Справа № 303/6458/25
2-о/301/15/26
"24" березня 2026 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
25 серпня 2025 року адвокат Волошин В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Заінтересованими особами по справі вказано Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявлені вимоги мотивовано тим, що 12 листопада 1988 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб Доробратівською сільською радою народних депутатів, актовий запис №29.
У подружжя народилося 5 дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та близнята ОСОБА_17 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2020 року по справі №303/5955/20 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірваний.
Не дивлячись на офіційне розірвання шлюбу, заявниця зі своїм чоловіком продовжували проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу в приватизованій ними квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . У ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не було необхідності оформляти свої шлюбні відносини офіційно, так як після формального розірвання шлюбу нічого не змінилося, сім'я як була, так і залишалася, а подружжя продовжувало проживати разом.
Отже, починаючи з грудня 2020 року подружжя ОСОБА_1 проживали вже однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Проживали вони разом з дітьми, мали спільний побут, бюджет, вели спільне господарство, займалися благоустроєм спільного помешкання, робили ремонт, купували меблі, побутову техніку, речі домашнього вжитку, тобто виконували в повній мірі права та обов'язки подружжя, як чоловік та жінка.
З початком повномасштабного вторгнення, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 був призваний на військову службу під час мобілізації та 25.02.2022 року направлений для проходження військової служби до військової частини.
З 11 липня 2022 року ОСОБА_4 був учасником бойових дій.
27 лютого 2024 року заявницю ОСОБА_1 , як дружину ОСОБА_4 , повідомлено, що під час перевірки о 07:00 годині 22.02.2024 року у приміщенні розташування військовослужбовців військової частини, було виявлено факт смерті солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, причина смерті - набряк легені, атеросклеротична хвороба серця.
Костянтинівським відділенням СМЕ було видано лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_4 №72 від 23.02.2024 року та в подальшому свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 07.03.2024 року.
Заявниця разом з дітьми здійснили поховання свого чоловіка, як дружина розпорядилася речами померлого, що підтверджується Свідоцтвом про поховання, виданим ММКП «РБУ» від 09.03.2024 року.
Після поховання свого чоловіка, ОСОБА_1 зіштовхнулася з проблемою, що вони не перебували в офіційному шлюбі, а тому вона не має права на отримання грошової компенсації у зв'язку з його смертю (як військовослужбовця). Заявниця неодноразово зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де їй і порекомендували звернутись до суду та встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу.
Чоловік заявниці - ОСОБА_4 як в період офіційного шлюбу, так і після розірвання шлюбу, був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 13.03.2017 року і до дня смерті постійно проживав разом з нею за вищевказаною адресою, утримував заявницю та їхніх спільних дітей, оплачував комунальні послуги.
Про відносини ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_4 як чоловіка та дружини свідчать фотокартки, на яких зображені вони з померлим на сімейному відпочинку.
Обов'язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Норми Сімейного кодексу України передбачають, що повнолітні чоловік та жінка мають право на утворення сім'ї й на взаємні права та обов'язки. При цьому закон передбачає створення сім'ї не тільки після реєстрації шлюбу. Про утворення особами сім'ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визначає можливість створення сім'ї чоловіком і жінкою, які не перебувають в шлюбі, свідчать положення ст.74 СК України.
ОСОБА_1 просила встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_16 , з моменту офіційного розірвання шлюбу по день його смерті.
Даний факт необхідний ОСОБА_1 для отримання грошової компенсації за померлим військовослужбовцем та відповідних пільг.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2025 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , за підсудністю передано на розгляд до Іршавського районного суду Закарпатської області.
27 листопада 2025 року вказана справа надійшла в Іршавський районний суд Закарпатської області та справу розподілено для розгляду судді Пітерських М.О.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 01.12.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку окремого провадження.
Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Цією ж ухвалою витребувано від Іршавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію про те, чи перебували громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі після 26 січня 2021 року, тобто після набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
На виконання ухвали суду від 01.12.2025 року з Іршавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 08 грудня 2025 року надійшла витребувана інформація.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 22.12.2025 року за клопотанням представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_21. замінено неналежну заінтересовану особу - ІНФОРМАЦІЯ_2 на належну заінтересовану особу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05 січня 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли письмові пояснення, згідно яких заінтересована особа не погоджується з обгрунтуванням заяви, наведеними доводами, викладом обставин, зазначеними доказами та просили залишити без розгляду подану ОСОБА_1 заяву.
Посилаються на те, що законодавство визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивача, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
Як на доказ ведення спільного побуту, утримання та ремонту житла, постійної допомоги одне одному, матеріальної підтримки, набуття та розпорядження речами, майном, вжиття заходів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї, а також того, що їх відносини мали стійкий характер, були спрямовані на тривале співжиття, заявниця посилається на додані фотоматеріали.
Заявниця звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задля реалізації права на отримання грошової компенсації у зв'язку із смертю ОСОБА_4 (як військовослужбовця).
Спір, пов'язаний із доведенням наявності підстав для отримання грошової компенсації у зв'язку із смертю ОСОБА_4 (як військовослужбовця) не пов'язаний із виникненням чи реалізацією цивільних прав та обов'язків особи, їх виникненням, існуванням і припиненням, а отже, його не можна вирішити за правилами цивільного судочинства.
За предметом і можливими юридичними наслідками цей спір може стосуватися лише сфери публічно-правових відносин та вирішується за правилами адміністративного судочинства, завданням якого є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
12 лютого 2026 року представник Міністерства оборони України ОСОБА_22. подав додаткові пояснення, згідно яких просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_10 у повному обсязі.
Посилається на те, що для встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу необхідно враховувати правила ч.2 ст.3 СК України, де визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки саме як членів сім'ї.
Обов'язковою умовою для визнання факту проживання однією сім'єю, крім власне факту спільного проживання, є наявність: спільного бюджету; спільного харчування; купівлі майна для спільного користування; участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин (спільне проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (ст. 3, 74 СК України), оскільки самі по собі, наприклад, факти спільної присутності їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між особами є усталені відносини, притаманні сім'ї.
Згідно з ч.2 ст.21 СК України встановлено, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Факт спільного проживання та/або реєстрації місця проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, не може свідчити про те, що мали місце усталені відносини, які притаманні сім'ї та що вони проживали однією сім'єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу.
Щодо факту ведення спільного бюджету, ОСОБА_1 зазначила наступне: «Проживали разом з дітьми, мали спільний побут, бюджет, вели спільне господарство, займалися благоустроєм спільного помешкання, робили ремонт, купували меблі, побутову техніку, речі домашнього вжитку, тобто виконували в повній мірі права та обов'язки подружжя, як чоловік та жінка.»
Однак, ведення спільного бюджету заявниця не підтверджує жодними доказами, зазначене наводить на думку, про хибність її тверджень про ведення спільного бюджету з 2021 року. Таким чином, зазначене свідчіть про непідтвердженість спільного проживання однією сім'єю та ведення спільного бюджету.
Доказами які б могли в своїй сукупності підтвердити певні твердження заявниці, можна віднести: перекази грошових коштів на рахунки заявника з моменту проживання однією сім'єю (2021) по момент смерті; оплата комунальних послуг; ведення спільного бюджету; придбання побутових речей для спільного користування в домогосподарстві; ремонт або обслуговування побутової техніки; покази свідків відповідно встановленого порядку.
Однак, нічого із зазначеного надано не було.
Незрозуміло чому заявницею не долучено до заяви копії наступних документів та доказів:
- щодо спілкування (розмов, листування, тощо) між нею та померлим з часу спільного проживання та до моменту смерті, у тому числі щодо ведення спільного господарства, наявності спільного побуту, наявність взаємних прав та обов'язків;
- копії/витяги з наказу командира військової частини про померлого, призначення та завершення службового розслідування (з якого повинно вбачатись хто записаний родичем та/або членом сім'ї померлого, хто отримав з військової частини відповідні грошові виплати, тощо);
- витягу з особової справи померлого у військовій частині щодо відомостей про членів його сім'ї та/або родичів, копії автобіографії (за наявності);
- анкети вивчення особи військовослужбовця (аркушу співбесіди), у ході якого встановлюється наявність родичів, утриманців тощо;
- доказів того, хто отримав після смерті його грошове забезпечення у військовій частині, де він проходив військову службу.
У заяві не зазначено, не наведено та не надано належних і допустимих доказів наявності взаємних прав та обов'язків у заявниці із померлим, їхнього проживання однією сім'єю, пов'язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов'язків, тому відсутні підстави для визнання такого факту доведеним.
24 березня 2026 року від представника заявниці ОСОБА_11 надійшли письмові пояснення щодо заперечень заінтересованих осіб проти задоволення вимог ОСОБА_1 , в яких зазначила наступне.
Згідно з поданими запереченнями заінтересовані особи не погоджуються з заявою ОСОБА_1 та обґрунтовують в загальному тим, що це спір, і він пов'язаний із доведенням наявності підстав для отримання грошової компенсації у зв'язку із смертю ОСОБА_4 (як військовослужбовця) не пов'язаний із виникненням чи реалізацією цивільних прав та обов'язків особи, їх виникненням, існуванням і припиненням, а отже, його не можна вирішити за правилами цивільного судочинства.
ІНФОРМАЦІЯ_1 хибно припустив, що «за предметом і можливими юридичними наслідками цей спір може стосуватися лише сфери публічно-правових відносин та вирішується за правилами адміністративного судочинства, завданням якого є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України)».
Також, 12.02.2026 року Міністерство оборони України надало додаткові пояснення у справі. Даними поясненнями не погоджуються з заявою ОСОБА_1 , однак чомусь вказують, що «Ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_12 (Далі - заявник) та додатками, вважаємо, що обґрунтування заяви є недостатнім, належних доказів для визнання загиблого батьком дитини позивача у судовому порядку немає».
Отже, МОУ не згідні з заявою ОСОБА_1 , однак надати належні заперечення, які стосуються саме цієї справи не спроможні.
Крім цього зазначають, що заявницею не надано наступних документів: копії/витяги з наказу командира військової частини про померлого, призначення та завершення службового розслідування (з якого повинно вбачатись хто записаний родичем та/або членом сім'ї померлого, хто отримав з військової частини відповідні грошові виплати, тощо); витягу з особової справи померлого у військовій частині щодо відомостей про членів його сім'ї та/або родичів, копії автобіографії (за наявності); анкети вивчення особи військовослужбовця (аркушу співбесіди), у ході якого встановлюється наявність родичів, утриманців тощо; доказів того, хто отримав після смерті його грошове забезпечення у військовій частині, де він проходив військову службу.
Особова справа військовослужбовця перебуває у виключному розпорядженні заінтересованих осіб ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Згідно зі ст. 81 ЦПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Якби в особовій справі містилися відомості, які однозначно спростовують проживання однією сім'єю (наприклад, інша особа була б вказана як дружина), заінтересована особа була зобов'язана надати ці докази суду на підтвердження своїх заперечень. Ненадання цих документів свідчить про відсутність у заінтересованої особи доказів, що спростовують заявлений факт, або є намаганням уникнути надання відомостей, які можуть підтвердити позицію заявниці.
Заінтересовані особи необґрунтовано стверджують, що надані ОСОБА_1 докази підтверджують лише спільне проживання, але не доводять спільного ведення господарства та наявності взаємних прав і обов'язків. Цей довід є хибним, оскільки зберігання заявницею найважливіших особистих документів померлого є беззаперечним доказом спільного управління особистими справами, що є суттю подружніх відносин. Факт офіційного визнання сімейних відносин самим державним органом ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у сповіщенні сім'ї про смерть військовослужбовця із зазначенням « Ваш чоловік» та, що є найвагомішим, факт виконання заявницею обов'язків з поховання - повністю доводять існування взаємних прав та обов'язків, які можуть виникнути лише в умовах фактичних сімейних відносин.
Заявницею надано докази для встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
В свою чергу, певні обставини, які мають значення для вирішення даної справи можуть бути підтверджені показаннями свідків, що відповідно до ст. 76, 78 ЦПК України є допустимими доказами по справі. Факт спільного проживання однією сім'єю (в тому числі матеріальне та фінансове утримання, ведення спільного господарства) підтвердили свідки: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які надали нотаріально посвідчену заяву від 20.08.2025 року, зареєстровану в реєстрі за №1772, 1773, 1774, та які, в разі необхідності будуть викликані в судове засіданні для відповідного допиту.
Всі наведені доводи заінтересованих осіб є формальними, юридично спростованими або несуттєвими на тлі системи взаємопов'язаних доказів, наданих заявницею. Сукупність рішення про розірвання шлюбу (що підтверджує правову свободу), спільної адреси, спільного ведення побуту (через комунальні послуги та спільне управління документами) та виконання найвищих сімейних обов'язків (організація поховання та офіційне сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2) повністю підтверджує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_11 у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяви, в яких заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити, а розгляд справи провести без їх участі (том 2 а.с.11,12).
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_22. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи по суті без його участі (том 2 а.с.1-3).
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, поважність неявки не підтвердив (том 1 а.с.128-130,159,173,189).
Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали заяви, в яких просили розглянути справу без їхньої участі та зазначили, що їхня мати ОСОБА_1 з покійним батьком дійсно жили однією сім'єю без реєстрації шлюбу аж до його смерті, розірвання шлюбу між ними було формальним і ніяким чином не вплинуло на їхні сімейні стосунки. Заявлені вимоги визнали у повному обсязі та просили задовольнити, оскільки вони відповідають дійсності (том 1 а.с.98,105,131,133,176,177,208,210).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які учасники справи посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на підтвердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає заявлені вимоги задовольнити, на підставі таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ч.7 ст.19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Положеннями ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Судом встановлено, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2020 року по цивільній справі №303/5955/20, яке набрало законної сили 26.01.2021 року, розірвано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 12 листопада 1988 року був зареєстрований Доробратівською сільською радою народних депутатів за актовим записом №29 (том 1 а.с.18).
Як зазначила ОСОБА_1 , не дивлячись на офіційне розірвання шлюбу, вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та дітьми продовжували проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу в приватизованій ними квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . У них не було необхідності оформляти свої шлюбні відносини офіційно, так як після формального розірвання шлюбу нічого не змінилося, сім'я як і раніше продовжувала існувати.
Відповідно до довідки №2665/4 від 22.02.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 (зі змінами) «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу під час мобілізації, та 25 лютого 2022 року направлений для проходження військової служби до військової частини (том 1 а.с.9 на звороті).
11 липня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 видано ОСОБА_4 посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 (том 1 а.с.17 на звороті).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_16 у м. Костянтинівка, Краматорського району, Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 07.03.2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (том 1 а.с.20 на звороті).
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №72, виданим 23.02.2024 року Костянтинівським відділенням судово-медичної експертизи, та довідками про причину смерті від 23.02.2024 року та №185 від 04.03.2024 року, причиною смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є «Набряк легенів. Атеросклеротична хвороба серця» (том 1 а.с. 8 на звороті, 11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 27.02.2024 року за №2925/7 направив ОСОБА_1 сповіщення сім'ї №215 щодо її чоловіка - солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4. У даному сповіщенні вказано, що під час ранкової перевірки о 07:00 годині 22.02.2024 року у приміщенні розташування військовослужбовців військової частини було виявлено факт смерті солдата ОСОБА_4 , причина смерті: набряк легені, атеросклеротична хвороба серця. Лікарське свідоцтво про смерть Костянтинівського відділення судово-медичної експертизи №72 від 23.02.2024 року (том 1 а.с.21).
Відповідно до довідки ТОВ «Управляюча компанія «Навібуд» №03988 від 12.08.2025 року, на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані: померлий ОСОБА_4 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (том 1 а.с.9).
Реєстрація померлого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується і штампом у його паспорті громадянина України від 13.03.2017 року (том 1 а.с.16).
Згідно з свідоцтвом про поховання, виданим 09.03.2024 року конторою похоронного обслуговування ММКП «РБУ», поховання померлого ОСОБА_4 здійснив ОСОБА_17 (том 1 а.с.20), тобто син ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Також ОСОБА_1 на підтвердження факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 надала фотосвітлини, на яких зафіксовано їх спільне проведення дозвілля, в тому числі в період, коли ОСОБА_4 був військовослужбовцем, оскільки на одній із світлин він одягнений у військову форму (том 1 а.с.22-23). Надані заявницею фотографії підтверджують стабільний характер відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Крім цього, суду надано копію нотаріально посвідченої 20.08.2025 року заяви від ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , мешканців АДРЕСА_3 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , мешканки АДРЕСА_4 .
У вказаній заяві ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживала та вела спільне господарство разом з своїм чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_16 , за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувала на його повному матеріальному та фінансовому утриманні до його смерті (том 1 а.с.10).
Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у поданих до суду заявах також зазначили, що їхня мати ОСОБА_1 з покійним батьком ОСОБА_4 дійсно жили однією сім'єю без реєстрації шлюбу аж до його смерті, розірвання шлюбу між ними було формальним і ніяким чином не вплинуло на їхні сімейні стосунки.
Відповідно до листа Іршавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.12.2025 року №486/23.9-64, за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян відсутній актовий запис про шлюб відносно громадян ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з 26.01.2021 року по теперішній час та по поновлених актових записах цивільного стану (том 1 а.с.73). Тобто, ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_4 в іншому, зареєстрованому, шлюбі не перебували.
До матеріалів справи заявницею також долучено копії інших документів загиблого ОСОБА_4 , зокрема, паспорту громадянина України (том 1 а.с.15 на звороті-16), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (том 1 а.с.16 на звороті), посвідчення учасника бойових дій (том 1 а.с.17 на звороті), а також та свідоцтво про його смерть (том 1 а.с.20 на звороті).
Перебування цих документів у розпорядженні заявниці є вагомим опосередкованим доказом високого рівня довіри, спільного ведення домашнього господарства та спільного вирішення особистих справ. Утримання документів, що посвідчують особу, військовий статус (необхідних для військового обліку) третьою особою, яка не є близьким родичем у першій черзі споріднення, є свідченням виконання функцій, притаманних подружжю, які спільно управляють усіма аспектами свого життя. Це беззаперечно доводить факт спільного проживання та побуту.
