17 березня 2026 року
м. Київ
справа № 333/4670/22
провадження № 51-2895км25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання заявника прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2025 року.
Обставини справи
1. 25 квітня 2025 року слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі (ДБР).
2. Апеляційний суд оскарженою ухвалою повернув подану ним апеляційну скаргу, оскільки в ній не зазначено, яке саме судове рішення оскаржується, не відображена його суть та не вказано, в чому полягає його незаконність чи необґрунтованість, не сформульовані належним чином вимоги апелянта, а лише вказано, що останній просить скасувати ухвалу Комунарського суду м. Запоріжжя від 25 квітня 2025 року та призначити відповідний до закону розгляд його скарги із справедливим доступом до правосуддя, не зазначаючи, яке провадження мається на увазі.
Вимоги і доводи касаційної скарги
3. Скаржник, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), просить скасувати оскаржене рішення та призначити розгляд справи із доступом до правосуддя відповідно до статей 21, 30 КПК.
4. Він стверджує, що слідчим суддею порушено вимоги частини 3 статті 306 КПК, що позбавило скаржника доступу до справедливого правосуддя. Крім цього зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи апеляційної скарги та порушив вимоги статей 21, 30 КПК.
Позиції учасників касаційного розгляду
5. У судовому засіданні скаржник підтримав доводи своєї касаційної скарги.
6. Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги.
Оцінка Суду
7. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи сторін, Суд дійшов висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню.
8. Згідно з положеннями частини 2 статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
9. Відповідно до статті 424 КПК ухвали слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягають[1], тому Суд у цьому провадженні не переглядає згадану ухвалу слідчого судді, а обмежує свій розгляд лише рішенням апеляційної інстанції.
10. Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
11. Згідно з положеннями статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
12. Відповідно до частини 3 статті 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді, у випадках, передбачених цим Кодексом.
13. Частиною 1 статті 309 КПК передбачено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
14. При цьому, відповідно до пунктів 3, 4 частини 2 статті 396 КПК, в апеляційній скарзі зазначається судове рішення, яке оскаржується, назва суду, який його ухвалив, а також вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
15. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд встановив невідповідність апеляційної скарги вимогам частини 2 статті 396 КПК, що позбавило його можливості визначити суть та межі апеляційного перегляду і розглянути її по суті.
16. У разі оскарження рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі залишити апеляційну скаргу без руху, оскільки положення статті 398, частин 1, 2 та пункту 1 частини 3 статті 399 КПК застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 статті 392 КПК. При оскарженні судових рішень, передбачених частиною 3 статті 392 цього Кодексу (ухвали слідчого судді), застосовуються положення статті 422 КПК[2].
17. Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу відповідно до положень пункту 2 частини 3 статті 399 КПК, навівши відповідне обґрунтування.
18. Окрім того, відповідно до частини 7 статті 399 КПК повернення апеляційної скарги не позбавляло права повторно звернутися з апеляційною скаргою та, при необхідності, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначивши причини, які перешкодили подати скаргу у передбачений законом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2025 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] Постанова від 27 травня 2019 року у справі № 766/22242/17, https://reyestr.court.gov.ua/Review/82218010
[2] Постанова від 18 листопада 2019 року, справа № 686/24639/17, https://reyestr.court.gov.ua/Review/85966650