Справа № 645/2141/26
Провадження № 2-о/645/73/26
23 березня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Лисенко О.О., вирішуючи питання відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради міської ради, ОСОБА_2 , Перший відділ державної реєстрації цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про усиновлення дитини,-
13.03.2026 заявник ОСОБА_1 звернувся до Немишлянського районного суду міста Харкова з вищевказаною заявою.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 13.03.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Лисенко О.О.
Перевіривши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що справа не підсудна Немишлянському районному суду міста Харкова, у зв'язку з чим підлягає передачі за підсудністю до належного суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження підлягають розгляду справи, зокрема, за заявою про усиновлення дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Однією з таких особливостей є спеціально визначені процесуальним законодавством правила визначення територіальної юрисдикції суду, який має право здійснювати розгляд справи у порядку окремого провадження.
Зі змісту ч. 1 ст. 310 ЦПК України вбачається, що заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 зазначено, що положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - позивача. Тому позови, наведені в ч. 1 ст. 28 ЦПК, не можуть пред'являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.
В постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 449/1352/15-ц щодо розгляду справи в порядку окремого провадження зазначена правова позиція, що за положеннями статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Водночас має значення зареєстроване місце проживання.
Згідно довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова вбачається, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку хоче усиновити заявник ОСОБА_1 , зареєстрована разом з матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
До матеріалів заяви додано договір некомерційного найму житлового приміщення без зазначення дати укладання договору, згідно якого ОСОБА_1 є наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_2 , строк оренди з 01.01.2024 до 01.07.2030.
Вказаний договір не є належним доказом на підтвердження правового статусу даного житла як такого, що у розумінні чинного законодавства, підтверджує місце проживання дитини, про усиновлення якої подано заяву.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що дана справа не підсудна Немишлянському районному суду міста Харкова, у зв'язку з чим її необхідно направити за підсудністю до Київського районного суду міста Харкова.
Відповідно до ч. 9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Частиною 3 статті 31 ЦПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно зі ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 32, 187, 258,260, 261, 310 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Цивільну справу №645/2141/26 (номер провадження 2-о/645/73/26) за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради міської ради, ОСОБА_2 , Перший відділ державної реєстрації цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про усиновлення дитини, про усиновлення дитини передати на розгляд за підсудністю до Київського районного суду міста Харкова.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено 23.03.2026.
Суддя О.О. Лисенко