Сповіщення сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 про смерть солдата ОСОБА_4 адресоване саме ОСОБА_1 , як дружині загиблого та містить пряме зазначення - «чоловік».
Взяття заявницею на себе функцій та відповідальності, які зазвичай покладаються на офіційного чоловіка/дружину або найближчих родичів, є найбільш переконливим та незаперечним доказом існування взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у поданих письмових поясненнях необґрунтовано стверджує, що надані докази не можуть свідчити про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. Суд оцінює такі заперечення критично, оскільки зберігання заявницею найважливіших особистих документів загиблого є беззаперечним доказом спільного управління особистими справами, що є суттю подружніх відносин.
Факт офіційного визнання сімейних відносин самим державним органом ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у сповіщенні сім'ї про загибель військовослужбовця, що було направлено саме заявниці ОСОБА_1 із зазначенням «Ваш чоловік», повністю доводять існування взаємних прав та обов'язків, які можуть виникнути лише в умовах фактичних сімейних відносин, оскільки саме такі відомості про членів сім'ї військовослужбовця містилися в його особовій справі.
Дані обставини МОУ не спростовано.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.2 та ч.4 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з ч.1 ст.36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
У постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України)».
Про утворення особами сім'ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім'ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчать положення ст.74 СК України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку (п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України).
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.06.2021 року у справі №694/646/20, від 05.10.2022 року у справі №686/15993/21, від 09.11.2022 року у справі №753/10315/19, від 16.11.2022 року у справі №199/3941/20.
Згідно з абзацом 5 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року №5-рп/99 (справа №1-8/99 про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї»), обов'язковими умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Отже, за вимогою про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу предметом доказування є наявність обставин ведення сторонами спільного господарства, наявності в них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї.
Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 року по справі №643/6799/17 зазначив, що для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
З досліджених у судовому засіданні письмових доказів суд встановив, що заявниця ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , після ухвалення судом 24.12.2020 року рішення про розірвання шлюбу між ними, яке набрало законної сили 26.01.2021 року, ОСОБА_1 продовжила перебувати у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , з яким вони спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 , були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні права й обов'язки, піклувались один про одного, вели спільне господарство. Зазначене свідчить про те, що між ними як жінкою та чоловіком склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, та є підтвердженням факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що дослідженими доказами підтверджується факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_4 як чоловіка та жінки без шлюбу, після дня офіційного розірвання шлюбу - ІНФОРМАЦІЯ_20 по день смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_16 .
Встановлення даного факту необхідне ОСОБА_1 для подання документів до відповідних органів з метою отримання грошової компенсації за померлого військовослужбовця ОСОБА_4 , а також для отримання відповідних пільг.
Встановлення даного факту не суперечить закону і ніяким чином не порушує прав і законних інтересів інших осіб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у письмових поясненнях просив залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, посилаючись на те, що спір, пов'язаний із доведенням наявності підстав для отримання грошової компенсації у зв'язку із смертю ОСОБА_4 (як військовослужбовця) не пов'язаний із виникненням чи реалізацією цивільних прав та обов'язків особи, їх виникненням, існуванням і припиненням, а отже, його не можна вирішити за правилами цивільного судочинства.
Однак, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не оскаржує рішення про відмову у отриманні нею грошової компенсації у зв'язку із смертю ОСОБА_4 (як військовослужбовця).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року по справі №560/17953/21 зробила правовий висновок про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Вказаний правовий висновок викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року по справі №308/17634/23.
Тому доводи заінтересованої особи про те, що заявлені ОСОБА_1 вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства суд вважає помилковими.
У поданій заяві ОСОБА_1 просила встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з моменту офіційного розірвання шлюбу по день його смерті.
Оскільки рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2020 року по справі №303/5955/20 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 набрало законної сили 26 січня 2021 року, згідно ст. 114 ч.2 Сімейного кодексу України шлюб ОСОБА_18 та ОСОБА_19 був припинений саме 26.01.2021 року.
Враховуючи наведене суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання з ОСОБА_20 однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 26 січня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_16 є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 4, 13, 76-80, 223, 247 ч.2, 263-264, 315, 319, 354, 355 ЦПК України,
Заяву задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , уродженки села Горбок, Іршавського району, Закарпатської області, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця села Затурці, Волинської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_16 в місті Костянтинівка, Краматорського району, Донецької області, однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 26 січня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_16 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 24 березня 2026 року.
Головуюча: М. О. Пітерських