Провадження № 2/641/561/2026 Справа № 615/2304/25
24 березня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Музиченко В.О.
за участю секретаря - Микитюк В.П.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Валківської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 по відношенню до її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначив, що він та відповідачка є батьками ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . В зареєстрованому шлюбу вони з відповідачкою перебувати з 03.08.2002 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_4 , через чотири роки після його народження вони перестали проживати разом. Відповідачка почала вести аморальний спосіб життя, зловживала спритними напоями. Вони не розлучались, але протягом довгого часу не проживали разом. У 2009 році вони нібито примирились, однак невдовзі відповідачка знову пішла та продовжила вести аморальний спосіб життя. У 2010 році його знайшли соціальні служби та повідомили, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 народила доньку, але ІНФОРМАЦІЯ_5 написала відмову від дитини та залишила у лікарні. Підставою для відмови стало те, що дитина мала вроджені вади розвитку. Так як вони перебували у шлюбі, його вказано батьком дитини. Він одразу вирішив, що це його донька та забрав її з полового будинку. Він виховував сина та доньку, мати їх життям не цікавилась. Донька була дуже хворобливою дитиною, перенесла багато операційних втручань. Коли донці виповнилось 4 роки він почав проживати з цивільною дружиною, вона допомагала йому піклуватись про дітей. 28.09.2016 шлюб між ним відповідачкою розірвано, також рішенням суду з відповідачки стягнені аліменти на утримання дітей. Відповідачка життям дитини ніколи не цікавилась, матеріальної допомоги не надає, жодного з поклепаних на неї батьківських обов'язків не виконує, участі у вихованні дітей не приймає. Він працевлаштований та повністю забезпечує потреби дитини. Тривале та байдуже ставлення до дітей вимусило його звернутись до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 26.08.2025 року справу передано за підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 23.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 02.12.2025 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
Представник третьої особи до суду не з'явився, надав письмову заяву с проханням розглядати справу за їх відсутності, надали висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харків батьками зазначені: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.09.2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення набрало законної сили 11.10.2016 року.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.12.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1000 (одна тисяча),00 грн. але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1000 (одна тисяча),00 грн. але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.09.2016 року до досягнення дітьми повноліття. Рішення набрало законної сили 10.02.2017 року.
Згідно висновку органу опіки та піклування Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області № 04-33/5629 від 07.11.2025 року, встановлено, що при обстеженні житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , службою у справах дітей встановлено, що в родині проживає: батько - ОСОБА_1 , донька - ОСОБА_3 , співмешканка батька - ОСОБА_5 . Стан приміщення задовільний. Будинок електрифікований, газифікований, є пічне опалення, водопостачання. Чисто, прибрано, є продукти харчування. У дівчинки окрема кімната, є місце для навчання та відпочинку, забезпечена всіма необхідними речами відповідно до віку. Стосунки між всіма членами родини доброзичливі. Батько займається вихованням доньки, піклується про її здоров'я, допомагає у навчанні. Виховувати та піклуватись про доньку ОСОБА_6 допомагає його співмешканка ОСОБА_7 . ОСОБА_1 працює на посаді каменотеса у ФОП ОСОБА_8 . Неповнолітня доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениця 9 класу, навчається за інклюзивною формою навчання в Сніжківському ліцеї Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області з 3 класу. Дівчинка систематично відвідує онлайн-навчання, пропусків занять без поважним причин немає. Батько контролює та забезпечує процес навчання. Дитина забезпечена технічними засобами для дистанційного навчання. ОСОБА_9 бере активну участь у освітньому процесі та виховних заходах класу в межах своїх можливостей. Має додаткову корекційно-розвиткові заняття з логопедом та психологом Дитина потребує постійного контролю та допомоги з боку асистента вчителя, вчителів та батька. Батько приділяє належну увагу цьому питанню, дівчинка врівноважена, спокійна, адекватно реагує на зауваження та рекомендації вчителів та батька. За 9 років навчання мати ОСОБА_2 не брала участі у навчанні та вихованні дитини, загальношкільні та класні батьківські збори не відвідувала. Навчанням та вихованням дівчинки не цікавилась. Класний керівник і адміністрація ліцею не володіють інформацією про місце перебування матері.
З інформації КНП «Валківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської міської ради Харківської області відомо, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має декларацію про вибір сімейного лікаря з сімейним лікарем АЗПСМ с. Сніжків. За медичною допомогою до лікарів закладу зверталась у супроводі батька ОСОБА_1 .
З інформації Сніжківського старостинського округу Валківської міської громади Богодухівського району Харківської області відомо, що за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована, але фактично проживає неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 разом з батьком ОСОБА_1 . Мати ОСОБА_2 не зареєстрована і фактично не проживає на території села. Зі слів батька відомо, що мати з дитиною не спілкується, участі у вихованні дитини не приймає.
З інформації відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області відомо, що відносно ОСОБА_2 компрометуюча інформація відсутня. Повідомлення на спецлінію «102» про вчинення правопорушень вищевказаною особою не надходили.
Під час проведення онлайн-бесіди з ОСОБА_2 стало відомо, що вона винаймає квартиру в м. Харкові, адресу не називає. З ОСОБА_1 вони однією сім'єю не проживають з 2006 року, офіційно розлучилися лише в 2016 року. Стали проживати окремо через різні погляди на життя, чоловік пішов з дому не пояснивши причини. З чоловіком спілкуються в телефонному режимі виключно з питань, що стосуються доньки. Останній раз вона спілкувалась з донькою півроку тому, коли востаннє бачила не пам'ятає. Говорить, що після розлучення з чоловіком вчасно сплачує аліменти, заборгованості немає, за можливості відправляє доньці подарунки. Мати заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час бесіди з неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що дитина матір ніколи не бачила. Вихованням та лікування дівчинки займається батько, з ним у неї довірливі та теплі відносини. Батько розповідав, що звернувся до суду про позбавлення матері батьківських прав.
24.10.2025 на засіданні комісії ОСОБА_1 повідомив, що перешкод у спілкуванні матері з дитиною не чинив, але мати від народження ОСОБА_9 не виявляла бажання бачитися з дитиною. Присутня ОСОБА_2 підтвердила, що доньку не відвідувала, участі в житті дитини не приймала, у зв'язку з особистими проблемами.
За результатами вивчених матеріалів та наданої інформації, орган опіки та піклування Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.
За положеннями ч.1-ч.4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ч.4 ст. 174 ЦПК України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення пункту 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч.4. ст. 164 СК України, під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладаються права, обов'язки та відповідальність за виховання та розвиток дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно із ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до пункту 16 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного суду України, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виховання дітей, свідомо нехтує своїми обов'язками, не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти, суд вважає необхідним позов задовольнити та позбавити батьківських прав відповідача, як такої, що ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню своєї неповнолітньої дитини.
Суд звертає увагу відповідачки на те, що згідно п.1 ч.1ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо його виховання.
Крім того, відповідно до ч.1ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4ст.169 Сімейного кодексу України).
Питання про судові витрати суд вирішує у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст 4, 76-78, 141, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 164, 165, 166,181,182, 243, 244 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 59,60 ЦК України-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей Валківської міської ради, код ЄДРПОУ: 43986810, адреса: Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, пл. Центральна, 2.
Суддя В.О.Музиченко