОСОБА_12 вона взнала 11.07.2025 року пізно увечері .Вона приїхала на місце події , де знаходились працівники поліції , її син ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Працівники поліції склали протоколи та відпустили їх. Раніше син не приймав участь в ніяких бійках , все їй розповідав , вона знає про те з ким спілкується і дружить син, але вважає що на той час вона повний контроль над поведінкою сина не могла здійснювати , контролювала його частково . Син розповідав їй , що наніс потерпілому тілесні ушкодження у зв'язку з тим , що ОСОБА_7 сказав йому , що потерпілий начебто вкрав у останнього мобільний телефон . Цивільний позов пред'явлений до неї потерпілим ОСОБА_12 вона не визнає , оскільки син 07.12.2025 року досяг повноліття і може відповідати на загальних підставах за завдану потерпілому шкоду. Вважає , що виправлення її сина ОСОБА_8 можливо без ізоляції від суспільства, так як він вчинив кримінальне правопорушення в неповнолітньому віці , у скоєному щиро кається .
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона не була свідком подій, про вчинений ОСОБА_7 злочин вона взнала від слідчого та прокурора. Оскільки матері ОСОБА_7 не було при повідомленні про підозру і врученні обвинувального акту , то слідчий визнав її законним представником обвинуваченого ОСОБА_7 . Обвинувачений ОСОБА_7 знаходиться з 16.10.2023 року на обліку дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах , підставою взяття обвинуваченого ОСОБА_7 на облік є те , що мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків , за що неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП . ОСОБА_7 , коли навчався у ліцеї №27 дуже часто пропускав заняття , також він був виключений із списку учнів ПТУ №26 м.Кременчука за пропуски зайнять , мати його не контролює , вихованням сина не займається , його долею не цікавиться . При відвідування ОСОБА_7 спеціалістом служби у справах дітей неодноразово йому надавались рекомендації , але він їх ігнорує. ОСОБА_7 виховується однією матір'ю , також в нього є два старших брата , один проживає за кордоном , інший в м. Кременчуці . Вважає , що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 можливо без ізоляції від суспільства, так як він вчинив кримінальне правопорушення в неповнолітньому віці , у скоєному щиро кається .
Потерпілий ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив , що 11.07.2025 року приблизно о 21 год. 45 хв. він повертався додому із магазину , йшов поруч з будинком АДРЕСА_5 , зустрів обвинувачених, які підійшли до нього , про щось він з ними розмовляв , про що він вже не пам'ятає, потім зненацька йому хтось із обвинувачених наніс удар кулаком в область лівого ока , від удару він впав на землю , де два чоловіка продовжували наносити хаотично йому удари руками , ногами по обличчю , голові, тулубу , він руками захищався від їх ударів. Потім він піднявся і побіг в бік будинку , де він проживає , але обвинувачені його наздогнали , один із обвинувачених збив його з ніг , він впав на землю , підбіг до нього інший обвинувачений і обвинувачені вдвох почали знову наносити йому численні удари руками та ногами по голові , тулубу . Він на деякий час втратив свідомість , але чув якісь крики , хтось викликав поліцію. Також на місці події приїхала карета швидкої медичної допомоги , його забрали в лікарню , він весь був у крові , також одяг , шорти , футболка теж були в крові. В лікарні його помили і надали допомогу. Цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 88036,56 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000 грн. підтримує у повному обсязі. Матеріальна шкода складається із витрат на медичні препарати , які призначав лікар і на обстеження . Моральна шкода складається із того що він з 12.07.2025 року по 15.07.2025 року знаходився в нейрохірургічному відділенні Лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» , потім був направлений для подальшого лікування з 15.07.2025 року по 08.08.2025 року до КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В.Скліфосовського ПОР» ,у зв'язку з чим він не міг працювати , у нього на теперішній час після травми проблеми із зором, його уклад життя погіршився , він не міг нічого також робити по господарству , переніс на очах операції , йому поставили протез на дно очного яблука .Наполягає на призначенні обвинуваченим суворого покарання , так як вони шкоду йому не відшкодували , вибачення не попросили .
Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області - ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила , що стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 нічого позитивного не може повідомити суду , так як він з 16.10.2023 року знаходиться на обліку дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах , підставою взяття обвинуваченого ОСОБА_7 на облік є те , що мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків , за що неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП. Мати обвинуваченого ОСОБА_7 раніше контактувала з нею , але як обвинувачений ОСОБА_7 , так і його мати рекомендації спеціалістів не виконують , обвинувачений ОСОБА_7 за пропуски зайнять був виключений із ПТУ №26 м. Кременчука . При обстеженні побутових умов за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 було встановлено , що мамою створені належні умови проживання для неповнолітнього , в холодильнику є продукти харчування , у хлопчика є своє місце і одяг . Обвинувачений ОСОБА_8 в полі зору служби у справах дітей не потрапляв , на обліку не знаходиться. Вважає , що обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 можливо призначити покарання , не пов'язане з позбавленням волі , так як вони вчинили кримінальне правопорушення в неповнолітньому віці , у скоєному щиро каються , раніше до кримінальної відповідальності не притягались ,також вважає необхідно врахувати їх молодий вік і відсутність життєвого досвіду.
