Справа № 461/811/26
Провадження № 1-кс/461/1756/26
про продовження строку запобіжного заходу
23.03.2026 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
старший слідчий відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №22025140000000211 від 22.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Мотивує клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.03.2026, без визначення розміру застави. В органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 , а тому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, для виконання якого орган досудового розслідування звертається із клопотанням до слідчого судді.
В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні. Просив продовжити строк тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання. Вважають, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на незадовільний стан здоров'я підозрюваного.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною четвертою статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Управління СБ України у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025140000000211 від 22.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено що упродовж 2025 року, але не пізніше 25.09.2025, у ОСОБА_4 , який проживав у м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області, та достовірно знав, що у вказаному районі дислокуються певна кількість військових частин, де проходять військову службу чисельна кількість військовослужбовців, серед яких є особи, які бажають будь-яким спосіб назавжди ухилитись від військової служби, та будучи добре обізнаним в особливостях місцевості району, об'єктах військової інфраструктури, у тому числі наявність загороджень, блок-постів та інших перешкод, створених для унеможливлювання потрапляння сторонніх осіб на територію військових містечок Яворівського району Львівської області та запобігання самовільного залишення місця служби особовим складом, виник злочинний умисел на систематичне сприяння військовослужбовцям ухилитися від військової служби за грошову винагороду, шляхом надання порад, вказівок та засобів.
При цьому, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем у минулому достовірно знаючи, що військовослужбовці повинні виконувати обов'язки військової служби згідно Конституції України та законів України за місце проходження служби, а не вживати непередбачених законами заходів щодо ухилення від її проходження.
Зокрема, відповідно до ст. 65 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовослужбовці відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язані неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Статті 131, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Однак, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, в період воєнного стану, коли весь Український народ героїчно протистоїть військовій агресії російської федерації проти України, а також те, що будь-яка форма ухилення військовослужбовця від військової служби має підвищений суспільно небезпечний характер, оскільки впливає на обороноздатність України, та те, що вказана протиправна діяльність створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження - безладдя та безкарності у Збройних Силах України, вчинив пособництво в дезертирстві за таких обставин.
Так, упродовж 2025 року, але не пізніше 25.09.2025, ОСОБА_4 при не встановлених обставин (час, місце, спосіб) розповсюдив серед невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців Яворівського району Львівської області про можливість сприяти останнім в самовільному залишенні військової частини, шляхом надання останнім вказівок, як залишити її території і в подальшому власним транспортним засобом обіцяв останніх доставити до місць їх проживання.
Так, 25.09.2025 ОСОБА_4 , шляхом надання вказівок, допоміг громадянину України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 ) покинути місце несення служби, а саме територію Яворівського полігону (Львівська область, Яворівський район, с. Старичі), та в подальшому використовуючи транспортний засіб марки VolkswagenGolf д.н.з НОМЕР_2 , що належить на праві власності його дружині ОСОБА_10 , відвіз останнього до автозаправки «Amic Energy», що за адресою: Львівська область, с. Сокільники, Кільцева Дорога, неподалік Центрального автовокзалу м. Львова за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 109. Грошова винагорода за пособництво в дезертирстві, тобто самовільному залишенні військової частини, вчинене в умовах воєнного стану становила 4000 грн.
Крім того, 02.12.2025 ОСОБА_4 , шляхом надання вказівок, допоміг громадянину України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 ) покинути місце несення служби, а саме територію Яворівського полігону (Львівська область, Яворівський район, с. Старичі), та в подальшому використовуючи транспортний засіб марки VolkswagenGolf д.н.з НОМЕР_2 , що належить на праві власності його дружині ОСОБА_10 , відвіз останнього до автостоянки ТРЦ «Кінг-Крос Леополіс», що за адресою: Львівська область, с. Сокільники, вул. Стрийська, 30. Грошова винагорода за пособництво в дезертирстві, тобто самовільному залишенні військової частини, вчинене в умовах воєнного стану становила 5000 грн.
Крім того, 26.01.2026 ОСОБА_4 , шляхом надання вказівок, допоміг громадянину України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 ) покинути місце несення служби, а саме територію Яворівського полігону (Львівська область, Яворівський район, с. Старичі), та в подальшому використовуючи транспортний засіб марки VolkswagenGolf д.н.з НОМЕР_2 , що належить на праві власності його дружині ОСОБА_10 , відвіз останнього до закладу громадського харчування «Макдональдс», що за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 311Б. Грошова винагорода за пособництво в дезертирстві, тобто самовільному залишенні військової частини, вчинене в умовах воєнного стану становила 5000 грн.
26.01.2026 ОСОБА_4 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.
Того ж дня, в рамках кримінального провадження №22025140000000211 від 22.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.03.2026, без визначення розміру застави.
Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються такими матеріалами кримінального провадження, а саме:
-повідомленням оперативного підрозділу про вчинення кримінального правопорушення №17/6/1/4-802 від 22.07.2025;
-протоколом від 06.10.2025 за результатами проведення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж;
-протоколом від 06.10.2025 за результатами проведення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж;
-протоколом від 04.10.2025 за результатами проведення контролю за вчиненням злочину;
-протоколом від 03.10.2025 за результатами проведення відеоконтролю особи;
-протоколами допитів свідка ОСОБА_11 від 18.11.2025, 13.01.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.07.2025;
-протоколами допитів свідка ОСОБА_12 від 14.01.2026, 26.01.2026;
-протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 26.01.2026;
-протоколом обшуку автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено, окрім іншого, мобільний телефон ОСОБА_4 та вищевказані попередньо ідентифіковані грошові кошти;
-протоколом затримання ОСОБА_4 від 26.01.2026;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 26.01.2026;
-протоколами оглядів вилучених під час обшуку автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 від 26.01.2026 предметів та документів від 08.02.2026 та 09.02.2026;
-іншими матеріалами кримінального провадження №22025140000000211 від 22.07.2025.
Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Постановою керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 20.03.2026 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 26.04.2026, оскільки необхідно провести та завершити такі слідчі і процесуальні дії:
-отримати розсекречені протоколи, складені на виконання ухвал Львівського апеляційного суду, клопотання, а також самі ухвали, та долучити їх до матеріалів кримінального провадження;
-провести комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою встановлення та подальшого допиту додаткових свідків, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також осіб, які можуть бути причетними до вчинення вищевказаних злочинів;
-отримати у повному обсязі характеризуючі дані на підозрюваного ОСОБА_4 ;
-визначити місце зберігання речових доказів, вилучених під час досудового роз0слідування;
-із врахуванням здобутих доказів провести повторний допит підозрюваного ОСОБА_4 ;
-виконати вимоги ст.290 КПК України при завершенні досудового розслідування;
-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи, що строк тримання під вартою підозрюваного завершується, виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, а саме:
переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки злочин, який інкримінується останньому, є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до дванадцяти років та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Попри ситуацію, пов'язану із введенням в Україні воєнного стану, а також те, що ОСОБА_4 , є особою, яка за віком вже не підлягає мобілізації, останній може перетнути Державний кордон України.;
знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час у ході розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, а також осіб, які, можливо, причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень. Ураховуючи вищевикладене, у випадку застосування стосовно ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, останній може спілкуватися з невстановленими зазначеними вище особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування;
незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки отримавши матеріали клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, які надали та у подальшому можуть надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього та інших невстановлених осіб, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства з метою зміни або відмови їх від показів;
вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спрямований на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан, не виключено, що останній може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності.Враховуючи зухвалість вказаного злочину, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи чи проти основ національної безпеки України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:
- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України;
- підозрюваний ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якому він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного;
- підозрюваний ОСОБА_4 був затриманий безпосередньо після вчинення злочину.
За таких обставин, з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , приходжу до висновку про необхідність продовження застосовування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, враховуючи п.1 ч.4 ст.183 КПК України, приходжу до висновку не визначати розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19), в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.04.2026, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Управління СБУ України у Львівській області ОСОБА_6 ..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1