8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"23" березня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/887/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" (61124, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29)
до Харківської торгово-промислової палати (61037, м. Харків, пр-т. Героїв Харкова, буд. 122Б)
про зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвол А" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача -Харківської торгово-промислової палати, згідно вимог якої просить суд зобов'язати Харківську регіональну торгово-промислову палату (ЄДРПОУ 02944768) виконати умови договору, а саме вчинити дії з видачі сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвол А" (ЄДРПОУ 42583345) за заявою від 16.12.2025 року б/н за договором оренди комунального майна №366Н від 04.03.2019 року, за заявою від 16.12.2025 року б/н за договором оренди комунального майна №377Н від 12.04.2019 року, заявою від 16.12.2025 року б/н за договором оренди комунального майна №367Н від 04.03.2019 року, заявою від 16.12.2025 року б/н за договором оренди комунального майна №376Н від 12.04.2019 року.
Крім того, позивач просить суд судові витрати стягнути з відповідача.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
Предмет позову - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Відповідно до статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
З наведеного вище слідує, що доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Положеннями частини 1 статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зазначає, що за своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення позовних вимог, які між собою є однорідними, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Поряд з цим, необхідно також враховувати, що об'єднання позовних вимог може мати й негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Отже, за замістом частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги: 1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); 2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на зазначене, позивачу для побудови ефективної стратегії судового захисту необхідно при викладенні в позовній заяві кількох фактів та вимог брати до уваги структуру їх подання в прив'язці відразу до двох аспектів: підстави виникнення спору та доказової бази. У разі розбіжності в деяких обставинах спору в контексті його виникнення або доказів, слід формувати окремі позовні заяви.
Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
З позовної заяви вбачається, що позивачем обґрунтовуються та заявляються позовні вимоги за чотирма договорами оренди комунального майна: 1) №366Н від 04.03.2019 року; 2) №377Н від 12.04.2019 року; 3) №367Н від 04.03.2019 року; 4) №376Н від 12.04.2019 року, а також поданими на адресу відповідача щодо кожного з таких договорів окремих заяв з видачі сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 16.12.2025 ТОВ "Інвол А" звернувся до Харківської регіональної ТПП із заявами (вх. №№ 742, 743, 744, 745 від 31.12.2025) про засвідчення форс-мажорних обставин за договорами оренди комунального майна №366Н від 04.03.2019 року, №377Н від 12.04.2019 року, №367Н від 04.03.2019 року, №376Н від 12.04.2019 року. 09.01.2026 та 19.01.2026 ТОВ "Інвол А" були направлені письмові пояснення до заяв від 16.12.2025 на 4-х аркушах з додатками.
Рішеннями Харківської ТПП від 22.01.2026 року №15/63.01-6, №15/3/63.01-6, №15/1/63.01-6, №15/2/63.01-6 у засвідченні форс-мажорних обставин за заявами від ТОВ "Інвол А" було відмовлено.
Окрім того, в обґрунтування позовних вимог зазначено, що:
1) за розгляд заяви про засвідчення форс-мажорних обставин за договором оренди комунального майна №377Н від 12.04.2019 р. ТОВ "Інвол А" було сплачено рахунок №Ю-215/25 від 31.12.2025 на загальну суму 7425,00 грн. до якого включені юридичні послуги, що не обумовлено Регламентом (платіжна інструкція №PA7T-4607-2EPP15XX від 09.01.2026);
2) за розгляд заяви про засвідчення форс-мажорних обставин за договором оренди комунального майна №367Н від 04.03.2019 року ТОВ "Інвол А" сплачено рахунок №Ю-218/25 від 31.12.2025 на загальну суму 5625,00 грн. до якого включені юридичні послуги, що не обумовлено Регламентом (платіжна інструкція № B073-6E3T-0CPC 5H9K від 09.01.2026);
3) за розгляд заяви про засвідчення форс-мажорних обставин за договором оренди комунального майна №366Н від 04.03.2019 року ТОВ "Інвол А" було сплачено рахунок №Ю-216/25 від 31.12.2025 року на загальну суму 5625,00 грн. до якого включені юридичні послуги, що не обумовлено Регламентом (платіжна інструкція №HK78-7347-PKE5 8MAE від 09.01.2026);
4) за розгляд заяви про засвідчення форс-мажорних обставин за договором оренди комунального майна №376Н від 12.04.2019 року ТОВ "Інвол А" сплачено рахунок №Ю-217/25 від 31.12.2025 на загальну суму 5625,00 грн. до якого включені юридичні послуги, що не обумовлено Регламентом (платіжна інструкція №889P-E1K8-K134-2508 від 09.01.2026).
Зазначено, що між позивачем та відповідачем виникли договірні зобов'язання. Відмовляючи у видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин Харківська ТПП безпідставно зазначено, що до заяви не надано доказів знищення та повного демонтажу рекламного обладнання та конструкцій.
Посилається на копію листа КП "Міськелектротранссервіс" від 16.12.2025 року №232 про те, що у період "з 04.05.2022 року по 05.05.2022 року працівниками КП "Міськелектротранссервіс" проводились роботи по ліквідації наслідків ракетного удару по площі Свободи у місті Харкові. Серед іншого було демонтоване обладнання для реклами, яке належало ТОВ "Інвол А", розташоване на будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37. Оскільки дах будівлі по вул. Сумська, 37 був пошкоджений уламками від будівлі по вул. Сумська, 64, рекламне обладнання на даху та фасаді було практично знищено. Надано матеріали фото-фіксація знищеного рекламного обладнання ТОВ "Інвол А", зроблені в період з 02 по 05 травня 2022 року, у тому числі під час робіт КП "Міськелектротранссервіс" по його демонтажу на будівлі КЗ "Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості" в м. Харкові по вулиці Сумській, 37; копію листа УСБУ в Харківській області від 17.12.2025 року №70.214/70/6 12222, в якому вказано, що здійснюється розслідування кримінального провадження №12023221200002053 від 01.09.2023 за ч.1 ст. 438 КК України; копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.12.2025 в кримінальному провадженні №12023221200002053 від 01.09.2023 за ч. 1 ст. 438 КК України, з відомостями про пошкодження внаслідок обстрілів 01.03.2022 підрозділами зс рф будівлі КЗ "Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості" по вул. Сумській 37, вул. Сумській, 37-А, а також майна ТОВ "Інвол А"; копія постанови слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області від 25.12.2025 в кримінальному провадженні №12023221200002053 від 01.09.2023 за ч.1 ст.438 КК України про визнання юридичної особи ТОВ "Інвол А" потерпілим та залучання представника потерпілої юридичної особи до участі у кримінальному провадженні.
Вказано, що в наслідок ракетних ударів військових формувань рф по місту Харкову в березні, серпні та вересні 2022 року (Акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації №Ше - 4330 від 24.03.2023), зазнала пошкоджень будівля КЗ "Харківській обласний палац дитячої та юнацької творчості". Опорні конструкції будівлі (стіни, стропильна система даху) мають пошкодження, які збільшуються (тріщини розширюються, дах прогинається, стелі продовжують руйнуватися), покриття покрівлі вражено по всій площі уламками будівлі по вул. Сумській, 64, будівля об'єкту оренди потребує ремонту, а станом на 08.12.2025 роботи з відновлення об'єкту не розпочаті.
В додатках до пояснень від 09.01.2026 ТОВ "Інвол А" на адресу Харківської ТПП були надані копії "Дозволів на розміщення зовнішньої реклами" №5791, 5774, 5775, 5773, виданих виконавчим комітетом Харківської міської ради та погоджених уповноваженими особами балансоутримувача та орендодавця.
Зазначено, що згідно листа КП "Міськелектротранссервіс" від 16.12.2025 року №232 рекламне обладнання демонтовано 04 - 05 травня 2022 року представниками цього КП в аварійному порядку, ТОВ "Інвол А" про такі дії повідомлено не було, представники ТОВ "Інвол А" на місці присутніми не були. 17 травня 2022 року представником ТОВ "Інвол А" та "ФОП Фещенко" (підрядної організації, яка здійснювала за договором технічне обслуговування рекламних конструкцій) було складено Акт огляду майна ТОВ "Інвол А" на будівлі по вул. Сумська, 37.
Крім того, вказано, що відповідачем не прийняті до уваги надані ТОВ "Інвол А" висновки комісії в складі працівників КЗ "Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості", викладені в "Акті комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії рф" від 14.05.2022 щодо стану стін, покрівлі та стропильних систем до яких, згідно Проектної документації кріпляться та на які опираються рекламні конструкції ТОВ "Інвол А" (інв. №50/12-10-01-ТЗ, інв. №23/07-19-ТЗ, інв. №19-18-01 ТЗ, інв. №19-18-01-КМД, інв. №09-15-01-ТЗ).
Відзначено, що 09.01.2026 та 19.01.2026 в додатках до пояснень ТОВ "Інвол А" в форматі Excel (.xlsx) на електрону адресу Харківської ТПП law2.htpp@gmail.com було надано витяг руху коштів у розрізі сплати за орендними відносинами. Посилання в заяві від 16.12.2005 на іншій період з розбіжністю в один календарний місяць є технічною помилкою та не може становити суттєвого значення при вирішені питання про засвідчення форс мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог акцентовано увагу, що листами від 23.05.2022 ТОВ "Інвол А" повідомило орендодавця та балансоутримувача орендованого майна про виникнення форс-мажорних обставин, звернулося з правовими підставами для звільнення від сплати орендної та інших сплат, повідомило бажання на продовження дії договорів оренди, які завершуються у період воєнного стану відповідно до постанови КМ України від 17.05.2022 р. про ухвалення розробленого Фондом державного майна та Міністерством економіки проекту постанови "Деякі питання оренди державного та комунального майна у період дії воєнного стану".
Стверджує, що Харківською ТПП були порушені строки розгляду поданих чотирьох заяв відповідно до ч. 1 ст . 14-1 Закону України "Про торогово-промислові палати в Україні" та п. 6.7 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 р. №44(5).
З урахуванням вище наведеного суд зазначає, що згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Отже, правочином (договором) є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а тому позивач повинен обґрунтувати підставу звернення до суду окремо по кожній вимозі та вказати конкретні докази на підтвердження викладених обставин - по кожному з договорів, які є самостійними правовідношеннями, що є підставою для виникнення у сторін цих правовідносин цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідних договорів, так і при їх виконанні, утворюється окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризується наявністю самостійних цивільно-правових наслідків. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою, на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі №910/4040/20.
Згідно з статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Окрім того, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку, а також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №920/505/22 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань.
Матеріали позовної заяви свідчать про необхідність під час розгляду справи надання оцінки обставинам щодо пошкодження (знищення) об'єктів за окремими договорами оренди та на які, як зазначено в обґрунтування позовних вимог, згідно Проектної документації кріпляться та опираються окремі рекламні конструкції ТОВ "Інвол А" (інв. №50/12-10-01-ТЗ, інв. №23/07-19-ТЗ, інв. №19-18-01 ТЗ, інв. №19-18-01-КМД, інв. №09-15-01-ТЗ). Поряд з цим, слід надати оцінку обставинам демонтажу (знищення) окремих рекламних конструкцій з урахуванням обставин надання окремих дозволів на розміщення зовнішньої реклами №5791, №5774, №5775, №5773, про які зазначено в обґрунтування позовних вимог.
Наведені у позовній заяві обставини також свідчать про необхідність надання судом оцінки обґрунтуванням та обставинам пошкоджень за наведеними у позовній заяві окремими адресами: площа Свободи; вул. Сумська, 37; вул. Сумська, 37-А; вул. Сумська, 64, а також обставинам ворожих обстрілів у березні, серпні, вересні 2022 року, про які зазначено в обґрунтування позовних вимог.
Разом з тим, надати оцінку обставинам наявності/відсутності заборгованості за окремими договорами оренди, визначити правову природу договірних правовідносин, погоджені умови договорів щодо порядку, строків, розмірів орендних платежів та відповідність їх фактичним обставинам з урахуванням доводів позивача про технічні помилки в періоді розрахунку за окремими договорами та їх розбіжності. Також, надати оцінку доводам позивача про строк дії кожного з окремих договорів оренди, наявність або відсутність підстав для звільнення від сплати орендної плати та інших платежів, а також оцінку доводам про звернення орендаря до орендодавця та балансоутримувача з повідомленням про продовження дії всіх чотирьох договорів оренди, призупинення орендарем користування орендованим майном з причин, що наведені в обґрунтування позову.
Окрім того, позивачем зазначено, що за розгляд окремих заяв про засвідчення форс-мажорних обставин за окремими договорами оренди було сплачено окремі рахунку на різні суми, до яких були включені юридичні послуги, що не обумовлено регламентом, а тому наведені обставини потребують окремої оцінки судом в межах окремого судового провадження. Поряд з цим, підлягає окремій оцінці наведені обставини щодо надзвичайності, непередбачуваності, невідворотності та причинно-наслідкового зв'язку між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань за кожним з окремих договорів оренди з урахуванням наведеної вище правової позиції Верховного Суду.
Суд зазначає, що позовні вимоги за договорами оренди комунального майна та окремо поданими щодо кожного з таких договорів заяв щодо видачі сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин ґрунтуються на різнорідній та об'ємній за обсягом доказовій базі, що вказана у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог (листи, матеріали фото-фіксацій, витяги, рахунки, платіжні інструкції тощо).
Наведене також ускладнить з'ясування судом всіх фактичних обставин справи в межах одного провадження, призведе до розширення предмета доказування та зумовить затягування у часі судового процесу, що сприятиме виникненню ризиків порушення принципу розумності строків розгляду справи, що неприпустимо.
За поданою позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори за кожним з договорів та поданих щодо таких договір окремих заяв про засвідчення форс-мажорних обставин, що зумовлює необхідність суду здійснити аналіз змісту умов кожного договору з точки зору його правової природи, встановити обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог щодо кожного окремого договору, порядок та підстави звернення з відповідними заявами про настання форс-мажорних обставин, строки їх розгляду та перевірити їх окремою доказовою базою.
Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Вказане вище, на обґрунтоване переконання суду, не сприятиме виконанню завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 ГПК України, в тому числі щодо забезпечення належного вирішення судом спору, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що суперечитиме статті 2, 173 ГПК України, а також статті 6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод".
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення, поданими доказами (не є однорідними) та не співвідносяться між собою, як основна та похідна, що свідчить про неможливість об'єднання в одній позовній заяві заявлених позовних вимог.
Таке об'єднання позовних вимог суперечить статті 173 ГПК України та тягне за собою повернення позовної заяви, оскільки стаття 174 цього кодексу зобов'язує, а не надає суду право повернути позовну заяву, якщо у ній об'єднані вимоги, що не пов'язані між собою.
Матеріали позовної заяви свідчать про відсутність конкретних правових та фактичних підстав правомірності об'єднання таких вимог за окремими договорами та окремо поданими щодо них заявами для встановлення щодо кожної з таких заяв наявності підстав для видачі сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин. Водночас підстав для застосування положень частини 6 статті 173 ГПК України, судом не встановлено.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов обґрунтованого висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечитиме приписам статті 173 ГПК України, а й сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті. Вказане не сприятиме ефективному захисту потенційно порушених прав та інтересів позивача, не дасть можливості досягти процесуальної економії, не сприятиме ефективнішому використанню процесуальних засобів, суперечитиме завданням господарського судочинства та принципу пропорційності.
Наведені висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у постановах від 20.01.2021 у справі №914/2172/20, від 31.08.2021 у справі №910/4093/21, від 17.02.2022 у справі №915/1429/21, від 25.11.2021 у справі №910/6124/21, від 15.06.2023 у справі №911/2836/22.
Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі №911/2836/22 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем при поданні позову вимог статті 173 ГПК України щодо об'єднання позовних вимог щодо спірних договорів, оскільки у даному випадку заявлені позовні вимоги є окремими спорами, що не пов'язані між собою ні підставами виникнення, ні доказами, що підтверджують ці вимоги. Сумісний розгляд заявлених позовних вимог ускладнюватиме вирішення спору в межах строків, встановлених ГПК України, та перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2024 у справі №910/2365/24 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем при поданні позову вимог статті 173 ГПК України щодо об'єднання позовних вимог за чотирма різними, самостійними договорами зазначивши, що за спірними договорами передбачено складання і оформлення певної окремої документації, окремий порядок розрахунків тощо. Як наслідок, такі порушення потребуватимуть доведення різними доказами, і сукупність таких доказів по всіх чотирьох договорах може значно ускладнити розгляд справи. Заявлені позивачем вимоги не пов'язані між собою ні підставами виникнення (оскільки виникли з різних договорів), ні поданими доказами (оскільки докази виконання/невиконання кожного з договорів є різними).
Відтак, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки при вирішенні спору суду необхідно дослідити виконання зобов'язань за чотирма окремими договорами, що не пов'язані між собою, то об'єднання цих позовних вимог у одну позовну заяву має штучний характер. Таке об'єднання не сприятиме процесуальній економії, тобто не забезпечить додаткову ефективність, пришвидшення чи спрощення процесу.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Таким чином, наведене свідчить про наявність безумовних правових підстав для повернення позовної заяви та доданих до неї документів через недотримання у позовній заяви правил об'єднання позовних вимог.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка кореспондується із правовою конструкцією статті 174 ГПК України, дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на недотримання процесуальних вимог частини 1 статті 173 ГПК України, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення вище вказаних обставин.
В контексті зазначеного, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що згідно з положеннями частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею в загальному порядку з формуванням окремих позовних заяв, враховуючи вказані обставини, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.
Керуючись ст. 173, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" до Харківської торгово-промислової палати про зобов'язання вчинити певні дії разом із доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена відповідно до статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 23.03.2026 р.
Суддя Сальнікова Г.І.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).