Представник Сектора ювенальної превенції відділу превенції Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області - ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_8 в секторі ювенальної превенції на обліку не знаходиться , потрапив в поле зору працівників поліції виключно після повідомлення про те, що ОСОБА_8 було оголошено про підозру, у зв'язку з чим спеціалістами була проведена бесіда. Обвинувачений ОСОБА_7 в секторі ювенальної превенції на обліку не знаходиться , потрапив в поле зору працівників поліції , коли навчався в ліцеї №27 м. Кременчука ,так як дуже часто пропускав зайняття , у зв'язку з чим на матір обвинуваченого ОСОБА_18 в 2023 -2024 році були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП. Просить суд призначити обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доказаним у судовому засіданні скоєння обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 кримінального правопорушеня , передбаченого ст. 28 ч.1, ст. 122 ч.1 КК України, яке відносяться до нетяжких злочинів та кваліфікує їх дії за ст.28 ч.1, ст.122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинене групою осіб без попередньої змови
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого , який позитивно характеризується за місцем проживання та навчання , виховувався в неповній сім'ї , раніше до кримінальної відповідальності не притягався , стан здоров'я обвинуваченого , який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлені .
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого , який позитивно характеризується за місцем проживання, виховувався в неповній сім'ї , раніше до кримінальної відповідальності не притягався , стан здоров'я обвинуваченого , який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці, надання допомоги потерпілому ОСОБА_12 .
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлені .
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Наведені приписи закону стосуються призначення, як основного так і додаткового покарання.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
При ухваленні вироку, суд враховує також досудову доповідь органу пробації відносно ОСОБА_8 (а.с. 85-93) із якої вбачається, що ризик вчинення ОСОБА_8 повторного кримінального правопорушення - середній, із дослідженої інформації, що характеризує особу ОСОБА_8 за місцем його проживання, навчання, роботи, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результатів оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, свідчать про можливість виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства із встановленням відповідно до вимог ст. 76 ч.3 КК України додаткових обов'язків , а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки»та досудову доповідь органу пробації відносно ОСОБА_7 (а.с. 97-106) із якої вбачається, що ризик вчинення ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення - середній, із дослідженої інформації, що характеризує особу ОСОБА_7 за місцем його проживання, навчання, роботи, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результатів оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, свідчать про можливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства із встановленням відповідно до вимог ст. 76 ч.3 КК України додаткових обовязків , а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки» пройти курс на платформі PROMETHEUS « Небайдужі базові емоційні потреби та соціальна взаємодія» , відвідати бібліотеки , музеї, художні галереї .
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного ОСОБА_8 , суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ст. 28 ч.1 , 122 ч.1 КК України у виді позбавлення волі , але не на максимальний строк , так як обвинувачений ОСОБА_8 позитивно характеризується за місцем проживання та навчання , у скоєному щиро кається, своїми діями сприяв розкриттю кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинив нетяжкий злочин , кримінальне правопорушення вчинив в неповнолітньому віці, згідно досудової доповіді має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Разом з тим, суд,враховуючи вищевикладене , відношення обвинуваченого ОСОБА_8 до вчиненого та його поведінку після вчинення злочину, вважає, що вказані обставини в своїй сукупності дають підстави дійти висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства при його звільненні від відбування покарання із випробуванням з іспитовим строком на 1 рік , згідно вимог ст. 75,104 КК України та з покладанням на нього виконання обов'язків, передбачених ст. 76 ч.1 п.1,2 КК України, а саме : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.Відповідно до ст. 76 ч.3 п.2,4 КК України суд вважає також покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки»
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного ОСОБА_7 , суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ст. 28 ч.1 , 122 ч.1 КК України у виді позбавлення волі , але не на максимальний строк , так як обвинувачений ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем проживання , у скоєному щиро кається, своїми діями сприяв розкриттю кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягався,вчинив нетяжкий злочин , кримінальне правопорушення вчинив в неповнолітньому віці, згідно досудової доповіді має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Разом з тим, суд,враховуючи вищевикладене , відношення обвинуваченого ОСОБА_7 до вчиненого та його поведінку після вчинення злочину,надання допомоги потерпілому ОСОБА_12 ,а саме виклик швидкої медичної допомоги , вважає, що вказані обставини в своїй сукупності дають підстави дійти висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства при його звільненні від відбування покарання із випробуванням з іспитовим строком на 1 рік згідно вимог ст. 75,104 КК України та з покладанням на нього виконання обов'язків, передбачених ст. 76 ч 1. п.1,2 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Відповідно до ст. 76 ч.3 п.2,4,6 КК України суд вважає також покласти на ОСОБА_7 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки», пройти курс на платформі PROMETHEUS « Небайдужі базові емоційні потреби та соціальна взаємодія», дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, а саме відвідати Центральну міську дитячу бібліотеку м. Кременчука , Кременчуцький краєзнавчий музей . Саме встановлення таких обов'язків та вчинення певних дій для обвинуваченого ОСОБА_7 вважає суд позитивно вплине на переховання обвинуваченого і його психоемоційний стан, так як відвідування бібліотеки корисно для