Справа № 712/12918/25
Провадження № 2/643/1627/26
23.03.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Паньшиної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ»
до ОСОБА_1
про стягнення 70 682,19 грн,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 70 682,19 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що він на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» отримав право вимоги до відповідача, відповідальної за шкоду, завданої внаслідок ДТП, в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_1 , які були повернуті органом поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
29.10.2022 о 14:45 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг вул. Благовісної та Митницької у м. Черкаси, порушуючи вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, рухаючись по другорядній дорозі не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та здійснив зіткнення з автомобілем «FORD FIESTA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем «MAZDA CX-5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку по вул. Благовісній у крайній праві смузі руху автомобілів, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2022 у справі № 711/5726/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На момент дорожньо-транспортної пригоди між Позивачем - Приватним акціонерним товариством «Страховою компанією «УСГ» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2522-21-00112 від 20.12.2021.
На момент ДТП майнові інтереси власника автомобіля «MAZDA CX-5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , були застраховані позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту № 28-2522-21-00112 від 20.12.2021, а цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував відповідач, була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-207657750.
Власник пошкодженого автомобіля «MAZDA CX-5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
На підставі звіту № 122629 від 28.11.2022, акту огляду транспортного засобу від 03.11.2022, 11.11.2022, розрахунку суми страхового відшкодування від 23.12.2022, ремонтної калькуляції № 122629 від 03.11.2022, страхового акту № ДККА-81598 від 23.12.2022, позивачем було сплачено страхове відшкодування на рахунок ОСОБА_2 у розмірі 198 182,19 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 47578 від 23.12.2022.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулось до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою № 11/21409 від 30.12.2022 на виплату страхового відшкодування за полісом № ЕР-207657750 в сумі 198 182,19 грн.
З виписки по особовому рахунку вбачається, що 26.01.2023 ПАТ «НАСК «Оранта» здійснив виплату в сумі 127 500,00 грн за страхове відшкодування згідно вимоги № 11/21409 від 30.12.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до нього перейшло право вимоги до винної особи, тому просило стягнути з відповідача 70 682,19 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У даній справі спір виник між страховою компанією та особою, винною в ДТП щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У даній справі судом встановлено, що позивач, як страховик, виплатив потерпілому у ДТП, яка сталася 29.10.2022, суму страхового відшкодування у розмірі 198 182,19 грн, та звернувся до страховика ПАТ «НАСК «Оранта», яким застраховано автомобіль ««BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував відповідач, якого постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2022 у справі № 711/5726/22 було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, про повернення виплаченого страхового відшкодування.
Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні.
Зважуючи на викладене, саме положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» регулюються правовідносини між сторонами у справі, яка розглядається, оскільки позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до особи, винної у ДТП.
Таким чином, відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача після виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи наведені обставини і норми матеріального права, а також те, що суму страхового відшкодування в розмірі 70 682,19 грн станом на день ухвалення судом рішення у даній справі відповідач на користь позивача не відшкодував, суд вважає, що дана сума підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 70 682 (сімдесят тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 19 коп та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
4. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
6. Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ 30859524, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А).
7. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 23.03.2026 року.
Суддя Н.В. Новіченко