Справа № 750/11344/24
Провадження № 6/750/11/26
23 березня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченка К.С.,
за участю заявника ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року у справі № 750/11344/24,
у січні 2026 року відповідач звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання постанови Чернігівського апеляційного суду у справі № 750/11344/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Обґрунтовано заяву тим, що заявник знаходиться у скрутному матеріальному становищі. Вказані обставини зумовлені тим, що відповідач має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її дохід є обмеженим та не дозволяє сплатити всю суму боргу одразу без істотного погіршення умов її життя та життя дитини.
Враховуючи викладене, відповідач просить розстрочити виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року на 12 місяців.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала подану заяву, просила розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців. При цьому заявник пояснила суду, що на виконання судового рішення коштів не сплачувала, оскільки чекає вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся у встановленому законом порядку.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2024 року у справі № 750/11344/24, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором в сумі 56100 грн., 2422 грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2000 грн. витрат на правничу допомогу. (а.с. 97-101).
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2024 року, змінено, викладено перший, другий, третій абзаци його резолютивної частини у наступній редакції:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором №841-712-1 від 12.10.2023 року в сумі 28 300 (двадцять вісім тисяч триста) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Процент» 1 450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн. 78 коп., в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 2 000 (дві тисячі) грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2024 року, залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Процент» на користь ОСОБА_1 1 821 (одна тисяча вісімсот двадцять одна) грн. 80 коп., в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Процент» 1 796 (одна тисяча сімсот дев'яносто шість) грн. 70 коп., в рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. (а.с. 171-180).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим для виконання.
Згідно частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Як на підставу для розстрочення рішення суду, відповідач посилається на те, що вона має неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на скрутне матеріальне становище, хоча і працевлаштована.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на момент розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду у даній справі, обґрунтованих підстав для такого розстрочення суд не вбачає, у зв'язку із чим заява відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 258-261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -
у задоволені заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року у справі № 750/11344/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 23.03.2026.
Суддя І.П. Рахманкулова