Справа № 309/2976/25
Провадження № 2/309/1060/25
11 лютого 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Лук'янової О.В.
за участю: секретаря судового засідання Пилип Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач, посилаючись на те, що:
-08.01.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1436491 про надання коштів на умовах споживчого кредиту;
-таким чином на підставі платіжного документу ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 2000грн.00коп. строком на 30 днів, зі стандартною процентною ставкою - 1,9% в день;
-відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, станом на 12.06.2025 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 6470грн.00коп., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000грн.00коп.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 4470грн.00коп.;
-07.09.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-07092021 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №1436491 від 08.01.2021 укладеним з ОСОБА_1 ;
-07.09.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №2-07/09/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №1436491 від 08.01.2021 до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача;
-таким чином до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №1436491 від 08.01.2021;
-звернувся до суду з позовом та просить: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за Кредитним договором №1436491 від 08.01.2021 у розмірі 6470грн.00коп. та судовий збір у розмірі 2422грн.40коп.
Представник позивача ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» в судове засідання не з'явився, у поданій позовній заяві /а.с.1-11/ позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу в відсутність представника позивача, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином /а.с.78-79/, відзиву на позовну заяву не надав. Заяви про розгляд справи в його відсутність від відповідача до суду не надходило.
Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження по справі тощо/ у справі не проводилися.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає, що справу можливо вирішити в відсутність представника позивача та відповідача, без фіксування судового процесу.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-281 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
08.01.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1436491 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з яким ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу кредит в сумі 2000грн.00коп. строком на 30 днів, зі стандартною процентною ставкою - 1,9% в день /а.с.15-24/. Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору /а.с.25/.
Договір між сторонами укладено у вигляді електронного договору, який був підписаний з використанням електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором Е368 /а.с.30/. Також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, який містив інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту /а.с.12-14/.
07.09.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-07092021 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 1436491 від 08.01.2021 укладеним з ОСОБА_1 ..
Як вбачається із витягу з додатку до договору факторингу №1-07092021 від 07.09.2021 - ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП набуло право вимоги також за Договором до відповідача /а.с.29/.
Згідно платіжного доручення №42 від 08.09.2021, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» сплатило ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» грошову суму в розмірі 1115257грн.78коп. за договором факторингу №1-07092021 від 07.09.2021 /а.с.49/.
07.09.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №2-07/09/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №1436491 від 08.01.2021 до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача /а.с.31-34/.
Як вбачається із витягу з додатку до договору факторингу №2-07/09/2021 від 07.09.2021 - позивач набув право вимоги також за Договором до відповідача /а.с.28/.
Згідно платіжного доручення №379 від 08.09.2021, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» сплатило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» грошову суму в розмірі 1120257грн.78коп. за договором факторингу №2-07/09/2021 від 07.09.2021 /а.с.53/.
Враховуючи наведене до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
По відношенню до вищевказаних фактичних обставин справи суд наводить наступні норми права та мотиви їх застосування.
Згідно зі ст.526 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Положеннями частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»: пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
У відповідності з ст.610-612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України: предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент звернення позивача до суду, зобов'язання за Договором, відповідачем не виконані.
Заборгованість ОСОБА_1 станом на 12.06.2025 за Кредитним договором становить 6470грн.00коп., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000грн.00коп.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 4470грн.00коп. /а.с.27/ та підтверджена належними доказами відповідно до вимог ст.76-81 ЦПК України, відповідачем не спростована, тому позовні вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню на підставі статей 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору по справі у сумі 2422грн.40коп., які підтверджуються платіжною інструкцією №931 від 15.07.2025 /а.с.55/ підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст.141 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.4, 12, 13, 76-81, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-284, 287-289, 354-355 ЦПК України, ст.509, 526, 610-612, 626, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» /місце знаходження: 01042, м.Київ, вулиця Саперне Поле, будинок №12, інше нежитлове приміщення №1008; ЄДРПОУ 44002941/ до ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 / про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованості за Кредитним договором №1436491 від 08.01.2021 в розмірі - 6470грн.00коп., яка складається з:
-прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі - 2000грн.00коп.;
-прострочена за комісіями і відсотками в розмірі - 4470грн.00коп..
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422грн.40коп..
Повне судове рішення складено 16 лютого 2026 року.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Хустського
районного суду: О.В.Лук'янова