23 березня 2026 року
м. Київ
справа № 610/2578/24
провадження № 61-3161ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 25 червня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3
про поділ спільного майна подружжя, у якому просив: невиконане
зобов'язання за договором позики від 18 жовтня 2006 року у вигляді заборгованості у розмірі 10 800, 00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 07 серпня 2020 року становить 298 936, 44 грн, поділити у рівних частках між ним та ОСОБА_3 , визначивши по 149 468, 22 грн боргу за кожним; стягнути з ОСОБА_3 на його користь 149 468, 22 грн боргу за договором позики від 18 жовтня 2006 року; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь 545 559, 00 грн суми штрафу
за договором позики від 18 жовтня 2006 року; невиконане зобов'язання
за договором позики від 04 квітня 2017 року у вигляді заборгованості у розмірі 7 700, 00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 07 серпня 2020 року становить 213 130, 61 грн, поділити у рівних частках між ним та ОСОБА_3 , визначивши
по 106 565, 30 грн боргу за кожним; стягнути з ОСОБА_3 на його користь
106 565, 30 грн боргу за договором позики від 04 квітня 2017 року; стягнути
з ОСОБА_3 на його користь 5 054, 51 грн суму пені за договором позики
від 04 квітня 2017 року; визнати транспортний засіб - автомобіль BMW 2000 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю його та ОСОБА_3
та стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошову компенсацію за 1/2 частину цього автомобіля в сумі 161 482, 00 грн; визнати грошові кошти у сумі
100 000, 00 грн, розміщених ОСОБА_3 за договором банківського вкладу
на банківському рахунку в AT «Мегабанк» спільною сумісною власністю його
та ОСОБА_3 ; стягнути з ОСОБА_3 на його користь частину грошових коштів, розміщених відповідачем за договором банківського вкладу на банківському рахунку в AT «Мегабанк» у сумі 50 000, 00 грн та половину нарахованих процентів
за весь час дії договору банківського вкладу.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 25 червня
2025 року, позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину транспортного засобу - автомобіль BMW 740, 2000 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 614, 77 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 25 червня 2025 року скасовано в частині вимог про стягнення частини грошових коштів, розміщених відповідачем за договором банківського вкладу на банківському рахунку
в AT «Мегабанк» у сумі 50 000, 00 грн та нарахованих процентів, ухвалено нове судове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 55 894, 06 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 670, 73 грн.
10 березня 2026 року представник заявника ОСОБА_3 - адвокат
Ходаковський Ю. В. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 25 червня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 17 лютого 2026 року у вказаній справі.
ОСОБА_3 просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись
на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік (пункт 1 частини першої статті 8 Закону України
«Про судовий збір»). На підтвердження наведеного надає суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року.
Частина перша статті 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи неможливість сплати заявником судового збору у зв'язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 від сплати судового збору.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявникзазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року в справі № 308/8430/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у строк, передбачений законом, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 136, 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання касаційної скарги нарішення Балаклійського районного суду Харківської області від 25 червня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року.
Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.
Витребувати з Балаклійського районного суду Харківської області цивільну справу № 610/2578/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко