Справа № 643/5663/26
Провадження № 1-кс/643/2451/26
24.03.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 62026170020006256 від 18.03.2026,
Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 23.03.2026 надійшло зазначене клопотання прокурора.
З клопотання та наданих до нього матеріалів слідує, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170020006256 від 18.03.2026 за ч. 1 ст. 121 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 17.03.2026 до Берестинської ЦРЛ було доставлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з діагнозом - проникаюче поранення грудної клітини зліва, де останньому було надано кваліфіковану медичну допомогу та збережене життя.
Також встановлено, що вказані тілесні ушкодження ОСОБА_4 отримав 16.03.2026 - 17.03.2026 при невстановлених обставинах під час вживання спиртних напоїв в пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 НГУ за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час допиту в якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що він причетний до вчинення вказаного злочину та надав свій мобільний телефон, де наявні докази на підтвердження його вини.
20.03.2026 було складено протокол огляду предмета, а саме мобільного телефону ОСОБА_5 , який в подальшому було вилучено.
Зазначене вилучене майно під час огляду місця події було визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
Вилучені під час огляду, обшуку речі, мають істотне значення для встановлення істини по кримінальному провадженню та необхідні для проведення судових експертиз, інших процесуальних дій.
У разі повернення речових доказів вони та інформація що в них міститься можуть будуть знищенні, зіпсовані та пошкодженні
Приймаючи до уваги, що вищевказане майно буде використане у кримінальному проваджені в якості речових доказів, з метою збереження речових доказів та позбавлення можливості його знищення або переховування, та з метою подальшого відшкодування матеріальних збитків потерпілому, є необхідність у накладенні арешту та таке майно.
Власник майна у судове засідання не з'явився, подав заяву в якій зазначив, що не заперечує проти накладання арешту не заперечує.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Підстав для визнання явки власника майна та прокурора обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив таке.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170020006256 від 18.03.2026 за ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. Вказані обставини стороною обвинувачення доведені.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди вчиненого кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема огляду вилученого майна та проведення відповідних судових експертиз, тощо.
Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативних наслідків арешту майна судом не встановлено.
Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату.
Відтак, всі обставини проаналізовані та досліджені в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав.
Що стосується клопотання слідчого в частині визначення місця зберігання майна, слід зазначити, що вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції сторони обвинувачення. Більше того, розгляд даного питання не передбачений ч. 5 ст. 173 КПК України при задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Керуючись ст. 98, 131, 132, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, з метою збереження речових доказів, у кримінальному провадженні № 62026170020006256 від 18.03.2026, на телефон Xiaomi redmi note 11, який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В іншій частині клопотання - відмовити.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_6