Справа № 645/6689/24
Провадження № 1-кп/645/150/26
24 березня 2026 р. м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальну справу за кримінальними провадженнями, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12025221190000527, 12024221190001383, 12024221190001654
по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 186, ст. 336 КК України, -
У провадженні Немишлянського районного суду м.Харкова знаходиться кримінальна справа за кримінальними провадженнями, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12025221190000527, 12024221190001383, 12024221190001654 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 186, ст. 336 КК України.
Під час судового розгляду прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених ч.ч.1,3, 5 ст. 177 КПК України, тяжкість та суспільну небезпеку інкримінованих злочинів та особу винного.
Захисник та обвинувачений просили у клопотанні відмовити за необгрунтованістю.
Заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання, доходить наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК). Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.
Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо ризику, передбаченого у п.1.ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик, який дає достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Даний ризик на сьогодні має місце, оскільки ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 від суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачають, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на значний строк, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Окрім того, вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 02.12.2024 року ОСОБА_4 був засуджений до остаточного покарання 5 років позбавлення волі. Цей вирок був змінений ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.03.2025 року в частині призначеного покарання і ОСОБА_6 вважається засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.
Щодо ризику, передбаченого у п.3.ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик, який дає достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вплинути на потерпілих та свідків.
У даному випадку суд погоджується зі стороною захисту щодо недоведеності вказаного ризику, оскільки судом на цьому етапі вже допитані всі потерпілі та свідки.
Щодо ризику, передбаченого у п.5.ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик, який дає достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слід відмітити, що у цій справі об'єднані декілька кримінальних проваджень, в яких ОСОБА_4 вчиняв нові кримінальні правопорушення тоді, коли справи щодо нього вже були на розгляді суду, з чого слідує, що належних висновків щодо своєї поведінки ОСОБА_4 не зробив і на переконання суду може вчинити інше кримінальне правопаорушення.
Під час вирішення клопотання судом вивчена можливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та оцінюючи характер та обставини справи, зокрема, і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, суд на сьогодні не вважає можливим застосувати інші запобіжні заходи.
Окрім того, тримання особи під вартою є виправданим, якщо конкретні обставини дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими обставинами є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, можливість ухилитися від явки до суду.
Даних про стан здоров'я, що унеможливлює перебування обвинуваченого в умовах ізоляції від суспільства суду не надано.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім того, заставодавець має право у будь-який момент внести заставу, сума якої визначна в ухвалі слідчого судді від 08.04.2025 року (справа № 645/2279/25, провадження № 1-кс/645/440/25), до спливу терміну тримання під вартою ОСОБА_4 або до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 334, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на шістдесят днів - до 22.05.2026 року.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, сума якої визначна в ухвалі слідчого судді від 08.04.2025 року (справа № 645/2279/25, провадження № 1-кс/645/440/25), до спливу терміну тримання під вартою ОСОБА_4 або до набрання вироком законної сили.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Строк дії ухвали - до 22.05.2026 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченими в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1