Справа № 639/2402/26
Провадження № 2-з/639/13/26
23 березня 2026 року
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Рубіжного С.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення компенсації внеску на придбання квартири в порядку поділу майна подружжя,
20 березня 2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна вищезазначена позовна заява, в якій позивач просить суд в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію його частки за квартиру, що відповідає половині вартості квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 950 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
Разом із позовною заявою позивачем ОСОБА_1 , подана до суду заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,10 кв.м. та житловою площею 39,8 кв.м., що належить ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 ) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.2004 р. та витягу про реєстрації права власності на нерухоме майно від 21.10.2024 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3386954.
В обґрунтування заяви посилається на те, що за час спільного проживання без реєстрації шлюбу між мною та відповідачкою було набуте спільне нерухоме майно - трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 68,10 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м. Квартира придбана за спільні кошти сторін та в інтересах сім'ї, тому відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України є об'єктом спільної сумісної власності осіб, які проживають однією сім'єю без шлюбу. Водночас право власності на квартиру оформлено виключно на відповідачку, що підтверджується копіями договору купівлі-продажу від 21.10.2004 р. та витягу про реєстрацію права власності від 21.10.2024 р. Оскільки відповідачка є одноосібним власником, вона має реальну можливість відчужити квартиру (продати, подарувати, передати в іпотеку чи заставу), що може ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до втрати предмета спору та порушення мого права на ефективний судовий захист, гарантованого Конституцією України.
Позивач зазначає що є підстави вважати, що існує загроза порушення його права на гарантування реальної можливості захистити своє право власності при вирішенні справи, оскільки шлюб між сторонами офіційно розірвано 24 жовтня 2023 року і відповідач може відчужити майно без мого відома і згоди. Саме тому, вважає, необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача, шляхом накладення арешту на спільно нажите майно, що оформлено на відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частинами 2,3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Як роз'яснено у п. п. 4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.3 ч.1ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частина 1 ст.153 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Предметом спору є, зокрема, стягнення компенсації за частку квартири в порядку поділу майна подружжя.
При зверненні до суду, позивачем визначено третю особу справі ОСОБА_3 , з посиланням на те, що Відповідач ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі судового рішення у справі, пов'язаній із дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце у 2017 році. ОСОБА_3 є стягувачем у цьому провадженні та має документально підтверджене відповідача на суму близько 498 978, 60 грн. право вимоги до Оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача значну грошову суму компенсації - 950 000 грн, що становить половину вартості спірної квартири, - задоволення цих вимог може вплинути на можливість погашення відповідачем своїх зобов'язань перед ОСОБА_3 . У разі задоволення позову фактичний майновий стан відповідача може істотно змінитися, що безпосередньо стосується прав стягувана у виконавчому провадженні.
З метою перевірки викладених обставин, судом встановлено з Єдиного Державного реєстру судових рішень, що постановою Харківського апеляційного суду від 23 червня 2025 року у справі №639/5267/23 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 листопада 2023 року скасовано. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна залишено без задоволення.
В постанові встановлено, що«рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (справа №639/5227/23).
Разом з тим, відповідачка ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 , який на той час перебував з нею у шлюбі та з огляду на загальній принцип цивільного судочинства, добросовісність, розумність та справедливість, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, не міг не знати про те, що його дружина тривалий час є відповідачем у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП і про те, що вона у зв'язку з її судовим розглядом є боржником, а за рахунок спірної квартири було забезпечено виконання рішення суду у вказаній справі, - не повідомили суд першої інстанції про ці обтяження та наявність вказаного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2020 року у справі у справі № 646/2210/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_4 , ПАТ «Страхова компанія «Країна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та про ухвалу того ж суду першої інстанції від 12.04.2018, якою було накладено арешт шляхом заборони на відчуження квартири, яка знаходиться за адресою: : АДРЕСА_2 , загальною площею 68,1 кв. м, житловою площею 39,8 кв. м, реєстраційний номер майна 3386954, номер запису П-6-11390 в книзі 1, власником якої є ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) (див. ухвалу в ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/73401140).
30 листопада 2023 року приватним виконавцем Кудряшовим Д. В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 23 листопада 2020 року Червонозаводським районним судом міста Харкова на підставі рішення цього ж суду від 10 серпня 2020 року у справі № 646/2210/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів в рахунок відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 137-140).
30 листопада 2023 року приватним виконавцем накладено арешт на все нерухоме й рухоме майно, що належить ОСОБА_2 . Стягувач - ОСОБА_3 (а. с. 133), а також на її грошові кошти (а. с. 134).
Отже, під час розгляду цієї справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна в межах іншої справи про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 спірна квартира вже було обтяжена обов'язком ОСОБА_2 сплатити присуджену судом в рахунок відшкодування завданої шкоди значної грошової суми. Тому приховування позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 цієї інформації об'єктивно свідчить про спрямованість позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна на запобігання виконання рішення суду, що не відповідає завданню цивільного судочинства, передбаченому ст. 2 ЦПК України.»
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків
від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками,
які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року
у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом
в залежності до конкретного випадку.
В заяві про забезпечення позову просить накласти арешт на квартиру, що належить ОСОБА_2 , зазначивши, що остання має реальну можливість відчужити квартиру (продати, подарувати, передати в іпотеку чи заставу), що може ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до втрати предмета спору та порушення мого права на ефективний судовий захист, гарантованого Конституцією України.
При цьому слід зазначити зазначена квартира не є предметом позову, оскільки позивач просить стягнути з відповідача компенсацію половини вартості зазначеної квартири.
Із судових рішень у справі №639/5267/23 вбачається, що зазначена квартира є предметом обтяження з метою належного виконання рішення суду про стягнення з відповідача на користь третьої особи відповідного відшкодування.
Доказів щодо закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду у справі № 646/2210/18 та існування обставин відчуження квартири позивачем не надано. Також позивачем не наведено обґрунтування співмірності заявлених заходів забезпеченя позову позовним вимогам.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 159 ЦПК України, суд, -
У задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення компенсації на придбання квартири в порядку поділу майна подружжя - відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 23.03.2026.
Суддя С.О. Рубіжний