18 березня2026 року
м. Київ
справа № 454/2228/15-ц
провадження № 61-2693ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 29 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство Львівської обласної ради Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Бойчук Наталія Іванівна, реєстраційна служба Сокальського районного управління юстиції, Публічне акціонерне товариство «Універсал банк» про визнання договорів недійсними, зобов'язання повернути майно та скасування державної реєстрації права власності,
25 лютого 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 29 січня 2026 року, повний текст якої складено 03 лютого 2026 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження,
з огляду на наступне.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте до касаційної скарги не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом увересні2015 року та заявляв чотири вимоги немайнового характеру (про визнання недійсними двох договорів купівлі-продажу, скасування рішень державної реєстрації земельної ділянки та нежитлових приміщень), а також вимоги майнового характеру (про зобов'язання повернути у його власність нежитлові приміщення та земельну ділянку).
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 090 грн).
Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487,20 грн).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону
України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги фізичною особою на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно, відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявник оскаржує судове рішення в повному обсязі.
Отже, судовий збір за подання касаційної скаргив частині вирішення вимог немайнового характеру підлягає сплаті в розмірі 3 897,60 грн
(487,20 грн*4*200%).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що продаж майнового комплексу за договором купівлі-продажу від 29 жовтня
2007 року вчинено за ціною 1 319 842 грн; продаж земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 29 жовтня 2007 року вчинено за ціною
200 208 грн.
Оскільки 1 % від ціни позову перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати у 2015 році, за подання касаційної скарги в частині вирішення вимог майнового характеру судовий збір становить 12 180грн(6 090*200%), що не перевищує 10розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
у 2026 році.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону
України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету та адреси електронної пошти у позивача.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Проте зазначених відомостей про відповідача касаційна скарга не містить. Крім того, у касаційній скарзі Міністерство юстиції України визначено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, водночас зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що учасником справи є реєстраційна служба Сокальського районного управління юстиції.
Отже, заявнику необхідно подати до суду нову редакцію касаційної скарги, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.
За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 29 січня 2026 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко