23 березня 2026 року
м. Київ
справа № 466/3547/25
провадження № 61-3437ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 26 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Львів Девелопмент»,
про визнання майнових прав на об'єкт,
встановив:
12березня 2026 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат
Рубля О. С. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 26 вересня 2025 рокута постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року
у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3 028, 00 грн.
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості
За приписами частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Позовні вимоги ОСОБА_2 спрямовані на визнання за нею майнових прав на об'єкт інвестування.
Ураховуючи викладене, ціна позову в цій справі має визначатися вартістю спірного майна - майнових прав.
Проте аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, оскільки неможливо встановити дійсну вартість спірного нерухомого майна (майнові права на об'єкт інвестування) саме станом на дату подання позову до суду.
При цьому суд не бере до уваги зазначену заявником сплачену суму забезпечувального платежу (загальна вартість майнових прав) у розмірі
925 920, 00 грн, оскільки вона визначена станом на орієнтовну дату запланованого укладення основного договору купівлі-продажу майнових прав - 4 квартал 2022 року, а розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати з урахуванням дійсної вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду, тобто станом на квітень 2025 року.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно дійсної вартості спірного нерухомого майна (майнових прав на об'єкт інвестування) станом на дату подання позову до суду) та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
з урахуванням дійсної вартості спірного нерухомого майна.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті
при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений
до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк
отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 26 вересня 2025 рокута постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов