адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
17.03.2026 Справа № 917/207/26
м. Полтава
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ" (вул. Центральна, буд. 1, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська область, 68094; код ЄДРПОУ 24544710)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ" (пров. Клубний, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36029; код ЄДРПОУ 43126673)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Паламарчук В.В.
Секретар судового засідання Біленко І.О.
Представники учасників справи: відсутні (явка обов'язковою не визнавалась)
Обставини справи: до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 43126673).
Ухвалою суду від 02.03.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 43126673) прийнято, призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 17.03.2026; зобов'язано заявника надати додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; зобов'язано боржника подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Представники ініціюючого кредитора та боржника в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, ухвалу суду від 02.03.2026 не виконано.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що:
кредитор - це юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;
грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно з частиною другою статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт наявності грошових зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи (ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі.
Таким чином, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для відкриття провадження у справі про банкрутство. Предметом підготовчого засідання є з'ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника.
Водночас, ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
З системного аналізу зазначених норм слідує, що підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство є неплатоспроможність боржника.
Тобто, для відкриття провадження у справі господарський суд повинен встановити: наявність грошових зобов'язань у боржника, строк виконання яких настав; неспроможність боржника виконати такі зобов'язання після встановленого строку; відсутність спору про право щодо таких грошових зобов'язань.
Суд звертає увагу, що Кодекс України з процедур банкрутства не дає визначення поняття "відсутність спору про право", разом з тим, законодавець не ототожнює його зі спором, який розглядається у позовному провадженні судом або перебуває на розгляді іншого юрисдикційного органу. Кодекс України з процедур банкрутства пов'язує наявність спору лише щодо самих грошових вимог, який може мати місце з самого початку при їх заявлені (потенційний спір). Наприклад, коли відсутнє рішення суду щодо цих вимог, що набрало законної сили і грошові вимоги не підтверджені належними документами або не визнаються боржником. У той же час, можуть мати місце й інші обставини, які можуть свідчити про наявність спору, незалежно від того, чи визнає грошові вимоги боржник (правочин укладено із заінтересованою особою, пропущено строк позовної давності або має місце нікчемний правочин). Такі обставини виключають розгляд цих питань у підготовчому засіданні, оскільки відсутній той інструментарій, який характерний для позовного провадження (зустрічний позов, залучення третіх осіб, проведення експертизи, застосування строків позовної давності тощо).
У підготовчому засіданні суд не вирішує спір по суті, оскільки строк розгляду вимог кредиторів обмежується в часі ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, відсутність спору щодо заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог може підтверджуватися або рішенням суду, що набрало законної сили, або визнанням боржником таких вимог. Тобто, має бути фактична наявність боргу, який є безспірним або не оспорюється боржником, що встановлюється судом у підготовчому засіданні.
В обґрунтування заяви про відкриття провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ" посилається на наявність заборгованості в загальному розмірі 268 000 000 грн 00 коп.
З поданої заяви вбачається, що 03.09.2024 Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43126673) (протокол №03/09/2024-01) вирішили в строк до 03.09.2027 року залучити додаткові вклади учасників у розмірі 300 000 000грн, з яких Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ" вносить у грошовій безготівковій формі 268 000 000 грн (а.с.48).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ», перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ» за платіжними інструкціями: №925 від 04.09.24 на суму 50 000 000 грн; №944 від 05.09.24 на суму 10 000 000грн; №965 від 06.09.24 на суму 10 000 000грн; № 966 від 06.09.24 р. на суму 22 000 000,00грн., №977 від 06.09.24 на суму 8 000 000,00грн, №1000 від 10.09.24 на суму 15 000 000 грн.; №1004 від 11.09.24 на суму 15 000 000грн; № 1025 від 12.09.24 на суму 8 000 000 грн.; №1084 від 16.09.24 на суму 15 000 000грн; №1093 від 19.09.24 на суму 15 000 000грн; №1095 від 19.09.24 на суму 15 000 000,00грн, №1096 від 19.09.24 на суму 5 000 000,00грн, №1098 від 20.09.24 на суму 15 000 000грн; №1107 від 20.09.24 на суму 15 000 000,00грн, №1493 від 07.11.24 на суму 15 000 000грн; №1580 від 18.11.24 на суму 15 000 000 грн; №1592 від 19.11.24 на суму 8 000 000грн, №1609 від 19.11.24 на суму 12 000 000,00грн (а.с.41-45).
Як вказує заявник:
- загальні збори учасників товариства боржника не приймали рішення про затвердження результатів внесення учасником ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ» додаткового вкладу та державна реєстрація щодо такого вкладу не здійснювалась;
- згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 27.11.2025 ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ» як учасник, вийшов із товариства;
- правова підстава для набуття коштів, що внесені учасником як додатковий вклад, відпала, відповідно ТОВ «КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ» зобов'язано повернути ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ» кошти в сумі 268 000 000, 00 грн в силу дії норми ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
24.11.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ» надіслано боржнику претензію №28/01-1711 щодо повернення додаткового вкладу у сумі 268 000 000,00 гривень (а.с.51-69).
Боржником не було здійснено повернення коштів в повному обсязі.
Таким чином, загальна сума основного боргу боржника складає 268 000 000,00 гривень.
Отже, як стверджує заявник у боржника наявна перед ним безспірна заборгованість в розмірі сумі 268 000 000, 00 гривень.
Суд наголошує на такі обставини.
Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13 серпня 2020 року у справі № 910/4658/20, від 15 жовтня 2020 року у справі №922/1174/20, від 22 вересня 2021 року у справі № 911/2043/20, від 16 вересня 2020 року у справі № 911/593/20.
При цьому, якщо КУзПБ підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з'ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в ч. 6 ст. 39 КУзПБ.
Тож, важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 914/2404/19, від 28 січня 2021 року у справі № 910/4510/20).
Обставини щодо умов внесення учасником заявника внесків як додаткового вкладу, а строк якого не закінчився (03.09.2027) вказують на наявність у цій справі суперечностей (розбіжностей) у матеріально-правових відносинах, на яких ґрунтуються вимоги кредитора.
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права, який є суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін.
Верховний Суд зауважує, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Тому вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути спору про право.
Юридичні факти - це певні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Якщо у підготовчому засіданні буде з'ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об'єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов'язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
У постанові від 23 червня 2020 року у справі №910/1067/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора. Неврахування судами факту існування двох спорів про право, є такими помилками, які порушують принцип пропорційності господарського судочинства.
Суд зазначає, що кредитор обґрунтовуючи вимоги до боржника на суму 268 000 000 грн 00 коп. стверджує, що безспірність зобов'язання боржником, оскільки державна реєстрація змін до статутного капіталу не здійснювалась.
Відповідно до вказаного протоколу №03/09/2024-01 від 03.09.2024 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ" вбачається, що строк для внесення додаткових внесків Учасниками Товариства встановлено - до 03.09.2027.
Відповідно до п.10 ст.18 закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про:
1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;
2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;
3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.
Отже, дослідивши наведений протокол №03/09/2024-01 від 03.09.2024 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ" вбачається, що після спливу строку для внесення додаткових вкладів, тобто після 03.09.2027 загальні збори учасників товариства приймають рішення щодо державної реєстрації результатів внесення додаткових вкладів учасниками Товариства.
Наявні в матеріалах справи докази не дають суду можливість оцінити реальність перерахування грошових коштів, неподання заявником доказів відображення в обліку актуальної суми заборгованості, а саме: документів бухгалтерської та/або податкової звітності (з доказами реєстрації), які б підтверджували відображення господарських операцій за доданим до заяви правочином тощо).
Крім того, зазначені кошти були перераховані, як додатковий вклад учасників Товариства.
Суд зазначає, що вказані обставини додатково свідчать про спір про право у цій справі.
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що вказана вище заборгованість боржника перед кредитором не є безспірною.
Крім того, заявник посилається на претензію від 24.11.2025 №28/01-1711 проте, згідно опису вкладення у цінний лист боржнику була надіслана претензія від 19.11.2025(а.с.51,69).
Суд зазначає, що вказані обставини свідчать про наявність спору про право, і, як наслідок, є перешкодою для відкриття справи про банкрутство.
У постанові КГС ВС від 13 серпня 2020 року у справі №910/4658/20, суд зазначив, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості. Визнання боржником обставин заборгованості саме по собі не звільняє кредитора від необхідності доведення цих обставин в загальному порядку, передбаченому ГПК України.
Згідно висновків викладених у постанові КГС ВС від 22 грудня 2022 року у справі №910/14923/20 встановлено, що при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості.
Суд зазначає, що обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено саме на заявника грошових вимог, і ці докази мають бути беззаперечними.
Окрім того, заявник не надав жодних достатніх та переконливих доказів наявності обставин, які свідчать про стійку неплатоспроможність боржника та неможливість задовольнити вимоги в інший спосіб, кредитор не довів критичний фінансовий стан боржника.
Також, слід зазначити, що сам факт невиконання грошових зобов'язань не є безумовною підставою для ініціювання банкрутства, якщо кредитор не довів, що це єдиний можливий шлях задоволення його вимог.
Суд наголошує, що використання процедури банкрутства для вирішення індивідуальних корпоративних спорів або як засобу неправомірного тиску є неприпустимим.
Статті 1 Кодексу з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Тобто, хоча процедура порушення провадження у справі про банкрутство боржника є одним із способів захисту кредитором свого порушеного права та одним із способів погашення заборгованості, проте такий спосіб застосовується лише у виключних випадках, коли кредитор не має можливості задовольнити свої вимоги щодо погашення заборгованості у інший спосіб, не інакше як через процедуру банкрутства, оскільки передчасне та необґрунтоване відкриття провадження у справі про банкрутство боржника може призвести до настання негативних наслідків для останнього, що є неприпустимим.
Суд зазначає також, що кредитором не надано доказів, що останній звертався до боржника з вимогами про оплату наявної заборгованості.
Кредитор не скористався правом на стягнення заборгованості у судовому порядку та не довів причин не можливості задовольнити свої вимоги щодо погашення заборгованості у інший спосіб, не інакше як через процедуру банкрутства.
Однією із підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства).
В той час, суд вважає, що вимоги заявника до боржника носять спірний характер, оскільки строк для внесення додаткових вкладів, не сплив, а саме - до 03.09.2027
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 серпня 2020 року по справі №910/4658/20 наведено висновок про те, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає про наявність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість вимог заявника, а також з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Перевірка обґрунтованості вимог заявника полягає у встановленні господарським судом безспірності вимог ініціюючого кредитора строк виконання яких настав.
За таких обставин, суд, керуючись ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ".
При цьому, суд звертає увагу, що відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Крім того, зважаючи на встановлені судом обставини щодо відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ" суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Пічугіна І.В. про участь у справі.
Керуючись ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЗБРУЧ ПЛЮС ІНВЕСТ" (пров. Клубний, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36029; код ЄДРПОУ 43126673) за заявою - ТОВ "ЧОРНОМОРСЬКИЙ РИБНИЙ ПОРТ".
2. Заяву арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря Вячеславовича про участь у справі (за вих. №3 від 27.01.2026 - залишити без розгляду.
3. Копію ухвали направити учасникам справи та арбітражному керуючому Пічугіну Ігорю В'ячеславовичу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст. 175, 235, 255 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.03.2026.
Суддя Паламарчук В.В.