Єдиний унікальний номер справи: 766/13752/25
Номер провадження: 22-ц/819/158/26
24 березня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Приходько Л. А.,
суддів: Бездрабко В.О.,
Радченко С.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28 жовтня 2025 року, у складі головуючого судді Кузьміної О.І.,
У вересні 2025 року представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк») - адвокат Лепська А.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилалася на те, що 07 травня 2018 року ОСОБА_2 було підписано заяву про приєднання №450085322 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). В рамках даного Договору ОСОБА_2 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифів за користування платіжною карткою, встановлено кредитний ліміт в розмірі 5 000,00 грн зі сплатою 35% річних за користування кредитними коштами, з терміном повернення 60 місяців.
21 липня 2018 року ОСОБА_2 додатково було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) та встановлено кредитний ліміт в розмірі 20 000,00 грн зі сплатою 38% річних за користування кредитними коштами, з терміном повернення 60 місяців.
20 жовтня 2020 року ОСОБА_2 додатково було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) та встановлено кредитний ліміт в розмірі 250 000,00 грн. зі сплатою 38% річних за користування кредитними коштами, зі строком користування - до дати закінчення строку дії платіжної картки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Внаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань у ОСОБА_2 станом на 21 листопада 2022 року виникла заборгованість, яка становить 20 304,57 грн, яка складається з: 19 824,86грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 479,19 грн - проценти за користування кредитом; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) 0,44грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 0,04 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 0,04 грн.
Згідно відмітки у паспорті позичальника, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 має сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивача зазначала, що в паспорті відповідача адреса реєстрації співпадає з адресою реєстрації позичальника, з чого можна зробити висновок про постійне проживання відповідача на день смерті разом із спадкоємцем, а отже ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину.
Зазначаючи, що спадкоємці з повідомленням про відкриття та прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до банку не зверталися, добровільно заборгованість померлого перед банком не погасили, станом на день смерті заборгованість позичальника перед позивачем за кредитним договором не погашена, представник АТ «Ощадбанк» просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» кредитну заборгованість в сумі 20 304,57 грн в межах вартості одержаного у спадщину майна та у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, а також понесені судові витрати.
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 28 жовтня 2025 року у задоволенні позову АТ «Ощадбанк» відмовлено.
Рішення суду мотивоване недоведеністю позивачем обов'язкових обставин, які дають правові передумови для покладення на спадкоємця померлого обов'язку повернути борг кредитору спадкодавця, а саме щодо факту наявності, об'єму, вартості спадкового майна прийнятого у спадщину після смерті ОСОБА_2 , у межах якого спадкоємець несе відповідальність перед кредитором.
25 листопада 2025 року представник АТ «Ощадбанк» - адвокат Лепська А.В. подала апеляційну скаргу, направивши її засобами поштового зв'язку на адресу Херсонського апеляційного суду, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтовання апеляційної скарги представник АТ «Ощадбанк» зазначала, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у паспорті позичальника є відмітка про реєстрацію місця проживання та наявність у нього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У паспорті відповідача ОСОБА_1 відмітка про місце реєстрацію співпадає з відміткою про місце реєстрацію позичальника ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 . З зазначеного можна зробити висновок про постійне проживання відповідача на день смерті разом із спадкодавцем, а отже ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину.
Крім того, представник апелянта зазначала, що звертаючись до суду з позовними вимогами представник позивача повідомила Херсонський міський суд Херсонської області про відсутність інформації про коло спадкоємців та наявність спадкової маси. У зв'язку з неможливістю учасником самостійно надати докази, представник позивача подала до суду клопотання про витребування доказів, а саме:
- матеріалів спадкової справи позичальника;
- інформацію, що підтверджує факт смерті позичальника;
- інформацію від органів державної реєстрації актів цивільного стану про малолітніх, неповнолітніх дітей позичальника;
- інформацію про місце реєстрації позичальника на день смерті;
- інформацію про зареєстрованих осіб за місцем реєстрації позичальника на день смерті.
Зазначає, що вказане вище клопотання суд залишив поза увагою, будь-якого процесуального рішення щодо нього не прийняв, що призвело до помилкового висновку суду про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову. Не розглянувши клопотання банку про витребування доказів, суд позбавив банк права довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог та безпідставно поклав обов'язок доказування наведених обставин на сторону банку.
Одночасно з апеляційною скаргою представник АТ «Ощадбанк» - адвокат Лепська А.В. повторно звернулася до апеляційного суду з клопотання про витребування доказів, а саме отримання відповідної інформації, необхідної для об'єктивного розгляду справи.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 05 січня 2026 року клопотання представника АТ «Ощадбанк» про витребування доказів задоволено. Витребувано з Другої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області, Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради, Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Ілліча, 103» та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) запитувану позивачем відповідну інформацію.
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду у справі за позовом з ціною менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому, відповідно до частини тринадцятої статті 7 та частини першої статті 369 ЦПК України підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без проведення судового засідання.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтовуючи позовні вимоги обов'язком спадкоємця сплатити заборгованість в межах вартості спадкового майна, позивачем АТ «Ощадбанк» не надано доказів того, що за ОСОБА_2 зареєстровано будь-які об'єкти рухомого/нерухомого майна та щодо його вартості, чи підтвердження наявності в останнього відкритих на його ім'я в установах банків банківських рахунків та наявність на них грошових коштів.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07 травня 2018 року ОСОБА_2 було підписано заяву про приєднання №450085322 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). В рамках даного Договору ОСОБА_2 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифів за користування платіжною карткою, встановлено кредитний ліміт в розмірі 5 000,00 грн зі сплатою 35% річних за користування кредитними коштами, з терміном повернення 60 місяців.
21 липня 2018 року ОСОБА_2 додатково було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) та встановлено кредитний ліміт в розмірі 20 000,00 грн зі сплатою 38% річних за користування кредитними коштами, з терміном повернення 60 місяців.
20 жовтня 2020 року ОСОБА_2 додатково було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) та встановлено кредитний ліміт в розмірі 250 000,00 грн зі сплатою 38% річних за користування кредитними коштами, зі строком користування - до дати закінчення строку дії платіжної картки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 21 листопада 2022 року заборгованість становить 20 304,57 грн, яка складається з: 19 824,86грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 479,19 грн - проценти за користування кредитом; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) 0,44грн; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 0,04 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 0,04 грн.
Про смерть позичальника ОСОБА_2 Акціонерному товариству «Ощадбанк» стало відомо із повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 21 грудня 2022 року.
21 червня 2023 року Другою Херсонською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №268/2023 до майна померлого ОСОБА_2 на підставі претензії кредитора АТ «Ощадбанк».
02 жовтня 2024 року та 02 червня 2025 року АТ «Ощадбанк» направлено запити про надання інформації чи зверталися спадкоємці позичальника до нотаріальної контори для оформлення чи відмови від прийняття спадщини та чи видавалося свідоцтво про право на спадщину, дані спадкоємців, обсяг і характеристику спадкового майна.
Листами від 15 жовтня 2024 року та 16 червня 2025 року Херсонського державної нотаріальної контори повідомлено, що спадкова справа №268/2023 заведена 18 липня 2023 року на підставі претензії кредитора АТ «Ощадбанк», спадкоємці померлого до нотаріальної контори не зверталися.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Позивач, звертаючись до ОСОБА_1 , обґрунтовував свої вимоги тим, що останній є спадкоємцем за законом після смерті боржника за кредитним договором ОСОБА_2 .. На підтвердження цих обставин позивач зазначив, що відповідач є сином померлого, місце реєстрації якого збігається з місцем реєстрації померлого, а саме: АДРЕСА_1 , а відтак є спадкоємцем боржника за законом.
За статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
Згідно зі статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
За змістом наведених норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов'язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Вказані положення законодавства забезпечують дотримання балансу прав та інтересів усіх учасників цих правовідносин. Зокрема, спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов'язок сплатити заборгованість спадкодавця, проте виключно в межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у сплаті йому заборгованості позичальника, у разі його смерті, за рахунок спадкового майна, яке прийняли спадкоємці боржника.
Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов'язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв'язку з виконанням зобов'язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали.
Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 552/4892/19, від 09 листопада 2022 року у справі № 295/15702/20.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частинами 5 - 7 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи предмет спору у справі, яка переглядається, до обов'язку позивача, як кредитора спадкодавця, належить доведення розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, і звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов'язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов'язок доведення обсягу та вартості успадкованого ним майна.
Таким чином, наявність спадкоємців боржника доводить позивач, звертаюсь до суду з позовом до спадкоємців.
У справі, що переглядається, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 05 січня 2026 року за клопотанням представника АТ «Ощадбанк» витребувано з Другої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області, Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради, Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Ілліча, 103» та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) запитувану позивачем відповідну інформацію.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали, на адресу апеляційного суду надійшли наступні відповіді:
- у листі від 08 січня 2026 року №14-04-10/175 Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради повідомив, що відповідно до відомостей реєстру територіальної громади, станом на 08 січня 2026 року за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації - 29 серпня 1989 року; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації -27 січня 2015 року;
- 02 лютого 2026 року Друга Херсонська державна нотаріальна контора надіслала на адресу апеляційного суду копію спадкової справи №268/2023, заведеної 18 липня 2023 року на підставі претензії кредитодавця АТ «Ощадбанк» від 21 червня 2023 року. Згідно інформації зі спадкової справи - спадкоємці ОСОБА_2 до нотаріальної контори не зверталися;
- 02 лютого 2026 року на адресу апеляційного суду від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Херсоні надійшов повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00055962289 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 16 грудня 2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), а також повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00055962241 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 17 червня 1989 року Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
- у листі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ілліча,103, яке надійшло на адресу апеляційного суду 12 лютого 2026 року, зазначено, що ОСББ не володіє офіційною інформацією щодо осіб, зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_2 . Також зазначено, що ОСББ не здійснює облік фактичного проживання осіб у квартирах будинку, оскільки такі відомості не належать до сфери управління спільним майном та не передбачені повноваженнями ОСББ.
Тобто, із встановлених судом обставин та витребуваних апеляційним судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є сином померлого позичальника ОСОБА_2 , був зареєстрований разом з батьком в квартирі АДРЕСА_2 .
Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 на момент смерті батька проживав разом з ним за однією адресою, а отже не може вважатися таким, що прийняв спадщину за законом у відповідності до частини третьої статті 1268 ЦК україни.
Реєстрація відповідача та спадкодавця за однією адресою не є безумовним доказом того, що відповідач проживав разом із померлою особою та не є підставою для стягнення боргів померлого.
Доводи апеляційної скарги про те, що спадкоємець, який був зареєстрований за однією адресою разом із спадкодавцем на момент його смерті, вважається таким, що автоматично прийняв спадщину, якщо не подав заяву про відмову від неї, є неприйнятними, оскільки спадкове законодавство не містить таких приписів.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду про те, що АТ «Ощадбанк» при звернення до суду з позовом не довело, що відповідач ОСОБА_1 прийняв у встановленому законом порядку спадщину після смерті боржника ОСОБА_2 .
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту наявності, об'єму, вартості спадкового майна прийнятого у спадщину після смерті ОСОБА_2 , у межах якого спадкоємець несе відповідальність перед кредитором.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач не скористався своїми процесуальними правами та не заявляв клопотань про витребування доказів на підтвердження цих обставин.
Доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення заявником норм матеріального права та доказів, що містяться в матеріалах справи, яким судом першої інстанції надана належна правова оцінка.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28 жовтня 2025 року постановлено з додержанням вимог закону, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, надана правильна оцінка наявним у справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв'язку із залишенням апеляційної скарги АТ «Ощадбанк» без задоволення.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 28 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Л.А. Приходько
Судді: В.О.Бездрабко
С.В.Радченко