Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у видачі судового наказу
24.03.2026м. ХарківСправа № 922/962/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявникФізична особа - підприємець Корякін Дмитро Вадимович, АДРЕСА_1
боржникТовариство з обмеженою відповідальністю "ГОФРОЦЕНТР 21", 61001, м. Харків, вул. Смольна, буд. 30
про видачу судового наказу про стягнення 66 000,00 грн.
Фізична особа - підприємець Корякін Дмитро Вадимович звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення із боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРОЦЕНТР 21" заборгованості у сумі 66 000,00 грн. Також, до стягнення заявлені судові витрати.
Розглянувши заяву та надані Фізичною особою - підприємцем Корякіним Дмитром Вадимовичем докази, суд дійшов висновку про відмову у його видачі, з огляду на наступного.
Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктами 3, 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Судом встановлено, що як вбачається зі місту наданої до суду заявником заяви про видачу судового наказу, останнім заявлено вимоги про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРОЦЕНТР 21" заборгованості у сумі 66 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, заявник зокрема зазначає, що протягом 2022 року, ТОВ "Дергачівська фабрика гофрокартону" було поставлено ТОВ «ГОФРОЦЕНТР 21» товар, що підтверджується видатковими накладними, які було додано до заяви, а саме: № 125 від 16.02.2022 року на суму 34 020,00 грн., № 129 від 17.02.20266 року на суму 24 480,00 грн., № 132 від 17.02.2022 року на суму 14 364,00 грн., № 136 від 17.02.2022 року на суму 15 876,00 грн.
Також зазначає, що боржником свої зобов'язання у частині оплати отриманого товару виконано не було, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 104 000,00 грн.
У відповідності до протоколу про результати аукціону №BRD001-UA-20250828- 31801 від 12.09.2025 року, заявника Фізичну особу - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича було визначено переможцем аукціону з продажу майна боржника в межах справи №922/4161/24, а саме право вимоги на дебіторську заборгованість ТОВ "Дергачівська фабрика гофрокартону", оскільки останній запропонував найвищу ціну на час закінчення аукціону 10 891,64 грн. До складу лоту, серед іншого, увійшла і дебіторська заборгованість ТОВ «ГОФРОЦЕНТР 21» у сумі 104 000,00 грн. З метою оформлення результатів аукціону, було укладено акт про придбання майна на аукціоні від 19 вересня 2025 року.
За твердженнями заявника, з метою досудового врегулюванні спору, ТОВ «ГОФРОЦЕНТР 21» було направило заявнику листа із запевненням погасити заборгованість до 21.03.2026 року, проте, до цього часу заборгованість у повному обсязі не сплачена. Залишок боргу становить суму 66 000,00 грн. У зв'язку із чим, заявник звернувся до суду із відповідною заявою про видачу судового наказу.
З вищевикладеного слідує, що заява про видачу судового наказу не відповідають приписам частини 1 статті 148, та пункту 3 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником не надано до суду копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України судовий наказ видається лише за вимогами, що ґрунтуються на договорі укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі.
При цьому, надання до суду у якості укладення договору у письмовій формі лише видаткових накладних не є достатньою підставою для видачі судового наказу, оскільки ці документи не фіксують у повному обсязі укладання письмового правочину, що свідчить що заборгованість не є безспірною, наявний спір про право, який має розглядатись у позовному провадженні.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
З аналізу вищевикладеного слідує, що у наказному провадженні суд не перевіряє докази, а лише наявність письмового документа, який підтверджує правочин.
Приписами статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Однією з основних умов задоволення заяви про видачу судового наказу у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України є безспірність предмету заявлених вимог. У той самий час заявлення інших, ніж виконання зобов'язання, що є предметом спірного договору, вимог, конкретно неузгоджених сторонами (у тому числі їх розміру) призводить до виникнення між ними відповідного спору.
З аналізу вищевикладеного слідує, що вимоги Фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича про стягнення із боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРОЦЕНТР 21" заборгованості за доданими до заяви видатковими накладними у загальній сумі 66 000,00 грн. не можуть бути розглянуті судом саме в порядку наказного провадження, оскільки заявлена вимога про видачу судового наказу заявлена не за письмовим договором, що не відповідає вимогам частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, за висновком суду, вимоги Фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича про стягнення із боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРОЦЕНТР 21" заборгованості за доданими до заяви видатковими накладними у загальній сумі 66 000,00 грн. не підлягають розгляду в наказному провадженні, оскільки заявником не надано до суду копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, що не відповідає вимогам частини 1 статті 148, та пункту 3 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами пунктів 1, 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
Частиною 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову Фізичній особі - підприємцю Корякіну Дмитру Вадимовичу у заяві про видачу судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРОЦЕНТР 21" заборгованості за доданими до заяви видатковими накладними у сумі 66 000,00 грн.
Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 стаття 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Фізичній особі - підприємцю Корякіну Дмитру Вадимовичу у заяві (вх. № 962/26 від 23.03.2026 року) про видачу судового наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме 24 березня 2026 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду, подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду.
Ухвалу підписано 24 березня 2026 року.
СуддяЄмельянова О.О.