79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.03.2026 Справа № 914/3704/25
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю секретаря судового засідання Перейми Х.О., розглянувши матеріали справ
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоратура», м.Львів
до відповідача-1:Фермерського господарства «Файна Беррі», м.Львів
до відповідача-2:ОСОБА_1 , м.Львів
про:стягнення 187 841 грн.
Представники сторін:
від позивача: Смолинець Я.І. - адвокат;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпоратура», м.Львів звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Фермерського господарства «Файна Беррі», м.Львів та ОСОБА_1 , м.Львів про стягнення 187 841 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 12.01.2026.
Хід розгляду справи викладено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
02.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№5877/26 від 02.03.2026).
У заявленому клопотанні відповідач-1 (вх.№5877/26 від 02.03.2026) просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпоратура»:
- належним чином засвідчену копію договору про відступлення права вимоги (договору купівлі-продажу права вимоги або іншого правочину), укладеного з первісним кредитором, на підставі якого ТОВ «Корпоратура» набуло право грошової вимоги до ФГ «Файна Беррі» за Договором контрактації № 170-МГ/П23-КП-2023 від 11.10.2023 року.
- належним чином засвідчені копії платіжних документів (платіжних доручень, банківських виписок), що підтверджують здійснення ТОВ «Корпоратура» розрахунків із первісним кредитором за набуття вказаного права вимоги.
Відповідач-1 зазначає, що витребувані докази дозволять встановити правову природу правовідносин між первісним кредитором та позивачем, а саме чи було право вимоги передано безоплатно, чи за номінальною вартістю, чи з дисконтом. Як стверджує відповідач-1, встановлення факту придбання боргу з дисконтом підтвердить нікчемність такого відступлення в силу закону, що матиме наслідком відмову в позові через відсутність у позивача матеріально-правової вимоги до відповідачів.
Неможливість самостійно отримати докази відповідачем-1 обумовлена тим, що він не є стороною договору про відступлення права вимоги (цесії), укладеного між первісним кредитором та ТОВ «Корпоратура», а інформація щодо банківських переказів та бухгалтерського обліку ТОВ «Корпоратура» становить комерційну таємницю (банківську таємницю) позивача.
13.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло заперечення на клопотання про витребування доказів (вх.№7280/26 від 13.03.2026).
У запереченнях на клопотання про витребування доказів (вх.№7280/26 від 13.03.2026) позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів з огляду на відсутність процесуальних та матеріально-правових підстав.
Як зазначає позивач, клопотання про витребування доказів подане з порушенням процесуального строку, а відповідачем не виконана вимога процесуального законодавства щодо зазначення заходів, які здійснювалися для їх отримання та яке процесуальне значення мають такі докази до предмету позову.
Позивач стверджує, що усі необхідні документи містяться у матеріалах позовної заяви, зокрема - Додаткова угоди № 2 про заміну сторони в Договорі поруки від 11.10.2023р. (копія - оригінал у Позивача) та Додаткова угоди № 2 про заміну сторони в Договорі контрактації № 170-МГ/П23-КП-2023 від 11.10.2023р., з огляду на це відсутні підстави для задоволення клопотання про витребування доказів.
У судове засідання 19.03.2026 з'явився представник позивача, просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про витребування доказів, надав пояснення щодо такої позиції. Також представник підтримав позов, просив задовольнити в повному обсязі позовні вимоги та повідомив суд, що жодної сплати заборгованості за час розгляду справи з боку відповідачів не здійснювалося.
У судове засідання 19.03.2026 не забезпечили явки уповноважених представників відповідач-1 та відповідач-2, незважаючи на належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання.
Суд розглянув клопотання відповідача-1 про витребування доказів та заперечення позивача на клопотання про витребування доказів та зазначає наступне.
До основних засад здійснення господарського судочинства, передбачених ст.13- 14 Господарського процесуального кодексу України, належать змагальність сторін, яка полягає у доведенні стороною обставин, що мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також диспозитивність, яка передбачає здійснення розгляду справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен письмово повідомити про це суд і зазначити: який саме доказ не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; а також докази, що підтверджують вжиття особою всіх залежних від неї дій, спрямованих на отримання відповідного доказу.
Одним із передбачених законом механізмів отримання доказів у господарському судочинстві є їх витребування, що встановлено ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у разі неможливості для учасника справи самостійно надати докази він має право подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений у частинах другій та третій ст. 80 цього Кодексу. Якщо клопотання подано з пропуском установленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадків, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язкові складові, які учасник справи повинен викласти у своєму клопотанні для доведення необхідності витребування доказів судом:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд надав оцінку заявленому клопотанню відповідача про витребування доказів та дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Клопотання відповідача про витребування доказів подане з порушенням процесуального строку, передбаченого ГПК України, водночас відповідач не обґрунтував причин на підставі яких не зміг подати таке клопотання у встановлений строк.
Суд звертає увагу, що зазначені відповідачем обставини, які можуть підтвердити витребувані докази щодо укладення первісним кредитором та позивачем договору факторингу, предметом якого стало відступлення права грошової вимоги до відповідача, Фермерського господарства “Файна Беррі», не знаходять підтвердження у матеріалах справи належними доказами та є відображенням хибного тлумачення норм цивільного законодавства.
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (№ 12-1гс21) суд вирішив виключну правову проблему щодо розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу.
Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.
Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з'ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак.
Право вимоги у зобов'язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України.
Отже, відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.
Таким чином, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про витребування доказів.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Суд дослідив у судовому засіданні 19.03.2026 наявні у матеріалах справи докази та заслухав усні пояснення представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Враховуючи вищенаведене, суд відкладає судове засідання для оголошення рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 14, 76, 80, 81, 216, 219, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про витребування доказів (вх.№5877/26 від 02.03.2026).
2. Відкласти судове засідання на 30.03.2026 о 13:10 год.
3. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань №7.
4. Явка повноважних представників сторін в судове засідання обов'язкова.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
6. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
7. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Суддя Мазовіта А.Б.