Справа № 643/12170/25
Провадження № 2/643/1027/26
23.03.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Штонди В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у
розмірі 19 280,43 грн,
І. Короткий зміст позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (далі - позивач) звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 19 280,43 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що він є постачальником електричної енергії у м. Харкові, а відповідач - споживачем електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 . В порушення умов публічного договору, відповідач не забезпечив своєчасну та повну оплату за використану електричну енергію, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 19 280,43 грн за період з 01.12.2023 по 01.05.2025, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 29.07.2025 Салтівський районний суд міста Харкова вищевказану позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номеру і серії паспорта відповідача. Разом з цим, суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів у справі.
31.07.2025 на виконання вимог вищезазначеної ухвали позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків та заявлено клопотання про витребування додаткових доказів у справі.
Ухвалою від 04.08.2025 Салтівський районний суд міста Харкова відкрив провадження у справі № 643/12170/25, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, явку яких визнав обов'язковою, судове засідання призначив на 23.09.2025, в порядку ст. 84 ЦПК України витребував від приватного нотаріуса ХМНО Руденко Оксани Євгенівни договір дарування № 7946 від 30.08.2004.
23.09.2025 представником позивача подано заяву, відповідно до змісту якої просить суд розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Ухвалою від 23.09.2025 Салтівський районний суд міста Харкова відклав розгляд справи на 27.10.2025, явку представника позивача у судове засідання визнав обов'язковою.
02.10.2025 представником позивача подано клопотання, відповідно до змісту якого просить суд витребувати з Харківського обласного державного нотаріального архіву копію Договору дарування № 7946 від 30.08.2004.
Ухвалою від 27.10.2025 Салтівський районний суд міста Харкова судове засідання відклав на 04.12.2025, явку представника позивача у судове засідання визнав обов'язковою, в порядку ст. 84 ЦПК України витребував у Харківського обласного державного нотаріального архіву (м. Харків, вул. Біблика, буд. 18) належним чином засвідчену копію Договору дарування № 7946 від 30.08.2004.
04.12.2025 представником позивача подано клопотання, відповідно до змісту якого просить суд витребувати з Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію про наявність або відсутність акту смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 04.12.2025 Салтівський районний суд міста Харкова суд відклав розгляд справи на 30.01.2026, витребував від Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 30.01.2026 Салтівський районний суд міста Харкова суд відклав розгляд справи на 23.03.2026, повторно витребував від Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.03.2026 до суду від Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло повідомлення, відповідно до якого за результатами перевірки облікових даних архівного фонду Відділу та відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.
Представник позивача у судове засідання 23.03.2026 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, представником позивача подано заяву, відповідно до змісту якої представник позивача зазначає, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом в порядку, визначеному ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, а також шляхом направлення судових повісток: м. Харків, вул. Новохарківська, буд. 17, які були повернуті органом поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
ІІІ. Встановлені судом обставини.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 за № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території», передбачено, що на території Харківської області таким постачальником є ПрАТ «Харківенергозбут».
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відповідач є власником 19/100 частки у будинку АДРЕСА_1 .
Проте, взяті на себе обов'язки з оплати наданих послуг відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з 01.12.2023 по 01.05.2025 у розмірі 19 280,43 грн, що підтверджується розрахунком та довідкою абоненту.
ІV. Оцінка аргументів сторін та норми права, застосовані судом.
Суть розглянутого спору полягає у спонуканні відповідача до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) грошових зобов'язань з оплати отриманої послуги постачання електричної енергії, наданої позивачем за адресою АДРЕСА_1 .
Приймаючи до уваги правову природу розглядуваних правовідносин, кореспондуючі права та обов'язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням норм Цивільного кодексу України, які регламентують правовідносини у сфері надання послуг, а також іншими відповідними нормативно-правовими/підзаконними актами у сфері електричної енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
ПрАТ «Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання, і який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
В силу приписів ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».
В силу приписів п. 84 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Пунктом 62 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що побутовий споживач - це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії врегульовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила).
Підпунктами 1, 2, 3 пункту 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з 17.09.2004 відповідач є власником 19/100 частки у житловому будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування Р№ 7946 від 30.08.2004.
За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 01.05.2025 розмір заборгованості за спожиту електричну енергію, що надавалася за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2023 по 01.05.2025 складає 19 280,43 грн.
Жодних доказів на спростування заявленої до стягнення суми боргу відповідачем надано не було.
Положеннями ч. 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин суд вважає, що заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 19 280,43 грн, яка існує на момент розгляду спору, підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями ч. ч. 1 та 3 ст. 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).
Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку ч. 4 ст. 83 ЦПК України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об'єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).
При цьому, за приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 19 280 (дев'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн 43 коп, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп, та суму за отримання інформаційної довідки з ЄДДР у розмірі 41 (сорок одну) грн 00 коп.
3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
4. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
6. Позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (код ЄДРПОУ 42206328; м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10).
7. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий; АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 23.03.2026 року.
Суддя Н.В. Новіченко