Рішення від 19.03.2026 по справі 916/1284/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1284/25(916/4840/25)

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. за участю секретаря судового засідання Прахт Є. І. розглянувши матеріали справи № 916/1284/25(916/4840/25):

Позивач 1: Приватне підприємство «ІСТВІН» (адреса 68404, Одеська область, Болградський район, місто Арциз, вулиця Соборна, будинок 27-В, приміщення 4/3; ЄДРПОУ 34849017)

Позивач 2: Бабич Оксана Михайлівна (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач 1: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ: 21708016; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17)

Відповідач 2: Публічне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Караченцева Артема Юрійовича (ЄДРПОУ: 00039002; м. Київ, вул. Малопідвальна, 8)

Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Ю-БЕЙС» (адреса 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 55; ЄДРПОУ 42901825)

За участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача1:

1. Розпорядник майна арбітражний керуючий Коваленко Ірина Анатоліївна (свідоцтво № 521 від 21.03.2013);

2. Фізична особа-підприємець Корницька Олена Олександрівна ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 );

3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська агенція нерухомого майна» (адреса 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 20, кв. 243 ЄДРПОУ 44730938).

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ Ю-БЕЙС» (01350, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55 Код ЄДРПОУ 42903969)

про: про визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги

та визнання відсутнім права вимоги

з підстав незаконного аукціону

яка розглядається в межах справи № 916/1284/25

за заявою кредитора Фізичної особи-підприємця Корницької Олени Олександрівни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )

до боржника: Приватного підприємства “Іствін» (вул. Соборна, 27 В, прим. 4/3, м. Арциз, Болградський р-н, Одеська обл., 68404, код 34849017)

про банкрутство

Представники сторін:

від позивача 1: Багно В.С.

від позивача 2: Багно В.С.

від відповідача 1: Цуканова С.Г.

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: Зимненко Є.В.

від третіх осіб: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Розгляд судом справи № 916/1284/25.

31.03.2025 року Фізична особа-підприємець Корницька Олена Олександрівна звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства “Іствін» у зв'язку із наявністю заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2025 заяву ФОП Корницької Олени Олександрівни про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП “Іствін» прийнято та призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2025 року 03.09.2024 відкрито провадження у справі № 916/1284/25 про банкрутство Приватного підприємства “Іствін», визнано грошові вимоги Фізичної особи-підприємця Корницької Олени Олександрівни до Приватного підприємства “Іствін» в сумі 872 000 грн. та 24 224 грн. судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Коваленко Ірину Анатоліївну (свідоцтво № 521 від 21.03.2013).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2025 року визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська агенція нерухомого майна» до боржника Приватного підприємства “Іствін» в сумі 7 700 000 грн та 4 844, 80 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2025 року визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ю-Бейс» до боржника Приватного підприємства “Іствін» в сумі 39 065 595,37 грн, що включають: 12 616,67 грн. та 39 052 978,7 грн - забезпечені вимоги та 4 844,80 грн судового збору, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ю-Бейс» до боржника Приватного підприємства “Іствін» в сумі 160 438 237,56 грн. - відхилено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2026 року продовжено строк процедури розпорядження майном Приватного підприємства «Іствін» (вул. Соборна, 27 В, прим. 4/3, м. Арциз, Болградський р-н, Одеська обл., 68404, код 34849017) та повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Коваленко Ірини Анатоліївни (свідоцтво № 521 від 21.03.2013) до 19.05.2026р., продовжено строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, в тому числі й щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів у справі про банкрутство Приватного підприємства «Іствін» (вул. Соборна, 27 В, прим. 4/3, м. Арциз, Болградський р-н, Одеська обл., 68404, код 34849017) до дати підсумкового засідання суду.

Розгляд справи № 916/1284/25 про банкрутство Приватного підприємства “Іствін» призначено на "14" квітня 2026 р. о 14.00.

Розгляд судом справи № 916/1284/25(916/4840/25).

03.12.2025 року суд отримав позовну заяву ПП «ІСТВІН» та Бабич Оксани Михайлівни до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Караченцева А. Ю. та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Ю-БЕЙС» про визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги та визнання відсутнім права вимоги, яка заявлена в межах справи № 916/1284/25.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі № № 916/1284/25(916/4840/25), суд ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи в змішаній (паперовій та електронній) формі, залучив до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 - розпорядника майна арбітражного керуючого Коваленко І. А., ФОП Корницьку О. О., ТОВ “Українська агенція нерухомого майна», залучив до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ «ТБ Ю-БЕЙС».

Також, ухвалою суду від 05.12.2025 року було задоволено заяву Приватного підприємства «ІСТВІН» та Бабич Оксани Михайлівни (вх. № 2-1890/25 від 03.12.2025р.) про забезпечення позову по справі № 916/1284/25(916/4840/25).

19.12.2025 року суд отримав заяву Відповідача-1 (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) про визнання поважними причини неможливості дотримання строку Фондом гарантування подання відзиву на позовну заяву у строк встановлений в ухвалі від 05.12.2025 у справі №916/1284/25(916/4840/25) та про продовження Фонду гарантування встановлений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів з дня закінчення встановленого судом строку в ухвалі суду від 05.12.2025р. у справі № 916/1284/25 (916/4840/25).

22.12.2025 року суд отримав відзив Відповідача-2 - просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

23.12.2025 року судом отримано відзив Відповідача-3 (ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Ю-БЕЙС») - просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

26.12.2025 року Позивач-1 (ПП «ІСТВІН») надало суду клопотання про витребування доказів та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

06.01.2026 року Відповідач-3 (ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Ю-БЕЙС») надав суду заперечення на клопотання Позивача-1 (ПП «ІСТВІН») про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

08.01.2026 року від Відповідача-1 судом отримано заяву згідно якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить суд залишити без задоволення клопотання ПП «Іствін» від 26.12.2025 року про витребування доказів у справі №916/1284/25 (916/4840/25) та залишити без задоволення клопотання ПП «Іствін» від 26.12.2025 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №916/1284/25 (916/4840/25).

05.01.2026 року суд отримав від Відповідача-1 (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) відзив на позовну заяву - просить суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

08.01.2026 року суд отримав відповідь на відзив від Позивача-1, згідно якої ПП «ІСТВІН» наполягає на задоволенні позову.

12.01.2026 року суд отримав заяву (вх. №2-33/26) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЮБЕЙС» про відвід судді від розгляду справи №916/1284/25(916/4840/25).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.01.2026 року відмовлено у задоволені заяви (вх. №2-33/26) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЮБЕЙС» про відвід судді Демешина О. А. від розгляду справи №916/1284/25(916/4840/25).

26.01.2026 року суд отримав відповідь на відзив від Позивача-1, згідно якої ПП «ІСТВІН» наполягає на задоволенні позову.

02.02.2026 року Відповідач-3 (ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Ю-БЕЙС») надав суду заперечення на відповідь ПП “ІСТВІН» на відзив ТОВ “ФК »Ю-БЕЙС" - просить суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

03.02.2026 року Позивач-1 (ПП «ІСТВІН») надав суду клопотання про витребування доказів

У судовому засіданні 03.02.2026 року судом були розглянуті вказані клопотання Позивача-1 та в їх задоволенні суд відмовив. Так, в задоволенні клопотання про витребування доказів суд відмовив, оскільки запропоновані заявником докази не стосуються предмета розгляду по цій справі та заявником не було доведено які саме обставини такі докази мають довести, крім того заявником (Позивачем) було порушено процесуальний порядок звернення до суду із таким клопотанням, визначений ст. 81 ГПК України. В задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд відмовив, оскільки заявником (Позивачем) було порушено процесуальний порядок звернення із таким клопотанням, визначений ст. 7 КУзПБ, зокрема, мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження позивачем мало бути заявлено в позовній заяві і зазначено судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а не під час розгляду справи.

20.02.2026 року суд отримав від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заперечення на відповідь на відзив - наполягає на відмові у задоволені позову.

19.03.2026 року у судовому засіданні суд розглянув заяву ПП «Феріде Плаза» та в її задоволенні відмовив. Як вбачається, заявник не є кредитором або заінтересованою особою щодо Боржника по справі № 916/1284/25 про банкрутство Приватного підприємства “Іствін», а тому посилання заявника на його правовідносини з іншими учасниками справи не є підставою для залучення до цієї справи в якості третьої особи. Крім того, ця заяв подана вже на стадії розгляду справи по суті, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 50 ГПК України.

Як вбачається, всі учасники справи вчасно повідомлялись про розгляд справи Господарським судом Одеської області через систему «Електронний суд» та засобами поштового зв'язку. Копії ухвал, що направлялись на адресу місцезнаходження Позивача-2 (Бабич Оксана Михайлівна) повертались до суду не врученими, натомість адвокат Багно В. С., який представляє інтереси обох Позивачів систематично був присутній у судових засіданнях по справі.

Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Ю-БЕЙС») проти задоволення позову заперечили.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

06.11.2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Приватним підприємством «Торгово-універсальна фірма «Феріде», було укладено наступні кредитні договори:

- кредитний договір про відкриття мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 06- 2.1/1018 (далі кредитний договір № 06-2.1/1018), із змінами і доповненнями, згідно умов якого ПАТ «Промінвестбанк» надав Боржнику кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати в гривні - 15 000 000,00 грн та в доларах США - 1 500 000,00 дол. США, із строком погашення кредиту - не пізніше 15.11.2019, а Боржник зобов'язався сплачувати проценти за користування ним за ставкою 18,5 % річних в гривні, починаючи з 07.11.2008, та в доларах США за ставкою 12,5% річних, починаючи з 07.11.2008 (відповідно до договорів про внесення змін до Кредитного договору № 06-2.1/1018), а при порушенні строків погашення кредиту процентна ставка встановлюється у розмірі 33% річних. Разом з укладенням договору сторонами підписано додаток №1, яким сторони погодили графік погашення (зниження) кредитної заборгованості;

- кредитний договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №06-2.1/1019 (далі - кредитний договір № 06-2.1/1019), із змінами і доповненнями, за умовами якого ПАТ «Промінвестбанк» відкрив Боржнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 10 000 000,00 грн та процентною ставкою 18,5% річних за користування грошовими коштами, починаючи з 07.11.2008 (відповідно до договорів про внесення змін до Кредитного договору № 06-2.1/1019), а при порушенні строків погашення кредиту процентна ставка встановлюється у розмірі 33% річних, із строком погашення кредиту - не пізніше 15.11.2019. Разом з укладенням Договору №06-2.1/1019 сторонами підписано додаток №1, яким сторони погодили графік погашення (зниження) кредитної заборгованості.

Також 06.11.2007 з метою забезпечення належного виконання взятих на себе ПП «ТУФ «Феріде» зобов'язань за кредитними договорами серед іншого було укладено Іпотечний договір від 06.11.2007 року, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком Приватним підприємством «Торгово-універсальна фірма «ФЕРІДЕ», який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. та зареєстрований в реєстрі за №11688, відповідно до умов якого П «ТУФ «Феріде» в іпотеку банку було передано право оренди земельної ділянки, площею 0,1940 га, з них площею 0,1598 га - для комерційного використання, площею 0,0342 га - на період будівництва, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23а, наданої Іпотекодавцю згідно з Договором оренди земельної ділянки, укладеним 22.08.2005 року Іпотекодавцем з Вінницькою міською радою, зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що вчинено запис у Державному реєстрі земель 28.10.2005 року №040500100229 з розташованим на ній незавершеним будівництвом торгово-офісним комплексом, право власності на який підтверджується дозволом №001/А на виконання будівельних робіт, виданого 03.01.2006 року Вінницькою міською інспекцією державного архітектурно- будівельного контролю відповідно до узгодженої документації та АПЗ за №5 від 14.01.2005 року, згідно довідки-характеристики, виданої Комунальним підприємством «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» 11.10.2007 року за №14154, готовність якого становить 75%.

В подальшому, 21.11.2023 року Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №902/388/18 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на рішення Господарського суду Вінницької області від 29.06.2023 у справі №902/388/18 задоволено, Рішення Господарського суду Вінницької області від 29.06.2023 у справі №902/388/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Банк) про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та у рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Торгово-універсальна фірма «Феріде» (код ЄДРПОУ 30362449) перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 00039002), а саме:

- за кредитним договором № 06-2.1/1018 від 06.11.2007 року в сумі 1 284 819,35 доларів США та 15 000 000 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 2 041 870,75 доларів США та 28 257 243,24 грн. - заборгованості за процентами;

- за кредитним договором № 06-2.1/1019 від 06.11.2007 року в сумі 8 204 270,84 грн. заборгованості за тілом кредиту та 10 123 760,10 грн. заборгованості за процентами:

та звернуто стягнення на нерухоме майно, належне Приватному підприємству «Феріде Плаза» (код ЄДРПОУ 37898450), а саме:

- на Готельно-розважальний центр «Феріде Плаза», загальною площею 8145,3 м2, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23 «Б» шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»;

- на об'єкт незавершеного будівництва торгово-офісного комплексу (другий пусковий комплекс), що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1430 га, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

21.12.2023 року Господарським судом Вінницької області у справі №902/388/18 видано наказ про виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду в частині стягнення у рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Торгово-універсальна фірма «Феріде» (код ЄДРПОУ 30362449) перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 00039002).

29.07.2024 року Ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі №902/388/18 було замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промисловоінвестиційний банк» (код ЄДРПОУ: 00039002) з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 21.12.2023 у справі №902/388/18 про виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі 902/388/18 щодо звернення стягнення на нерухоме майно, належне Приватному підприємству «Феріде Плаза» (Код ЄДРПОУ: 37898450) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЮБЕЙС» (Код ЄДРПОУ: 42901825).

При цьому, у вказаній Ухвалі зазначено, що 26.02.2024 року між ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Ю-Бейс» укладено договір відступлення права вимоги відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № GFD001-UA-20240123-11291 від 14.02.2024, який посвідчено ПН КМНО Лапкевич Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 260.

Відповідно до п. 1 Договору відступлення в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно із п. 2 Договору відступлення Новий кредитор в день настання Відкладальної обставини відповідно до пункту 171 цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0 % річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань за Основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство Боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із Боржниками, договорами з арбітражними керуючими Боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів Боржників, права забезпеченого, конкурсного та поточного кредитора у справах про банкрутство Боржників, права на задоволення вимог забезпеченого кредитора за рахунок заставного майна у справах про банкрутство Боржників тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору.

Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Сторони підтверджують, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Також на виконання п. 171 Договору відступлення банками, які відступають право вимоги надано ТОВ «ФК «Ю-БЕЙС» довідки, якими підтверджують настання відкладальної обставини: вих. №872/08 від 26.02.2024 року видана ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»; вих. №648 від 26.02.2024 року видана АТ «Міжнародний резервний банк»; вих. №915 від 26.02.2024 року видана АТ «Мегабанк»; вих. №138/07-Л від 26.02.2024 року видана АТ «Банк Січ».

Відповідно до умов вказано договору від ПАТ «Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк» до ТОВ «ФК «Ю-Бейс» перейшло право вимоги до ПП «ТУФ «Феріде» за кредитними договорами 06-2.1/1018 та № 06-2.1/1019 від 06.11.2007 року та договорами, що їх забезпечують.

П. 4 вказаного Договору передбачено, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти в сумі 5 575108,42 грн (п'ять мільйонів п'ятсот сімдесят п'ять тисяч сто вісім гривень 42 коп.) без ПДВ. Додатком № 1 до нього серед іншого визначено перелік кредитних договорів право за якими відступається право вимоги сума заборгованості по кредитах, оціночна вартість, ціна продажу.

Так, відповідно до даного додатку заборгованість ПП «ТУФ «ФЕРІДЕ» за кредитним договором 06-2.1/1018 від 06.11.2007 року станом на 26.02.2024 складала 172 777 250,12 грн, оціночна вартість даного справа вимоги складала 5 855 761,20 грн, ціна продажу 538534,56 грн; заборгованість ПП «ТУФ «ФЕРІДЕ» за кредитним договором 06-2.1/10189 від 06.11.2007 року станом на 26.02.2024 складала 18 328 030,94 грн, оціночна вартість даного справа вимоги складала 669 363,45 грн, ціна продажу 70885,19 грн.

Отже, 26 лютого 2024 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» Караченцев Артем Юрійович та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ю-БЕЙС» укладено договір відступлення права вимоги відповідно результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону GFD001-UA-20240123 від 14.02.2024 року, який посвідчено ПН КМНО Лапкевич Т.В. зареєстровано в реєстрі за № 260 (Договір відступлення права вимоги).

3 вищевказаного Договору вбачається організація та здійснення такого продажу ФГВФО права вимоги за кредитними договорами 06-2.1/1018 та № 06-2.1/1019 від 06.11.2007 року та договорами, що їх забезпечують, за результатами якого актив банку, що ліквідується, та який обліковувався за вартістю понад 190 млн.грн., оцінено в 6 555 124,65 грн, а продано за 609 419,75 грн.

Правова позиція позивачів.

Так, Позивачі просять суд:

- визнати недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 26.02.2024 року № 260, укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» Караченцев Артем Юрійович та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ю-БЕЙС»;

- визнати відсутнім право вимоги ТОВ «ФК «Ю-БЕЙС» до ПП «ІСТВІН» щодо звернення стягнення на майно, належне ТОВ «ІСТВІН» за договом відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 26.02.2024 року № 260, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» Караченцев Артем Юрійович та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ю-БЕЙС».

Позивачі вважають зазначений договір недійсним, оскільки його укладення стало можливим унаслідок істотного порушення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 №388. Порушення допущені як на етапі формування ліквідаційної маси банку, що ліквідується, визначення умов її продажу, так і під час підготовки та проведення аукціону, істотно вплинуло на його результат, створили нерівні умови для потенційних учасників та призвели суттєвого звуження кола учасників і порушення прав позивачів на участь в аукціоні, наслідком чого стало укладення оспорюваного правочину з порушенням принципів прозорості, відкритості та законності.

На думку позивачів, у випадку дотримання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб принципів об'єктивності, прозорості та повноти, дотримання порядку інформування учасників, умов доступності інформації, рівності умов участі, позивачі, чи уповноважені ними особи мали б можливість прийняти участь в аукціоні, придбати право вимоги та остаточно вирішити питання стосовно майна, на яке ПП «ІСТВІН» має пріоритетне право іпотеки.

Позивачі вважають, що порушення процедури з боку Фонду та його уповноваженої особи на ліквідацію Банку фактично позбавили як ПП «ІСТВІН», так і його засновника чи уповноважених ними осіб, гарантованого законом права на рівний доступ до участі в торгах. Це призвело не лише до порушення суто майнових інтересів підприємства, але й до істотного втручання в економічні та бізнес-інтереси його засновника, для якого придбання права вимоги було єдиною можливістю захистити інвестиції, зберегти цілісність майнового комплексу та уникнути подальшого конфлікту іпотекодержателів. Відтак, порушення Фонду зачепили не тільки корпоративні інтереси, але й особисті майнові інтереси засновника, що є окремим і самостійним видом юридично охоронюваних прав. Тобто, дії Фонду та його уповноваженої особи на ліквідацію Банку та укладення договору №260 не лише порушили права ПП «ІСТВІН» як пріоритетного іпотекодержателя, ай призвели до істотного та реального негативного впливу на його здатність користуватися своїм майном, здійснювати господарську діяльність, формувати активи підприємства та забезпечувати стабільність корпоративних відносин. Одночасно порушено права та майнові інтереси засновника ПП «ІСТВІН», який був позбавлений можливості реалізувати намір щодо придбання права вимоги, спрямованого на захист підприємства та стабілізацію його майнового стану. Таке втручання не лише порушило права ПП «ІСТВІН» як іпотекодержателя та власника нерухомості, але й завдало істотної шкоди економічним, корпоративним та особистим майновим інтересам його засновника, який був позбавлений можливості законно придбати право вимоги й убезпечити підприємство від зовнішнього втручання.

Обґрунтована така позиція наступним:

- Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та на веб-сайті банку не оприлюднено рішення ФГВФО про затвердження умов продажу від 27.12.2023 року № 1695, яким передбачалася продаж права вимоги чи Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків, чим порушено ч. 3. п. 7. ст. 51 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» та унеможливлено встановлення Позивачами прийняття ФГВФО рішення щодо продажу права вимоги за кредитними договорами, в забезпечення виконання яких укладено іпотечний договір, предметом якого є об'єкти нерухомого майна, що належать ПП «ІСТВІН» та є предметом забезпечення його кредиторських вимог до третіх осіб та прийняття рішення щодо підготовки до участі в аукціоні чи уповноваження на дані дії третіх осіб.

- Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та на веб-сайті банку не оприлюднено Актуальну інформацію про лот, умови, стартову/мінімальну ціну, графік, гарантійний внесок, тип аукціону тощо, в тому числі призначеного на 14.02.2024 року, чим порушено вимоги Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.03.2016 № 388, та призвело до неможливості прийняття рішення щодо підготовки до участі в аукціоні чи уповноваження на дані дії третіх осіб;

- відсутність в оприлюдненому публічному паспорті активу, до складу якого включено вищевказане право вимоги, продане ТОВ «ФК-ЮБЕЙС», вбачається неповнота даних та взагалі відсутня інформація про стан претензійно-позовної роботи, є порушенням вимог до даного документу, передбачених Додатком 7 до Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються (пункт 1 розділу V), що унеможливило проведення ідентифікації складу запропонованого до продажу лоту та включення до нього прав забезпеченого кредитора відносно майна, власником якого та Іпотекодержателем за іншими зобов'язаннями є ПП «ІСТВІН»;

- неповнота даних вказаних організатором аукціону в оголошенні щодо продажу права вимоги, не відповідає вимогам щодо стислого наведення даних з публічного паспорта активу (майна), паспорта відкритих торгів (аукціону) та посилання на ці документи, розміщена у друкованих засобах масової інформації, що порушує вимоги п. 1 Розділу II Положення, що призвело до звуження кола осіб, що мали намір прийняти участь в аукціоні, в тому числі недопущення Позивачів, так як з тексту оголошення можна побачити тільки номери кредитних договорів за якими продається право вимоги, однак відсутня навіть інформація щодо загального розміру права вимоги (заборгованості за кредитними договорами), що підлягає відчуженню, як і інформація щодо наявності договорів, укладених в забезпечення виконання зобов'язань за переліченими кредитними договорами.

Отже, з наведеного Позивачі роблять висновок, що укладення договору відступлення права вимоги відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону N GFD001-UA-20240123-11291 від 14.02.2024, який посвідчено ПН КМНО Лапкевич Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 260, стало прямим наслідком незаконного аукціону та первинною причиною подальшого втручання ТОВ «ФК «Ю-БЕЙС» у майнову сферу позивачів, що робить цей договір таким, що порушує їхні права та підлягає визнанню недійсним.

Правова позиція Відповідача-1.

Так, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Така позиція обґрунтована наступним:

- ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» здійснюється відчуження активів банку відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- регламентом ЕТС та Положенням щодо організації продажу чітко встановлено, що Позичальник та Іпотекодавець за кредитним договором/ договором забезпечення не мають права приймати участь у електронному аукціоні , а тому безпідставними є доводи ПП «Іствін» та Бабич О.М., яка є його засновником та відповідно діє в інтересах ПП «Іствін», щодо порушення їх прав як потенційних учасників аукціону;

- Фондом гарантування було дотримано порядок публікації оголошення про проведення торгів з продажу активів банків, що ліквідуються, інформація щодо активів, які виставлялися на продаж, була доступна для ознайомлення, а відтак позивачі не були позбавлені можливості у встановлений чинним законодавством спосіб та порядок, ознайомитися з документами щодо активу (майна) до початку торгів, однак своїм правом не скористалися та діяли на власний розсуд та ризик та не проявили жодного реального інтересу до активу;

- доводи викладені у позовній заяві щодо порушення норм п.7 ч.3 ст. 51 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» взагалі не заслуговують на увагу, оскільки такого закону не існує;

- зміна заборгованості пов'язана з курсовою різницею та нарахованими сумами відсотків, дане кореспондується з нормами ч. 6 п. 5 Розділу VII Положення щодо організації продажу, враховуючи зазначене підстави для скасування результатів аукціону були відсутні;

- в позовній заяві не наведено конкретних прав позивача, що порушуються відповідачами у наслідок проведення процедури відкритих торгів, укладання оспорюваних договорів, тобто позивачами не доведено реальне порушення їх прав, а тому є самостійною підставою для відмови в позові;

- на момент укладення оспорюваного договору про відступлення права вимоги, права та інтереси позивачів не були жодним чином порушені, в позовній заяві міститься абстрактне обґрунтування, що банком, нібито, «порушено майнові інтереси Позивача», однак, не зазначено яким чином, в чому полягає таке порушення, відсутнє послання на докази, що можуть його підтвердити.

Правова позиція Відповідача-2.

Так, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В цілому, така позиція обґрунтована тим, що позов не підлягає задоволенню з тих підстав, що право позивачів не порушено, позивачі не є та не були учасниками аукціону, не є сторонами правочину, не довели свого порушеного права, звернулись зі способом захисту, який є неефективним.

Правова позиція Відповідача-3.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Ю-БЕЙС» просить суд: відмовити ПП «ІСТВІН» та ОСОБА_1 у задоволені позову про визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 26.02.2024 №260, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» Караченцев А.Ю. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ю-БЕЙС» та про визнання відсутнім право вимоги ТОВ «ФК «Ю-БЕЙС» до ПП «ІСТВІН» щодо звернення стягнення на майно, належне ТОВ «ІСТВІН» за договором відступлення (купівліпродажу) права вимоги від 26.02.2024 року №260, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», від імені якого діє ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Ю-БЕЙС» в повному обсязі.

В цілому, Відповідач-3 вважає позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

- право іпотеки ПП «ІСТВІН» на об'єкт незавершеного будівництва, торгово-офісний комплекс (другий пусковий комплекс) в місті Вінниці по вулиці Василя Стуса, 2-А. та земельні ділянки на якій він розташований припинились в силу закону;

- як вказано у відзиві регламентом ЕТС та Положенням щодо організації продажу чітко встановлено, що Позичальник та Іпотекодавець за кредитним договором/ договором забезпечення не мають права приймати участь у електронному аукціоні, що прямо свідчить про те, що ПП «ІСТВІН» не могли навіть прийняти участь в аукціоні на якому ТОВ «ФК «Ю-БЕЙС» придбало відповідне право вимоги, а тому вказане повністю виключає доводи позивача про порушення його прав як «потенційного» учасника аукціону;

- позовна заява в частині вимог ОСОБА_3 полягає в захисті інтересів саме ПП «ІСТВІН», тобто вказана особа діє саме в інтересах ПП «ІСТВІН» , яке є в даному випадку самостійним учасником правовідносин які склались, а тому Бабич О. не є особою, яка відповідно до законодавства наділена процесуальними правами звертатись до суду із позов про захист інтересів юридичної особи;

- єдиним належним способом захисту нібито порушеного права ПП «ІСТВІН» було висування відповідних вимог про законність реєстрації його права власності та нібито наявність пріоритетного права можливе лише в результаті розгляду спору №902/834/24 (902/1315/24) в яких саме і було дослідженні дані обставини;

В цьому контексті слід зазначити, що у справі, що розглядається, Позивачі фактично висловлюють свою незгоду та фактично просить здійснити ревізію судових рішень у справі № 916/834/24(916/1315/24), які набрали законної сили, просячи надати іншу правову оцінку пріоритету іпотеки якій вже була надана оцінка судами в іншій справі за його участі. (схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.11.2025 року у справі № 932/11160/23).

Беручи до уваги, що у справи №902/834/24(902/1315/24) серед іншого предметом дослідження також було існування пріоритету іпотек ТОВ «ФК «Ю-БЕЙС» та ПП «ІСТВІН» на майно ПП «ФЕРІДЕ ПЛАЗА» та беручі до уваги, що ПП «ІСТВІН» було повноцінно залучено до участі в цій справі і мала змогу мали змогу подавати пояснення власне що воно і робило надавши аналогічні заперечення тим, що висуває у справі №916/1284/25(916/4840/25) беручи до уваги факт існування принципу res judicata в повній мірі виключають необхідність повторно вирішувати питання пріоритетності з тих же підстав, що вже були розглянуті у справі 902/834/24(902/1315/24).

Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово констатував про дотримання принципу res judicata та неможливість розгляду справи виключно з метою проведення ревізії судового рішення.

- позивачі не вчинили жодних реальних дій направлених на набуття статусу учасника аукціону;

- позивачі та інші потенційні покупці малу достатню можливість ознайомитись зі складом лоту на офіційному веб-сайті ФГВФО. При цьому, виходячи з тої ж інформації на сайті ФГВФО ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» взагалі не мав власного сайту - https://pib.fg.gov.ua/.;

- Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було дотримано порядок публікації оголошення про проведення торгів з продажу активів банків, що ліквідуються;

- з огляду на те, що торги з продажу лоту №GL18N1025468 проводились повторно, паспорт відкритих торгів (аукціону) не підлягав оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації. При цьому на сайті prozorro.sale містить пряме посилання на сайт ФГВФО на якому розміщений публічний паспорт торгів та паспорт відкритих торгів з якими міг ознайомитись будь-який потенційний учасник аукціону.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Позивачі звернулись до суду з позовом про визнання недійсним договору відступлення, укладеного між сторонами, стороною якого вони не є, обґрунтовуючи позов «порушенням процедури аукціону» Фондом гарантування вкладів.

По-перше, суд звертає увагу на загальні вимоги до учасника справи довести свої позицію належними та допустимими доказами.

Так, відповідно до частин першої та третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21.

Крім того, в межах цієї справи суд посилатиметься на обставини, які встановлені в інших судових рішеннях та мають значення для розгляду справи.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України 4 обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

По-друге, суд вважає за доцільне звернути увагу на сталу практику Верховного суду щодо обов'язку позивача довести в чому саме відбулось порушення його прав та обов'язку суду надати оцінку чи мале місце таке порушення взагалі.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

Загальні засади недійсності договорів та правові наслідки визначені статтею 215 ЦК України, в якій закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 204 та частини другої статті 215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

При цьому оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16- ц.

При цьому, оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Слід зазначити, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 висловила правовий висновок у розділі "Загальні положення щодо визнання правочину недійсним і способів захисту" (пункти 42- 56), де виснувала, що: вимоги особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України) та застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна його відчужувачу не відновлює права позивача, то судом може бути застосований іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в рамках заявлених позовних вимог.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.29), визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині першій статті 2 ГПК України (частині першій статті 2 ЦПК України).

При цьому за висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 31), якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17 зазначив: "законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов'язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов'язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов'язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов'язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов'язанням, що виникло на підставі кредитного договору".

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18, від 28.01.2020 у справі № 924/1208/18, від 10.04.2020 у справі № 346/2447/17, від 07.06.2021 у справі № 648/3596/19.

У постанові Касаційного господарського суду від 02.10.2019р. у справі № 5006/5/39б/2012 наведено висновок, що вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема арбітражний керуючий від імені боржника,) кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон. Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, з такими вимогами звертатись не можуть. «Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, та не були зареєстровані та не змогли взяти участь в аукціоні, не можуть оскаржувати результати аукціону шляхом пред'явлення вимоги про визнання недійсними результатів аукціону. Вирішуючи питання про спосіб захисту інтересу осіб, які бажали взяти участь в аукціоні, слід мати на увазі, що оспорювання результатів аукціону не призводять до захисту цього інтересу. Дійсно, у разі, коли особа не змогла взяти участь або перемогти в аукціоні, визнання недійсним результатів аукціону саме по собі взагалі не поновлює її прав, адже її правове становище внаслідок визнання аукціону недійсним ніяк не змінюється. Тому застосування даного «способу захисту» на вимогу учасника, інтерес якого порушений, є неприпустимим.

Як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи ПП «ІСТВІН» та/чи ОСОБА_1 не були зареєстровані учасниками аукціону, заявок на ознайомлення з активом не подавали, докази подання таких заявок від ПП «ІСТВІН» чи від засновника в матеріалах справи відсутні.

Отже, в даному випадку, суд зазначає, що твердження позивачів, що «порушення під час проведення аукціону» позбавили ПП «ІСТВІН» та його засновника на майно взагалі є суто декларативними та не підтверджуються жодними доказами, тобто позивачами не доведено реальне порушення їх прав, що є достатньою підставою для відмови в позові.

При цьому, на думку позивачів, істотні, грубі та системні порушення, допущенні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на всіх ключових етапах - під час формування лоту, складання інформаційного повідомлення, визначено обсягу продажу, розкриття даних щодо забезпечення, доведення умов до потенційних учасників, а також безпосередньо під час проведення аукціону - повністю унеможливили участь ПП «ІСТВІН» та його засновника у конкурентному аукціоні процесу.

Натомість, відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 року у справі №902/388/18: «отже, внаслідок передачі 19.02.2021 р. у власність ПП «Іствін» об'єктів нерухомого майна за правочином в обмін на корпоративні права до цієї юридичної особи відповідно до норм статті 23 Закону України «Про іпотеку» перейшли всі права та обов'язки іпотекодавця в тому обсязі і на тих умовах, на яких вони належали ПП «Феріде Плаза» за договором іпотеки, укладеним 06.11.2007 р. Акціонерним комерційним промислово Інвестиційним банком як іпотекодержателем та Приватним підприємством «Торгово-універсальна фірма «Феріде» як іпотекодавцем.»

У постанові Великої Палати Верховного суду від 03.12.2025 року у справі №902/388/18 суд зазначив: «Велика Палата Верховного Суду погоджується із судом апеляційної інстанції про наявність підстав для висновку про те, що за статтею 23 Закону України «Про іпотеку» разом з обтяженим іпотекою майном до ПП «Іствін» перейшли права і обов'язки іпотекодержателя, тобто відбулася заміна у матеріальних правовідносинах, що є підставою для заміни боржника в процесуальних відносинах, у зв'язку із чим необґрунтованими слід визнати доводи Скаржника (пункт 6.3) про відсутність обставин, які б свідчили про процесуальне правонаступництво.»

Таким чином, у вказаній справи встановлено факт набуття ПП «ІСТВІН» з 19.02.2021 року обов'язку іпотекодавця за договорами іпотеки, що були укладені між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Приватним підприємством «ТОРГОВО-УНІВЕРСАЛЬНА ФІРМА «ФЕРІДЕ».

Слід зауважити, що відповідно до Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються який є Додатком №2 до Договору про взаємодію під час організації продажу майна (активів) банків, в яких запроваджено процедуру тимчасової адміністрації або ліквідації від 24 грудня 2019 року - учасником електронного аукціону, предметом продажу на яких є права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, не може бути користувач, який є позичальником (боржником відносно банку) та/або поручителем (майновим поручителем) за такими кредитними договорами та/або договорами забезпечення.

Таким чином, Регламентом ЕТС та Положенням щодо організації продажу чітко встановлено, що Позичальник та Іпотекодавець за кредитним договором/ договором забезпечення не мають права приймати участь у електронному аукціоні.

Отже, Позичальник та Іпотекодавець за кредитним договором/ договором забезпечення не мають права приймати участь у електронному аукціоні, що прямо свідчить про те, що ПП «ІСТВІН» не могли прийняти участь в аукціоні на якому ТОВ «ФК «Ю-БЕЙС» придбало відповідне право вимоги, а тому вказане повністю виключає доводи позивачів про порушення їх прав як «потенційного» учасника аукціону.

По-третє, щодо порушень при проведені аукціону на які посилаються позивачі в якості підстави позову суд зазначає наступне.

Так, згідно рішення Правління НБ України № 90-рш/БТ від 25.02.2022 року відкликано банківську ліцензію і прийнято рішення про ліквідацію ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 130 від 25.02.2022 року розпочато процедуру ліквідацію банку.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» визначає, що ліквідацією банку є процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який регулює відносини, що виникають у зв'язку з виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до частини першої статті 3 цього закону установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом, є Фонд.

Статтею 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон; зараз і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку. Так, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації, зокрема, здійснює повноваження органів управління банку та приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.

Частинами першою, другою статті 50 Закону передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

Відповідно до частин другої, третьої статті 51 Закону після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк. Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

За положеннями частини шостої статті 51 Закону майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване, зокрема, на відкритих торгах (аукціоні), який може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках). Відкриті торги, у розумінні цього закону, - спосіб продажу майна (активів), за якого переможцем (покупцем) стає учасник, що відповідає конкурсним умовам, запропонував за майно (активи) найвищу ціну та взяв на себе виконання конкурсних зобов'язань, а для об'єктів цивільних прав, обмежених в обороті, - також може мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права та має відповідні ліцензії і дозволи.

Відповідно до частини сьомої цієї статті порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду, які він приймає з питань, віднесених до його повноважень і які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами; такі нормативно-правові акти Фонд видає у формі, зокрема, положень, які підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законом (стаття 6 Закону).

Таким актом є Положення № 388, прийняте та затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду, розроблене, у тому числі, відповідно до Закону. Метою цього Положення є визначення порядку організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів / пулів активів.

Пунктами 1, 2 розділу VI цього Положення (зараз і далі в редакції, чинній на час проведення торгів) визначено, що на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися, зокрема, такі види активів (майна) банку, що ліквідується, як права вимоги. Продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через електронну торгову систему.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про:

1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу;

2) об'єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об'єктів;

3) строки та заходи передпродажної підготовки майна;

4) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу;

5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об'єкти або пули активів;

6) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.

Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається (частини друга, третя пункту 7 статті 51 Закону).

Розділом V цього Положення визначено порядок розкриття інформації про активи (майно) банків, що ліквідуються, пунктами 1, 2, 4 якого передбачено, що протягом п'яти робочих днів після рішення Фонду щодо затвердження умов продажу активу(ів) (майна) банк на своєму веб-сайті і Фонд на своєму офіційному веб-сайті оприлюднюють публічні паспорти активів (майна) та паспорти відкритих торгів (аукціонів) за формою та структурою інформації, визначеними в додатках 7-16 до цього Положення, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду або колегіального органу Фонду з питань консолідації та продажу активів (у разі делегування йому відповідних повноважень) про затвердження умов продажу активів (майна) такого банку згідно із чинним законодавством України.

Протягом п'яти робочих днів після оприлюднення банком, що ліквідується, на своєму веб-сайті і Фондом на своєму офіційному веб-сайті публічних паспортів активів (майна) та паспорта відкритих торгів (аукціонів) Фонд розміщує оголошення щодо продажу активів (майна) в друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду.

Період між датою оприлюднення на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду публічного паспорта активу (майна), паспорта відкритих торгів (аукціону) і датою проведення відкритих торгів (аукціону) (строк експозиції) не може бути меншим семи робочих днів.

Потенційний покупець одночасно подає до Фонду та до банку, що ліквідується, у тому числі засобами електронного зв'язку, заявку про зацікавленість у придбанні активу(ів) (майна).

Протягом п'яти робочих днів з дати отримання заявки про зацікавленість у придбанні активу(ів) (майна), але не пізніше дня, що передує дню проведення відкритих торгів (аукціону), банк укладає з таким потенційним покупцем договір щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, у тому числі банківської таємниці та персональних даних.

Після цього банк надає потенційному покупцю проєкт договору купівлі-продажу активів (майна) та забезпечує можливість ознайомлення з документами щодо активу(ів) (майна) на період до дати проведення відкритих торгів (аукціону) у кімнаті даних у робочий час упродовж робочого тижня, а також щодо активів (майна), визначених Фондом, на спеціальному захищеному веб-сайті, доступ до якого забезпечується Фондом цілодобово.

Не менше ніж за три робочих дні до кожних повторних відкритих торгів (аукціону) по лоту Фонд оновлює паспорт відкритих торгів (аукціону). Фонд та банк, що ліквідується, оприлюднюють оновлений паспорт відкритих торгів (аукціону) на своїх веб-сайтах без оприлюднення оголошення щодо продажу активів (майна) в друкованих засобах масової інформації.

За результатами відкритих торгів (аукціону) Фонд на своєму офіційному веб-сайті та веб-сайті банку, що ліквідується, не пізніше трьох робочих днів після повного розрахунку покупця або скасування / визнання такими, що не відбулись, відкритих торгів (аукціону), оприлюднює ціну продажу або інформацію, що відкриті торги (аукціон) скасовані/визнані такими, що не відбулися.

Таким чином, суд має виснувати, що визначений Положенням № 388 спеціальний порядок реалізації майна (активів) банку у процедурі його ліквідації становить узгоджену чітку послідовність етапів з підготовки, призначення, затвердження умов проведення торгів. При цьому до початку проведення торгів затверджені виконавчою дирекцією Фонду умови та порядок проведення торгів підлягають розміщенню у відкритому доступі для надання можливості потенційним учасникам (покупцям) попередньо ознайомитися та визначитись щодо участі у них; учасникам забезпечується можливість ознайомитися зі змістом умов договору купівлі-продажу, який буде укладено за результатами проведення торгів.

Встановлений цим Положенням порядок має бути дотриманий усіма учасниками торгів.

Суд звертає увагу, що згідно абзаців першого - третього наведеного пункту Положення № 388- передбачене зазначеними частинами право Фонду припинити продаж активу (майна), зняти відповідний лот з продажу на відкритих торгах та скасувати такі торги з повідомленням організатора до дати проведення відкритих торгів (аукціону) може бути реалізовано до моменту визначення переможця та підписання протоколу відкритих торгів.

Натомість визначена абзацами п'ятим -восьмим цього пункту зміна суттєвих характеристик пулу активів (майна) на будь-якому етапі організації та проведення процедури реалізації такого пулу активів (майна), балансова вартість яких та щодо яких відбулись зміни, що становить: від 10% до 20% від загальної балансової вартості усього пулу активів (лише у разі незгоди переможця із змінами у складі пулу активів) або 20 % і більше відсотків від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна) надає право Фонду вирішити питання про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) на будь-якому етапі їх проведення, у тому числі після визначення переможця, але до підписання договору купівлі-продажу активів за його результатами.

По-четверте, Позивачі в позові зазначають, що публічний паспорт активу містить інформацію, що заборгованість на дату заповнення паспорту 01.12.2023р. за кредитними договорами становить 63 854 983,26 грн та 8 438 712,70 грн. При цьому, як зазначають позивачі, в Додатку № 1 до оскаржуваного договору станом на 26.02.2024р. зазначається більша заборгованість в сумі 172 777 250,12 грн та 18 328 030,94 грн.

На думку суду, твердження позивачів про порушення їх прав та різницею між сумою, зазначеною в паспорті та Додатку №1 безпідставними, оскільки:

1) паспорт активу носить ознайомлювальний характер, про що прямо зазначено в паспорті («Інформація та документи, розміщені на цьому сайті, були підготовлені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) виключно для інформаційних цілей і не повинні вважатися спонуканням до будь-яких дій чи бездіяльності. Інформація та документи, що міститься на цьому сайті, були отримані з/або ґрунтуються на джерелах, які вважаються надійними, але не є вичерпними та не можуть сприйматися як повні або актуальні. Рішення покупця щодо будь-яких дій або бездіяльності повинно ґрунтуватися на власних оцінках та дослідженнях майна (активу/активів), котре реалізується, в тому числі шляхом перевірки інформації у відповідних державних реєстрах та інших відкритих джерелах інформації. Фонд не несе відповідальності за рішення покупця та його наслідки, що ґрунтуються на інформації, викладеній на даному сайті.?).

2) зміна ціни пов'язана з винесенням постанови Північно-західним апеляційним господарським судом від 21.11.2023р., якою визначена сума в доларах США та скорегована сума відсотків за кредитом. Відтак, така зміна пов'язана з курсовою різницею та нарахованими сумами відсотків, у зв'язку з цим у Фонду не було підстав для скасування результатів аукціону;

3) позивачі не зазначають, яку суму (різницю) в 20% він вважає відхиленням від якої ціни пулу. При цьому, різниця між вказаними позивачем сумами 63 854 983,26 грн та 8 438 712,7 грн (72 293 695,96 грн) та 172 777 250,12 грн та 18 328 030,94 грн (191 105 280,38 грн) менше ніж 20% від загальної вартості пулу активів 3 282 601 962,01 грн.

4) позивачем не доведено, яким чином його незгода з ціною вплинуло на його права, оскільки з Заявкою на участь в аукціоні позивачі не подавали.

По-п'яте, наявність у Банка самого права вимоги, яке було відступлене, підтверджено судовими рішеннями у справі № 902/388/18, а вимогами у цьому позові позивачі намагаються втрутитися в судові рішення в іншому процесі, що суперечитиме принципу правової визначеності. При цьому, вимога позивачів про реституцію не заявляється, а заявляється вимога «про відсутність права» - не узгоджується з наслідками недійсності договору (правочину), та не обґрунтована з боку позивачів посиланням на відповідні норми права.

Суд акцентує увагу, що в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №902/388/18 зроблено наступні висновки: «Натомість, при розгляді даного спору не вирішується питання пріоритетності заявлених вимог, оскільки ПП «Іствін» не зверталось з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.»

У постанові Верховного Суду від 14.05.2024 року у справі №902/388/18 зроблено висновки: «Також Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції порушив норми статті 39 Закону України "Про іпотеку", оскільки не зазначив про пріоритет ПП "Іствін" з огляду на те, що у цій справі не вирішувався спір про пріоритет іпотекодержателів та звернення стягнення на користь кількох іпотекодержателів, а тому відсутність у рішенні відомостей про пріоритет не може бути підставою для скасування судового рішення за таких умов.»

Крім того, у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 року зазначено, що «згідно постанови Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №918/80/19 у разі невідповідності відомостей пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Наведеною нормою законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі.

Враховуючи наведені вище обставини щодо неправомірності спірного договору про задоволення вимог іпотекодержателя, вчиненого в порядку передбаченому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку", за яким ПП «ІСТВІН» (як іпотекодержатель) набуло право власності на майно, яке виведено відповідачем-2 з-під іпотеки Банку (правонаступником якого є позивач), колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ПП «ІСТВІН» не має пріоритетного права на звернення на предмет іпотеки та з огляду на встановлені обставини справи таке пріоритетне право на момент розгляду спору у цій справі належить позивачу згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №902/388/18.»

Отже, у вказаній справі питання пріорітету іпотеки не вирішувалось взагалі, проте суду дійшли висновку, що «ПП «ІСТВІН» не має пріоритетного права на звернення на предмет іпотеки», і воно не може вирішуватись у справі №916/1284/25(916/4840/25) оскільки це не стосується предмету спору.

По-шосте, щодо припинення права іпотеки ПП «ІСТВІН».

Як вбачається із резолютивної частини постанови Північно-західного апеляційного господарського серед іншого було звернуто стягнення на нерухоме майно, належне Приватному підприємству «Феріде Плаза» (код ЄДРПОУ 37898450), а саме на об'єкт незавершеного будівництва торгово-офісного комплексу (другий пусковий комплекс), що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1430 га, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 року у справі №902/388/18 встановлено наступні факти: «Матеріалами справи підтверджено, що 10.11.2020 р. об'єкт незавершеного будівництва, торгово-офісний комплекс (другий пусковий комплекс), розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 23-А відповідача Приватне підприємство «Феріде Плаза» передало у власність Севідової Фахрії Рафіг кизи.

В подальшому 19.02.2021 р. на підставі акту приймання передачі об'єктів нерухомого майна у власність /а.с. 122 зв. 123 у т.10/ ОСОБА_1 передала в обмін на корпоративні права в ПП «Іствін», а Приватне підприємство «Іствін» прийняло у власність, зокрема, об'єкт незавершеного будівництва торгово-офісний комплекс (другий пусковий комплекс), розташований на земельній ділянці кадастровий номер 0510100000:02:052:0299 в м. Вінниця по вул. Василя Стуса, 2-А (попередня адреса вул.Пирогова, 23-А) Факт відчуження ПП «Феріде Плаза» та факт прийняття у власність ПП «Іствін» спірного майна також відображено у Реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.12.2024 р. № 408079160 /а.с. 125 зв. 128 у т.10/. За даними Інформаційної довідки 19.02.2021 р. було зареєстровано право власності на спірне майно за ПП «Іствін». Одночасно інформаційною довідкою підтверджено, що 16.11.2020 р. змінено адресу розташування об'єкт незавершеного будівництва торгово-офісний комплекс (другий пусковий комплекс) з «Вінницька обл., м. Вінниця (місто Вінниця), вулиця Пирогова (вулиця Пирогова), будинок 23-а» на «Вінницька обл., м. Вінниця (місто Вінниця), вулиця Стуса В. (вулиця Стуса В.; вулиця Люксембург Рози), будинок 2-А» /а.с. 125 зв. 128 у т.10/.

Отже, внаслідок передачі 19.02.2021 р. у власність ПП «Іствін» об'єктів нерухомого майна за правочином в обмін на корпоративні права до цієї юридичної особи відповідно до норм статті 23 Закону України «Про іпотеку» перейшли всі права та обов'язки іпотекодавця в тому обсязі і на тих умовах, на яких вони належали ПП «Феріде Плаза» за договором іпотеки, укладеним 06.11.2007р. Акціонерним комерційним промислово Інвестиційним банком як іпотекодержателем та Приватним підприємством «Торгово-універсальна фірма «Феріде» як іпотекодавцем.», а тому, з огляду на ст. 17 ЗУ «Про іпотеки» (Іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки) - право іпотеки ПП «ІСТВІН» на об'єкт незавершеного будівництва, торгово-офісний комплекс (другий пусковий комплекс) в місті Вінниці по вулиці Василя Стуса, 2-А. та земельні ділянки на якій він розташований припинились в силу закону.

По-сьоме, щодо тверджень позивачів про порушення ФГВФО вимог про розміщення інформації про лот, який продається, слід зазначити наступне.

Як вбачається, інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) кількох банків по лоту № GL18N1025468 було опубліковано на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - https://www.fg.gov.ua/lot/170550.

Отже, позивачі та інші потенційні покупці малу достатню можливість ознайомитись зі складом лоту на офіційному веб-сайті ФГВФО. При цьому, виходячи з тої ж інформації на сайті ФГВФО ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» взагалі не мав власного сайту - https://pib.fg.gov.ua/. Слід зауважити, що ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містить жодного обов'язку реєструвати банку, що ліквідується власний вебсайт, тобто Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було дотримано порядок публікації оголошення про проведення торгів з продажу активів банків, що ліквідуються.

В цілому, суд вважає за доцільне наголосити, що відповідно до Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються який є Додатком №2 до Договору про взаємодію під час організації продажу майна (активів) банків, в яких запроваджено процедуру тимчасової адміністрації або ліквідації від 24 грудня 2019 року - учасником електронного аукціону, предметом продажу на яких є права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, не може бути користувач, який є позичальником (боржником відносно банку) та/або поручителем (майновим поручителем) за такими кредитними договорами та/ або договорами забезпечення.

Відповідно до абз.2 ст.4 р. VII Положення ФГВФО Про затвердження Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються затвердженого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2016 р. за № 606/28736 (в редакції чинній на момент проведення аукціону) передбачено, що у разі встановлення, що переможець відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги або за договором забезпечення виконання зобов'язання є боржником та/або поручителем за такими договорами, уповноважена особа Фонду (якщо Фонд не здійснює повноваження ліквідатора безпосередньо) інформує про це Фонд, результати відкритих торгів (аукціону) скасовуються, а організатор відкритих торгів (аукціону) перераховує банку (банкам), активи (майно) якого (яких) виставлялися для продажу, кошти у розмірі гарантійного внеску такого учасника відкритих торгів (аукціону) (потенційного покупця).

Отже ПП «ІСТВІН» є майновим поручителем за договорами, які були відступленні від АТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» до ТОВ «ФК «Ю-БЕЙС», а тому суд акцентує увагу позивачів на неможливість участі ПП «ІСТВІН» в аукціоні на підставі Закону, що в свою чергу повністю спростовує правову позицію позивачів по справі - ПП «ІСТВІН» та Бабич О. М.

В цілому суд підсумовує, що на момент укладення оспорюваного договору про відступлення права вимоги, права та інтереси позивачів не були порушені, а в позовній заяві міститься абстрактне обґрунтування, що банком, нібито, «порушено майнові інтереси Позивача», однак, не зазначено яким чином, в чому полягає таке порушення, відсутнє послання на докази, що можуть його підтвердити.

На підставі викладеного, в задоволенні позову слід відмовити, судові витрати покладаються на позивачів.

Крім того, суд враховує, що ухвалою суду від 05.12.2025 року було задоволено заяву Приватного підприємства «ІСТВІН» та Бабич Оксани Михайлівни (вх. № 2-1890/25 від 03.12.2025р.) про забезпечення позову по справі № 916/1284/25(916/4840/25).

За приписами ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Отже, заходи забезпечення позову по справі № 916/1284/25(916/4840/25), які були вжиті ухвалою суду від 05.12.2025 року підлягають скасуванню, у зв'язку із відмовою у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Заходи забезпечення позову по справі № 916/1284/25(916/4840/25), які були вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2025 року - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 20-ти денного строку подання апеляційної скарги з дня складення повного рішення, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення суду може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.

Повне рішення складено 24.03.2026р.

Суддя О.А. Демешин

24 березня 2026 р.