Справа № 645/6405/25
Провадження № 3/645/39/26
20 березня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.,
секретар судового засідання - Кривченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних
правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
18.09.2025 року та 23.09.2025 року до Немишлянського районного суду міста Харкова з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452259 від 13.09.2025 року, ОСОБА_1 ,13.09.2025 року о 00-39 год. в м. Харкові по проспекту Героїв Харкова, 271-а, керував транспортним засобом BMW X3деражавний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість, підвищена жвавість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога в КНП ХОР ОКНЛ відмовився.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452279 від 13.09.2025 року, ОСОБА_1 ,13.09.2025 року о 01-01 год. в м. Харкові по проспекту Героїв Харкова, 259, керував транспортним засобом BMW X3 державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість, підвищена жвавість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в КНП ХОР ОКНЛ відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративні матеріали за вищевказаними протоколами постановою суду від 13.01.2026 року були об'єднані в одне провадження.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Горобець Р.М. у судове засідання не з'явилися.
20.03.2026 року через систему «Електронний суд» від захисника Горобця Р.М. надійшли заяви в яких просив перенести розгляд справи про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що перебуває за межами Харківської області у зв'язку з невідкладною зайнятістю в іншій справі, разом з тим надіслав клопотання ОСОБА_1 про перенесення судового засідання посилаючись на те, що його захисник - адвокат Горобець Р.М. не має можливості прийняти участь у судовому засіданні, у зв'язку із зайнятістю, а подальший розгляд справи здійснювати виключно за участю захисника.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Також, згідно з усталеною практикою Суду, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. ст.268,294 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Горобця Р.М. виходячи з відомостей, що є наявні в матеріалах цього провадження та враховуючи те, що захисником не надано доказів поважності причин пропуску судового засідання, при цьому останній неодноразово, з моменту перебування справи в провадженні судді, а саме з 18.09.2026 року надсилав клопотання про перенесення судових засідань, проте в подальшому ним не було надано доказів, поважності пропуску, а також беручи до уваги те, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності надав свої пояснення у судовому засіданні від 10.02.2026 року.
У судовому засіданні від 10.02.2026 року ОСОБА_1 зазначив, що вину не визнає, посилаючись на те, що він рухався на службовому автомобілі, із військової частини з м. Лиман, з виконання завдання, за розпорядженням свого командира, для проходження ВЛК, додатково пояснив, що у нього були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, а тремтіння пальців рук пояснив тим, що має поранення та його рука була прооперована, а підвищену жвавість пояснив тим, що загальний емоційний стан у той день був таким, оскільки його матері ампутували кінцівку. Зауважив, що повідомив поліцейським, що є військовослужбовцем, на підтвердження чого назвав пароль, який надається при виконанні службових обов'язків, та продемонстрував військовий квиток, та повідомив, що проїде проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння тільки тоді, коли працівники поліції викличуть ВСП. Дії поліцейського вважає протиправними, оскільки прохання ОСОБА_1 про виклик ВСП були проігноровані, склали протокол та через чотири хвилини був складений протокол вже іншим екіпажем патрульної поліції.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч.ч. 1, 2 ст.7КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.9КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст.23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
П. 2.5 ПДР України передбачає заборону водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Щодо першого способу, поліцейські проводять огляд та оформлюють результати огляду лише щодо стану алкогольного сп'яніння за наявності певних умов. В усіх решта випадках має бути застосований другий спосіб (тобто огляд має бути проведений лікарем закладу охорони здоров'я).
Відповідно до п. 9 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п.3 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452259 від 13.09.2025 року, ОСОБА_1 ,13.09.2025 року о 00-39 год. в м. Харкові по проспекту Героїв Харкова, 271-а, керував транспортним засобом BMW X3деражавний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість, підвищена жвавість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога в КНП ХОР ОКНЛ відмовився.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452279 від 13.09.2025 року, ОСОБА_1 ,13.09.2025 року о 01-01 год. в м. Харкові по проспекту Героїв Харкова, 259, керував транспортним засобом BMW X3 державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість, підвищена жвавість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в КНП ХОР ОКНЛ відмовився.