неповнолітніх тим, що воно стимулює розвиток мозку, мовлення, пам'яті та мислення, розширює кругозір і підвищує грамотність. Це безпечний простір для творчості, спілкування, навчання самостійному вибору книг та культурного дозвілля. Бібліотека формує у неповнолітніх відповідальність за власні речі та пропонує доступ до унікальних видань. Також бібліотека забезпечує спокійну, «книжкову» атмосферу, яка сприяє емоційному комфорту та розвитку духовності. Музеї у сучасному житті людини відіграють велику роль , так як це важливі осередки освіти і навчання, оскільки саме вони забезпечують доступ до національної культурної та природної спадщини людям різного фаху та віку. Вагомість цієї ролі базується на спроможності музеїв надавати громадськості інтерактивну, предметну та ідейну платформи для глибшого пізнання своєї етнічної ідентичності, нації та всього світу. Музеї несуть позитивні емоції і займають вагому нішу в індустрії дозвілля . В журналі «Museums as Agents of Social Change and Development»зазначено, що музеї - це чинник соціальних змін та розвитку, таким чином відвідування неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_7 музею вважає суд позитивно вплине його його розвиток , пізнання своєї етнічної ідентичності та буде проведенням його дозвілля .
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_7 та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід до обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 не застосований.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_12 до законних представників обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , до законного представника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_11 про стягнення в солідарному порядку матеріальної шкоди у розмірі 88036,56 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000 грн. не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Згідно з положеннями частини 2 статті 127КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
У статті 1777 ч.1 ЦК України зазначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст.1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
Статтею 1180 ч.1 КК України передбачено , що шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.
Таким чином , оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення ( 11.07.2025 року) обвинувачений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг 16 років, а обвинувачений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг 17 років , а на момент подачі потерпілим ОСОБА_12 цивільного позову (19.12.2025 року) і на момент ухвалення вироку - 18 років,то вони несуть відповідальність за завдану шкоду самостійно на загальних підставах і відповідно до вимог ст. 1182 ч.1 ЦК України шкода відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду,а не в солідарному порядку , але потерпілим ОСОБА_12 цивільний позов про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не пред'явлений ,а позов пред'явлений до законних представників обвинувачених , які вважає суд не є належними відповідачами по справі , тому у позові потерпілого ОСОБА_12 до законних представників обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , до законного представника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_11 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 88036,56 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000 грн. слід відмовити , оскільки цивільним позивачем ( потерпілим ) ОСОБА_12 у порядку ст. 51ч.1 та ч.2 ЦПК України не заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача, а згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи . Також пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Суд вважає роз'яснити потерпілому ОСОБА_12 його право пред'явлення позову до належних відповідачів у порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати по справі відсутні .
Речові докази по справі - оптичний диск із записами з портативних відео реєстраторів працівників БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП , які здійснювали виїзд на місце події 11.07.2025 року, який знаходиться на зберіганні при матеріалах кримінального провадження № 12025170500001261 від 12.07.2025 року відповідно до ст.. 100 КПК України залишити на зберіганні при них.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370,373,374 КПК України, суд,
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.28 ч.1, ст.122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 ( одного ) року 6 ( шісти ) місяців позбавлення волі .
На підставі ст.75,104 КК України ОСОБА_8 від призначеного судом покарання звільнити із випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до вимог ст. 76 ч.1 п.1,2 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ст. 76 ч.3 п.2,4 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки»
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.28 ч.1, ст.122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді виді 1 ( одного ) року 6 ( шісти ) місяців позбавлення волі .
На підставі ст.75,104 КК України ОСОБА_7 від призначеного судом покарання звільнити із випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до вимог ст. 76 ч.1 п.1,2 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ст. 76 ч.3 п.2,4,6 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки», пройти курс на платформі PROMETHEUS « Небайдужі базові емоційні потреби та соціальна взаємодія» , дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, а саме відвідати Центральну міську дитячу бібліотеку м. Кременчука , Кременчуцький краєзнавчий музей .
У задоволенні цивільного позові потерпілого ОСОБА_12 до законних представників обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , до законного представника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_11 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 88036,56 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000 грн. відмовити.
Роз'яснити потерпілому ОСОБА_12 його право пред'явлення позову до належних відповідачів у порядку цивільного судочинства.
Речові докази по справі - оптичний диск із записами з портативних відео реєстраторів працівників БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП , які здійснювали виїзд на місце події 11.07.2025 року, який знаходиться на зберіганні при матеріалах кримінального провадження № 12025170500001261 від 12.07.2025 року відповідно до ст.. 100 КПК України залишити на зберіганні при них.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, через Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_20