Справа № 309/4617/25
Провадження № 2/302/161/26
24 березня 2026 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», в інтересах якого діє Шкапенко О.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13303 грн 67 коп,-
25.12.2025 року представник позивача звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області з вищенаведеним позовом, який обґрунтовано таким. 07.07.2025 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» (скорочена назва Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК») кредитний договір ABH0CT155101751869746551, щодо надання останньому кредиту в розмірі 10000.00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 06.07.2028 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. Станом на 24.12.2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором складає 13303.67 грн., яка складається з: 9930.94 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 3225.00 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 147.73 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею. При цьому позивач зазначає, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється. Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача вищенаведену заборгованість за наданим кредитом та судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 26.12.2025 року цю цивільну справу передано за підсудністю до Міжгірського районного суду Закарпатської області.
Ухвалами Міжгірського районного суду Закарпатської області від:
- 26.01.2026 року позов залишено без руху;
- 02.02.2026 року прийнято позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження 04.02.2026 року, відзив на позовну заяву станом на 24.03.2026 року він не подав, строк для подачі такого сплив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.07.2025 року відповідач ознайомився та підписав шляхом накладання електронного підпису паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка». За інформацією, яка міститься у паспорті споживчого кредитування, відповідач ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, підтвердив, що отримав усі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, у тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за таким договором.
07.07.2025 року АТ «А-БАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № ABH0CT155101751869746551 на таких умовах:
- сума кредиту - 10000 грн;
- строк кредиту - 36 місяців зі строком повернення до 06.07.2028 року включно;
- процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік;
- розмір щомісячного платежу -784, 01 грн;
- денна процентна ставка становить - 0.17%;
- у випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Згідно з меморіальним ордером №TR.47298346.35194.65455 від 07.07.2025 року АТ «А-Банк» надало відповідачу кредит у сумі 10000 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № ABH0CT155101751869746551 від 07.07.2025 року, відповідач станом на 24.12.2025 року має заборгованість у сумі 13303 грн 67 коп, що складається з загального залишку заборгованості за тілом кредиту - 9930 грн 94 коп, загального залишку заборгованості за процентами - 3225 грн 00 коп, заборгованості за пенею -147 грн 73 коп.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечує наявність кредитних зобов'язань перед АТ «А-БАНК», натомість АТ «А-БАНК» довело існування між сторонами кредитних зобов'язань, зокрема підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, у тому числі повернення чергової частини, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечив щодо складових суми заборгованості, порядку та обґрунтованості їх нарахування.
Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором за тілом кредиту в розмірі 9930 грн 94 коп, процентами в розмірі 3225 грн 00 коп є доведеною, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 147 грн 73 коп, суд зазначає наступне.
24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з частинами 1,2 стаття 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».
Відтак хоч Закон № 3498-IX від 22.11.2023 прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб'єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов'язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.
Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.
Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.
Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідач звільняється від обов'язку сплати на користь позивача пені за прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 98,89 %), тому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2395 грн 51 коп (2422 грн 40 коп х 98,89 % = 2395 грн 51 коп).
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101751869746551 від 07.07.2025 року в розмірі 13155 грн 94 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати у виді судового збору в розмірі 2395 грн 51 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Рішення складено 24.03.2026 року.
Суддя В. П. Кривка