Судовим розглядом встановлено, що вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, крім протоколів, підтверджується:
- направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.09.2026 року;
- рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП Михайла Губарєва від 13.09.2026 року;
- рапортом поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП Марії Сафронової від 17.09.2026 року;
- рапортом інспектором взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП Ігоря Курзіна;
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, також підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, зроблених під час складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , які записані на диски. Так із переглянутих відеозаписів вбачається, що 13.09.2026 року о 00-42 год. ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, останній погодився, однак вийшовши з автомобіля, поліцейські запитали у ОСОБА_1 про вживання лікарських препаратів, останній зазначив, що приймає знеболюючі препарати, поліцейський повідомив, про наявність ознак наркотичного сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, однак ОСОБА_1 відмовився, посилаючись на те, що він приїхав у м. Харків для проходження ВЛК та зараз їде відпочивати та не має на це часу. Працівниками поліції було роз'яснені права та складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Разом з тим, 13.09.2026 року о 01-04 год. під час дії комендантської години ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, повідомив, що його вже зупиняли екіпаж патрульної поліції, та він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, посилаючись на те, що йому необхідно відпочити та він їде додому, оскільки зранку необхідно проходити ВЛК, та не має часу так як хоче спати, поліцейський пояснив, що у такому разі буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та зазначив про відсторонення від керування транспортним засобом. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення та оголошення його ОСОБА_1 , останній зазначив, що два тижні тому він вживав таблетки та тест все одно буде позитивний.
Не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами прави про адміністративне правопорушення доводи ОСОБА_1 про те, що він є військовослужбовцем та працівники поліції мали викликати на місце події представників ВСП для огляду на стан сп'яніння відповідно вимог ст. 266-1 КУпАП також є необґрунтованими, оскільки ст. 266 КУпАП регламентує відсторонення осіб від керування т/з, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а ст. 266-1 КУпАП встановлено порядок проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Таким чином, вказані статті КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп'яніння за суб'єктом правопорушення та об'єктивною стороною.
Військовослужбовці, при виконанні своїх службових обов'язків, крім іншого, є суб'єктами правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП, у разі виявлення у них ознак чи стану сп'яніння. У вказаному випадку слід розмежовувати поняття суб'єкта правопорушення, а саме першочергово особа, яка керує т/з спочатку визначається як водій (загальний суб'єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов'язків, пов'язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи т/з) як військовослужбовець (спеціальний суб'єкт).
Суд вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, що у визначений у протоколі час водій ОСОБА_1 перебував під час виконання своїх обов'язків військовослужбовця.
Навпаки, як убачається з відеозапису боді-камери працівника поліції ОСОБА_1 пояснював поліцейським, що їде додому відпочивати, про перебування при виконанні обов'язків військовослужбовця не повідомляв.
Твердження ОСОБА_1 про те, що в нього були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння не можуть бути прийняті до уваги, оскільки підстави вважати чи перебуває особа у стані сп'яніння відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд у відповідному медичному закладі, що і було запропоновано останньому.
Разом з тим, доводи ОСОБА_1 про те, що взагалі працівники поліції діяли протиправно не знайшли свого підтвердження, більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 та його захисник Горобець Р.М. скористалися своїм процесуальним правом та вони подавали заяву до правоохоронних органів щодо перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівника поліції до його безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також стороною захисту не надано відомостей, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ на дії працівників патрульної поліції, пов'язаних із перевіркою скарг щодо незаконних дій працівників поліції, при складанні ними адміністративного матеріалу у цій справі.
Відтак, доводи про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Від заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, порушення при запропонованому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Таким чином, з врахуванням викладеного, поліцейським протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 452259 від 13.09.2025 року та серії ЕПР1 № 452279 від 13.09.2025 року стосовно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
З врахуванням наведеного вище, суд вважає доведеним невідповідність дій ОСОБА_1 вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Отже, в діях ОСОБА_1 , які мали місце 13.09.2025 року, наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Статтею 23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Як вбачається з довідки, виданої інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП О.Кирюша, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних ІПНП отримував посвідченням водія серії НОМЕР_3 від 03.03.2020 року.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмір і однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст.4Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент вчинення адміністративного правопорушення становить 605,6 грн.
Керуючись ч. 1 ст.130, ст. ст.283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Також роз'яснюємо що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. М. Мартинова