20 березня 2026 року
м. Київ
справа № 545/5708/24
провадження № 61-2958ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко Юрій Олександрович, на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 лютого
2026 року у справі за позовом Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, визначення істотних умов земельного сервітуту та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» про встановлення земельного сервітуту, визначення умов земельного сервітуту, стягнення з сум основного боргу інфляційних витрат,
3 % річних, пені та збитків,
13 березня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко Ю. О., через підсистему «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року у цій справі.
Касаційна скарга на вказане судове рішення надійшла з пропуском строку
на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, яке мотивоване ти, що копію постанови Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року отримано 10 лютого
2026 року в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до частин першої, другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга
на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право
на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Верховний Суд звертає увагу представника заявника, що належним доказом отримання копії постанови через підсистему «Електронний суд» є картка руху документа, з якої можливо відслідкувати точну дату та час надходження копії оскаржуваної постанови до електронного кабінету.
Тому з метою усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко Ю. О., необхідно направити на адресу Верховного Суду докази отримання постанови Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року саме 10 лютого 2026 року, як зазначено представником заявника у касаційній скарзі, через підсистему «Електронний суд», а саме картку руху документа у справі
№ 545/5708/24 з підсистеми «Електронний суд».
Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених
у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права
у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що як на підставу касаційного оскарження судових рішень представник заявника, серед іншого, посилається
на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах).
При цьому представником заявника не обґрунтовано який саме висновок Верховного Суду відсутній у подібних правовідносинах та зазначено про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цих норм для правильного вирішення справи.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок
її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи, а також навести чіткі доводи висновкам судів попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає їх неправильність.
Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.
Враховуючи, що представник заявника не навів обґрунтованої необхідності для формування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, а суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так як такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, то ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко Ю. О., необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи, з урахуванням вимог цієї ухвали, у якій уточнити підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів
та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно уточнити підставу касаційного оскарження судових рішень, зокрема в частині касаційного
їх оскарження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу
та її копії відповідно до кількості інших учасників справи.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно
до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко Ю. О., строк для усунення
її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петренко Юрій Олександрович, на постанову Полтавського апеляційного суду
від 04 лютого 2026 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк