65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5569/24
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Рога Н. В., секретар судового засідання Граненко М.М., розглянув заяву (вх.№2-381/26 від 02.03.2026р.) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №916/5569/24
За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» (65012, м. Одеса, вул. Троїцька, буд.17, код ЄДРПОУ 40236172)
До відповідачів: Одеської міської ради (65026,, м.Одеса, Біржова (Думська) площа, 1, код ЄДРПОУ 26597691); Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м.Одеса, Біржова (Думська) площа, 1, код ЄДРПОУ 04056919)
про визнання незаконними та скасування свідоцтв та рішень
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідачів: не з'явились.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.05.2025р. у справі №916/5569/24 позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради від 24 квітня 2007 року на нежилі підвальні приміщення № 801, загальною площею 174, кв. м, розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17, реєстраційний номер майна 18645636. Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради від 29 травня 2008 року на нежитлові підвальні приміщення № 502, загальною площею 125,3 кв. м, розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17, реєстраційний номер майна 23445381. Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради від 21 грудня 2009 року на нежитлове приміщення між третім та четвертим поверхами № 503, загальною площею 6,9 кв. м, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 17, реєстраційний номер майна 29251047. Стягнуто з Одеської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп., стягнуто з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп. У задоволенні решти позову відмовлено.
02 вересня 2025р. судом видано накази про примусове виконання рішення по справі №916/5569/24.
Рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2025р. у справі №916/5569/24 залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025р. та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.12.2025р.
02 березня 2026р. до суду надійшла заява (вх.№2-381/26 ) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №916/5569/24, в обґрунтування якої заявник зазначає, що судовий наказ щодо стягнення з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь позивача витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп. виконано.
Однак, судовий наказ щодо стягнення з Одеської міської ради на користь позивача витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп. не виконано та Управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області відмовлено у прийнятті зазначеного наказу до виконання через те, що Одеська міська рада не має відкритих реєстраційних рахунків, про що вказано у листі від 11 лютого 2026 року.
Заявник зазначає, що відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Відповідно до п. 1.1. Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради, що затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021р. №535-VІІ «Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради у новій редакції», Виконком Одеської міської ради є виконавчим органом, який створюється Одеською міською радою на період її повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статуту територіальної громади міста Одеси та регламенту ради.
Згідно з п. 1.3. Положення Виконавчий комітет Одеської міської ради є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов'язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Фінансування видатків Виконавчого комітету Одеської міської ради здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади (п. 1.4. Положення).
Таким чином, заявник вважає, що фінансові ресурси Одеської міської територіальної громади закріплено за виконавчими органами Одеської міської ради, які є розпорядниками коштів місцевого бюджету та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету. Саме тому, Одеська міська рада не відкриває власного рахунку, натомість місцева рада при здійсненні діяльності користується рахунком свого виконавчого комітету.
Відтак, з урахуванням того, що Одеська міська рада не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, заявник вважає, що з метою реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присудженої заборгованості слід здійснювати з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Як зауважив заявник, вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 р. у справі № 916/1952/17.
У зв'язку з цим, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» просить змінити порядок виконання п. 5 резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2025 р. у справі № 916/5569/24 та визначити його таким чином: «Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова (Думська), 1, код ЄДРПОУ 26597691) за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Біржова (Думська), буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» (65012, м. Одеса, вул. Троїцька, буд.17, код ЄДРПОУ 40236172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп.»
Ухвалою суду від 03.03.2025р. повідомлено сторін про призначення судового засідання щодо судового розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №916/5569/24 на 19.03.2026р.
13 березня 2026р. до суду від Одеської міської ради надійшли заперечення на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення (вх.№8938/26 ), згідно яких відповідач зазначає, що Одеська міська рада (код ЄДРПОУ 26597691) та Виконавчий комітет Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919) є різними, самостійними юридичними особами - органами місцевого самоврядування, суб'єктами права, які наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто, здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідач зауважив, що відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2025 р. у справі № 916/5569/24 боржником щодо сплати на користь ОСББ «Троїцька-17» судового збору у розмірі 3 633,60 грн є саме Одеська міська рада.
Як зазначає Одеська міська рада, Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 року у справі № 823/5448/15 зазначив про те, що аргументи органу Казначейства, що боржник не має відкритих в Державній казначейській службі України рахунків, з яких можливо було б здійснити списання присуджених позивачеві коштів, зазначених висновків суду не спростовують. Відсутність в Державній казначейській службі України рахунків боржника, з яких можливо було б здійснити безспірне списання коштів, не може бути перешкодою для прийняття на виконання виконавчого листа.
На твердження відповідача, у заяві ОСББ «Троїцька-17» про зміну способу та порядку виконання рішення не зазначено та до заяви не додано доказів оскарження до суду відмови (повернення виконавчого документу без виконання) Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області від прийняття до виконання рішення суду, викладеного у листі від 11.02.2026р. № 05-15 10/402.
Таким чином, відповідач вважає, що ОСББ «Троїцька-17» не скористалось законним правом на оскарження вищевказаної відмови органу казначейства відповідно до норм чинного законодавства України, а звернулось з необґрунтованою заявою до суду про зміну способу та порядку виконання рішення у даній справі.
З огляду на все викладене вище, позивач вважає, що зміна способу та порядку виконання вказаного судового рішення фактично призведе до заміни боржника та покладе обов'язок його виконання на іншу особу.
У зв'язку з цим, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення заяви ОСББ «Троїцька-17» про зміну способу та порядку виконання вищевказаного судового рішення у даній справі шляхом стягнення з Одеської міської ради за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСББ «Троїцька-17» витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 633,60 грн.
Від позивача надійшла заява (вх.№9147/26 від 16.03.2026р.) про проведення розгляду заяви за відсутності представника ОСББ “Троїцька-17», заяву підтримує у повному обсязі.
У судове засідання 19.03.2026р. представники відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянув матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. N 11-рп/2012).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019р. у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги ст.ст. 3, 8, ч.ч.1,2 ст. 55, ч.ч.1, 2 ст. 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.
Також, у вищевказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Відповідно до ч. 1-3, 7 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови, вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).
Суд зазначає, що зміна способу або порядку виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному ст. 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права.
Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.
Суд зауважує, що необхідною та обов'язковою умовою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є факт існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9).
Звертаючись до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, ОСББ «Троїцька-17» зазначило, що Управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області листом від 11.02.2026р. відмовлено у прийнятті до виконаннч судового наказу від 02.09.2025р. про стягнення з Одеської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп., у зв'язку з тим, що Одеська міська рада не має відкритих реєстраційних рахунків.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом (схожі за змістом усталені висновки викладено в постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07.03.2018р. у справі № 456/953/15-а, від 17.07.2019р. у справі № 748/2827/16-а, від 16.07.2020р. у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020р. у справі № 817/628/15, від 17.02.2021р. у справі № 295/16238/14-а, від 24.07.2023р. у справі № 420/6671/18 та постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 12.12.2018р. у справі № 179/1341/15-ц, від 01.08.2019р. у справі № 759/10301/15-ц, від 09.12.2020р. у справі № 464/6966/16-ц).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За приписами ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає що ст. 1, 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Виконавчі органи рад створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Частиною 3 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з ч. 6 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
За змістом ч. 1 ст. 51 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
За п. 1.1. Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради, що затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021р. № 535-VІІ «Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради у новій редакції», Виконком Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, який створюється Одеської міської ради на період її повноважень відповідно до Закону 280/97-ВР, Статуту територіальної громади міста Одеси та Регламенту ради. Після закінчення повноважень ради Виконком Одеської міської ради здійснює свої повноваження до формування його нового складу.
Згідно з п. 1.3. Положення Виконком Одеської міської ради є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов'язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Фінансування видатків Виконкому Одеської міської ради здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади (п. 1.4. Положення)
Отже, виходячи із системного аналізу змісту положень ст. 96 Цивільного кодексу України та ст.ст. 10, 11, 51, 64, 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що Одеська міська рада (код ЄДРПОУ 26597691) і Виконавчий комітет Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919) є різними юридичними особами, які мають різні повноваження та функції, а також самостійно відповідають за своїми зобов'язаннями.
Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 5, 6 резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2025 р. стягнуто з Одеської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп., а також стягнуто з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Заявник повідомив, що вищезазначене рішення в частині стягнення з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСББ «Троїцька-17» витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп. - виконано.
На підставі всього зазначеного вище, господарський суд приходить до висновку, що унаслідок задоволення заяви ОСББ «Троїцька-17» про зміну порядку виконання судового рішення та покладення на Виконавчий комітет Одеської міської ради зобов'язання виконати рішення в частині стягнення з Одеської міської ради на користь ОСББ «Троїцька-17» витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп., у Виконкому, по суті, виникнуть нові обов'язки, крім тих, що вже встановлені судом та виконані в повному обсязі.
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі “Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgme№ts and Decisions 1997-II). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 у справі “Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 у справі “Чіжов проти України» п. 40, заява N 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі “Comingersoll S. A.» проти Португалії», заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).
Окрім того, вирішуючи справу “Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004 дійшов наступного висновку: “Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду».
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про те, що заява (вх.№2-381/26 від 02.03.2026р.) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №916/5569/24 не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись ст.ст. 2, 13, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Троїцька-17» (вх.№2-381/26 від 02.03.2026р.) про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №916/5569/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено 24 березня 2026р.
Суддя Н.В. Рога